12.3.1. Транспортний комплекс України та головні показники, що характеризують його роботу і розвиток

Транспортний комплекс - це об'єднання підприємств з екс­плуатації, ремонту й обслуговування транспортних засобів, тер­міналів, головне завдання яких - задоволення потреб споживачів у перевезеннях вантажів і пасажирів у межах єдиної транспорт­ної системи країни.

Державне регулювання розвитку і роботи транспорту тісно пов'язане з регулюванням виробництва, його матеріально-техніч­ного забезпечення, торгівлі.

Масштаби діяльності транспорту повинні відповідати обся­гу виробництва і споживання продуктів промисловості та сільсько­го господарства з урахуванням асортименту цієї продукції, розмі­щенням виробництва і споживання.

З усіх видів транспорту в Україні приватизації підлягає лише автомобільний (відповідно до Закону про малу приватизацію). Частково приватизують в окремих випадках водний транспорт. Проте головні види транспорту (залізничний, авіаційний, морсь­кий, трубопровідний та ін.) перебувають у державній власності і

415

згідно з чинним законодавством приватизації не підлягають. Тому державне регулювання роботи транспорту в Україні є головною проблемою.

Найважливішими показниками розвитку і роботи транспор­ту є обсяг вантажообігу (для вантажного транспорту) і пасажирообігу (для пасажирського).

Обсяг вантажообігу визначають у тонно-кілометрах (т-км), пасажирського - у пасажиро-кілометрах.

Головні показники роботи транспортної мережі та структу­ру вантажопотоків України у 1997 p. наведено в табл. 12.7.1

Таблиця 12.7

Головні показники роботи транспортної мережі України у 1997 p.

Залізничний транспорт найбільш розвинений в Україні:

за загальною довжиною колії посідає четверте місце у світі (після США, Росії та Канади);

за вантажообігом він опановує 40-50% загальних обсягів пе­ревезень вантажів;

_____

1 Сітінкова Н.П. Транспортний комплекс України // Моніторинг інвестиційної діяльності в Україні. 1998. Вил. 4. С.бб.

416

за пасажирообігом є незаперечним лідером - на нього при­падає 50-70% від загального обсягу перевезень (див. рис. 12.6).

Рис. 12.6. Структура вантажопотоків у 1 997 p., млрд т-км.

За умов великої розгалуженості колійної мережі, більша час­тина якої - колійна мережа підприємств і організацій, значний відсоток становлять електрифіковані ділянки (близько 40%), дво-і багатоколійні дільниці (майже третина загальної довжини).

Водночас, залізничний транспорт має високий ступінь зно­шеності основних фондів (з деяких головних видів - 80-90%), пе­реважна частина колій змонтована на дерев'яних шпалах, з яких 15-17% непридатні до подальшого використання.

Важливість залізничного транспорту в системі транспортних комунікацій України зростає, оскільки через територію держави пролягають головні транспортні трансєвропейські коридори: Схід-Захід, Балтика-Чорне море. Зокрема, трансєвропейська залізнична магістраль Е-30, що бере початок у Берліні, перетинає Україну за маршрутом Мостиська-Львів-Київ і йде далі до Москви.

417

візки з розсувними колісними парами. Запровадження такої сис­теми допоможе виграти час, оскільки ми відчутно відстаємо від європейських швидкостей перевезення вантажів.

Автомобільний транспорт посідає чільне місце у пасажир­ських і вантажних перевезеннях. Зокрема, за обсягом перевезень вантажів він стабільно перевищує показники залізничного транс­порту у 4.5-5.0 разів, а за обсягом перевезень пасажирів - у 5-6 разів.

Однак загальна довжина доріг і вулиць з твердим покриттям, у тім числі довжина вулиць-набережних у містах і селищах місько­го типу. перевищує чверть мільйона кілометрів. Тоді як у Франції (площу території якої можна порівняти з українською), наприклад, мережа автодоріг у 4.7 раза більша. Повільні темпи спорудження нових автомобільних доріг зумовлені фінансовими труднощами.

Автомобільний транспорт переважає у вантажних перевезен­нях на короткі відстані (середня відстань перевезення 1 т вантажів - близько 20 км), забезпечуючи практично повну гарантію збере­ження вантажу, терміновість і надійність перевезень.

Численні автотранспортні підприємства мають досить доб­ре укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-екс­педиційних підприємств, терміналів тощо.

Водночас автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам з багатьох показників, зокрема таких:

швидкість пересування; навантаження на вісь; забезпеченість сучасними дорожніми знаками і розміткою; потрібною кількістю пунктів технічної та медичної допомоги, харчування і відпочин­ку, заправки пальним і мастилом, телефонного зв'язку тощо. Прак­тично нема доріг першої категорії з багаторядним рухом на висо­ких швидкостях.

Протягом останніх років діяльність автотранспортних підприємств та організацій зазнала спаду (табл. 12.8). За період 1990-1996 pp. обсяги перевезень пасажирів зменшились у 2.5 раза,

418

Таблиця 12.8 Характеристика роботи автотранспорту України

* АТЗК- автотранспорт загального користування (у системі Мінавтотрансу).

419

пасажирообіг - майже в три рази; в 1.5 раза зменшилася кількість рейсів за постійними автобусними маршрутами, суттєво збільшив­ся середньодобовий інтервал руху.1 Водночас загальна кількість автопарку дещо збільшилася зі зменшенням частки автотранспор­ту загального користування в системі Мінтрансу України з 54.3 до 26.1%. Зменшення перевезень пасажирів - явище закономірне, адже багато підприємств припинили або значно скоротили свою діяльність, крім того знизився життєвий рівень населення, що зу­мовило зменшення кількості побутових поїздок.

Морському транспорту за вантажообігом належить третє місце після трубопровідного і залізничного, проте за кількістю відправлених вантажів він значно відстає (близько 1%). Перева­жають обсяги закордонних перевезень, причому їхня частка за ос­танні 10 років стабільно зростає і тепер становить понад 95%. Головні вантажі - мінеральні добрива, будівельні матеріали.

Річковий транспорт хоча й не відіграє визначальної ролі в обсягах вантажних і пасажирських перевезень, однак значно ви­переджає всі інші види транспорту за рівнем доходів, головно, за рахунок закордонних перевезень вантажів. Географія функціону­вання річкового транспорту є усталеною й обмежена басейнами річок Дніпра та Дунаю, з також прибережними водами Чорного моря. Це дає змогу доставляти вантажі і пасажирів у річкові та морські порти країн Центральної та Південно-Східної Європи. Проте ефективність функціонування річкового транспорту Украї­ни значно нижча (близько 20%) порівняно з розвиненими держа­вами, що мають такі ж ресурси для цього виду транспорту.

Повітряний транспорт не відіграє суттєвої ролі в загально­му обсязі вантажних і пасажирських перевезень, хоча він поза кон­куренцією серед інших видів транспорту щодо швидкості достав­ки пасажирів і термінових вантажів на великі відстані.

Трубопровідний транспорт протягом останніх десяти років стабільно нарощує свою частку в загальному обсязі транспорт­них вантажів, яка становить тепер понад 23%. За вантажообігом

_____

1 Автомобільний транспорт. 1998. .№ 1. С. 2-4.

420

у 1997 p. він вийшов на перше місце (47% від загального обсягу), випередивши постійного лідера - залізничний транспорт. Трубо­провідний транспорт має достатні виробничі потужності для за­безпечення України енергоносіями - нафтою і газом, а також для транзиту російської нафти і газу в країни Європи.