12.4.5. Джерела інвестицій у капітальне будівництво. Особливості інвестування житлового будівництва в Україні

Головними джерелами інвестування у капітальне будівницт­во є такі:

власні нагромадження підприємств;

амортизаційні відрахування;

держбюджетні надходження;

надходження з перерозподілу засобів (вільні залишки);

надходження з використання кредитів держбюджету (довго-і короткотермінових), продажу невикористовуваного обладнання;

надходження за рахонок коштів від здавання в оренду зайво­го будівельного майна та ін.

У подальшому пропозиції будівельних організацій (як при­ватних, так і державних) будуть зростати більше, ніж замовлення (як, зокрема в Японії, де на виконання одного будівельного об'єкта припадає 4-5 конкуруючих будівельних організацій).

За даними Міністерства статистики України станом на 1 квітня 1996 p. житловий фонд України становив 975 млн. м2, з яких 65% перебувало у приватній власності, 30-у державній, 5 % - у колективній. Технічний стан значної його частини незадо-

446

вільний. Понад 4 млн. м2 - це загальна площа аварійних і старих державних будинків, а понад 40 млн. м2 загальної площі потре­бує невідкладного капітального ремонту та реконструкції. Близь­ко 13 % населення не мають окремого житла (мешкають у гурто­житках чи наймають квартири), 116 тис. квартир - комунальні. На обліку щодо поліпшення житла перебуває 2,4 млн. сімей. Кож­ного року черга на одержання житла збільшується на 200 тис. сімей.

Зменшуються обсяги будівництва житла саме за рахунок дер­жавного бюджету, частка якого з 60 % у попередні роки знизи­лась до 37 %. Крім того, нема чіткої державної політики та зако­нодавчих актів, які регулюють житлові відносини в умовах пере­ходу до ринку, що також погіршує ситуацію. Йдеться, насампе­ред, про потребу прийняття нового Житлового кодексу, пакета законодавчих актів з питань фінансування та кредитування жит­лового будівництва, реконструкції наявного житлового фонду, за­лучення коштів населення для таких цілей.