ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ДО РЕКОМЕНДАЦІЇ 8 (НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ)

A. ВСТУП

1. Неприбуткові організації відіграють важливу роль у світовій економіці та у багатьох національних економіках і соціальних системах. Їх зусилля доповнюють діяльність державного та приватного секторів у наданні основних послуг, розраду і надію нужденним по всьому світу.

2. Неприбуткові організації можуть бути уразливі для зловживань з боку терористів з цілої низки причин. Неприбуткові організації користуються суспільною довірою, мають доступ до значних джерел фінансування і часто використовують великі суми готівки. Крім того, деякі неприбуткові організації діють по всьому світу, що забезпечує основу для національних і міжнародних операцій і фінансових операцій, часто в межах або поблизу тих областей, які найбільш схильні до терористичної діяльності. Залежно від організаційно-правової форми неприбуткової організації і правової системи країни, неприбуткові організації можуть часто не піддаватися практично контролю з боку уряду (наприклад, реєстрації, обліку звітності та моніторингу), або кілька формальностей можуть бути необхідними для їх створення (наприклад, може бути не потрібна наявність навичок або стартового капіталу, здійснення перевірки співробітників при наймі на роботу).

B. ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ

3. Мста Рекомендації 8 є убезпечення використання неприбуткових організацій терористичними організаціями: (і) видавали себе за легітимних суб'єктів; (іі) використовували легальні установи в якості каналів для фінансування тероризму, в тому числі з метою уникнути заморожування рахунків, або (ііі) приховували або маскували таємні

міжнародні сонфдноох з ∏ооохдlї відмиванню коштів та фінансуванню оеооохзм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення переміщення коштів, призначених для законних цілей, але використаних длл τeтoриcτьччих ціле. У ціі Пoяcтювa.льбiH заапссі ∏HMІH до досягнення цієї мети базується на наступних загальних принципах:

(a) минулі і триваючі зловживання сектором неприбуткових організацій з боку терористів і терористичних організацій, вимагає від країн вжиття заходів, щоб: (i) захистити сектор від таких зловживань, та (іі) виявити та вжити ефективних заходів проти тих неприбуткових організацій, які або експлуатуються, або активно підтримують терористів чи терористичні організації.

(b)заходи, прийняті країнами для захисту сектору неприбуткових організацій від терористичних зловживань не повинні порушувати або перешкоджати законній благодійної діяльності. Швидше за все, такі заходи повинні сприяти прозорості і викликати більшу впевненість у цьому секторі у спонсорів і широкої громадськості, що благодійні фонди і послуги будуть одержані законними бенефіціарами. Системи, які сприяють досягненню високого ступеня прозорості, чесності та довіри громадськості до управління та функціонування усіх неприбуткових організацій, є невід'ємною частиною забезпечення того, що сектор не буде використано для фінансування тероризму.

(c) заходи, прийняті країнами для виявлення і вжиття ефективних заходів проти неприбуткових організацій, які або експлуатуються або активно підтримують терористів чи терористичні організації, повинні бути спрямовані на запобігання та переслідування, в міру необхідності, фінансування тероризму та інших форм підтримки терористичної діяльності.

(d) розвиток відносин співробітництва між державним, приватним сектором та неприбутковими організаціями має вирішальне значення для підвищення рівня інформованості та зміцнення можливостей з протидії терористичним зловживанням в секторі. Країни повинні заохочувати розвиток наукових досліджень та обмін інформацією у секторі неприбуткових організацій для вирішення

міжнародні сааидарам з протидії аідммааиию коштів та фінансуванню аерврмзмχ і розповсюдженню зброї масового знищення

питань з фінансування тероризму.

(e) цільовий підхід в боротьбі з терористичною загрозою в секторі неприбуткових організацій є важливим, враховуючи її різноманітність в рамках окремих національних секторів, різний ступінь уразливості кожного сектора до зловживань з боку терористів, потребу забезпечити продовження процвітання законної благодійної діяльності, а також обмежені ресурси і повноваження, доступні для боротьби з фінансуванням тероризму в кожній країні.

(f) гнучкість в розробці національної протидії фінансуванню тероризму в секторі неприбуткових організацій також має важливе значення для того, щоб дозволити йому розвиватися з плином часу, адже країна стикається зі зміною характеру загрози фінансування тероризму.

С. ЗАХОДИ

4. Країни повинні здійснювати внутрішній огляд свого сектора неприбуткових організацій або мати можливість своєчасно отримувати інформацію про його діяльність, розмір та інші відповідні характеристики.

5. Існує широкий спектр підходів у визначенні, попередженні та боротьбі з

терористичними зловживаннями сектору неприбуткових організацій. Ефективний підхід, однак, є той, який включає в себе всі чотири з наступних елементів: (а) охоплення сектора, (b) контроль і моніторинг (с) ефективний збір інформації та розслідування і (d) ефективні механізми міжнародного співробітництва. Наступні заходи представляють собою конкретні заходи, які країни повинні вжити щодо кожного з цих елементів з метою захистт свого сектору неприбуткових організації вії

фінансування тероризму.

(а) Робота з сектором неприбуткових організацій, що стосуються питань фінансування тероризму

(і) Країни повинні мати чітку політику для забезпечення прозорості, чесності та довіри до адміністрації і управління всіх неприбуткових організацій.

оїждарвудї снадуарнй з првнйуїї вїуойваддю коштів та фїдадсрваддю нсрврйзор і рвзпввсюужсддю зброї оасвввгв здсщсддя

(ii)країнам слід заохочувати і здійснювати інформаційні програми з підвищення обізнаності в секторі неприбуткових організацій про їх уразливість до зловживань та ризиків фінансування тероризму, а також заходів, які неприбуткові oргрнiєацiї можуть вжити, щоб заxйcойτй cебс від таких зловживань.

(iii) країнам слід співпрацювати з сектором неприбуткових організацій, щоб розвивати і вдосконалювати кращу практику боротьби з ризиками фінансування тероризму з метою захисту цього сектору від терористичних зловживань.

(^)країнам слід заохочувати неприбуткові організації проводити операції через регульовані фінансові канали, де цс можливо, враховуючи різні можливості фінансового сектора в різних країнах і в різних сферах актуальних благодійних і гуманітарних проблем.

(b) нагляд або моніторинг сектору неприбуткових організацій

Країни повинні вжити заходів для сприяння ефективному нагляду і контролю за сектором неприбуткових організацій. На практиці, країни повинні мати можливість продемонструвати, що застосовуються такі стандарти до нспрйбрнкввйх організацій, які (1) заирчають значну частину фінансових ресурсів, що знаходяться під контролем сектору, і (2) становлять значну частину міжнародної діяльності сектора.

(i) неприбуткові організації повинні зберігати інформацію про: (1) цілі і завдання своєї заявленої діяльності (2) ідентифікацію особи (осіб), які володіють, контролюють або спрямовують їх діяльність, в тому числі керівників, членів правління та довірених осіб. Ця інформація повинна надаватися громадськості або безпосередньо від неприбуткових організацій або через відповідні органи.

(ii)неприбуткові організації повинні видавати річні фінансові звіти, які надають детальний аналіз доходів і витрат.

(iii) неприбуткові організації повинні мати ліцензію або бути зареєстрованими. Ця інформація повинна бути доступна компетентним органам^[23].

(^)исприбуткові організації повинні мати заходи контролю, щоб переконатися, що всі кошти будрнь повністю враховані і витрачатимуться у спосіб, що узгоджується з цілями і

міжнародні соафдаоох з ∏оооuдlї відмиванню коштів та фінансуванню оеооохзм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

завданнями заявленої діяльності неприбуткових організацій.

(v) неприбуткові організації повинні слідувати правилу «знай своїх бенефіціарів і асоційовані неприбуткові організації», що означає, що неприбуткові організації повинні зробити все можллве, щоо πiнτоeтдиτь ocтBу, пoваoвaжeдня і гаану репутацію своїх бенефіціарів і асоційованих неприбуткових організацій. Неприбуткові організації повинні також докласти всіх зусиль для документування особи своїх основних спонсорів та поважати їх конфіденційність.

^^неприбуткові організації повинні вести не менше п'яти років облік внутрішніх і міжнародних операцій, які повинні бути досить детальними, щоб переконатися, що кошти були витрачені відповідно до цілей і завдань організації, і повинні надавати їх компетентним органам на відповідний запит. Це також відноситься і до інформації, зазначеної у пунктах (і) та (іі).

^іі)відповідні органи повинні здійснювати моніторинг

додержання неприбутковими організаціями вимог цієї

Рекомендації^[24]. Відповідні органи повинні бути спроможними застосовувати ефективні, пропорційні та переконливі санкції за порушення законодавства неприбутковими організаціями та особами, які діють від їх імені^[25].

(с) ефективний збір інформації та розслідування

(i) країни повинні забезпечити ефективну співпрацю, координацію та обмін інформацією в максимально можливій мірі на усіх рівнях відповідних органів або організацій, які мають інформацію про неприбуткові організації.

(ii)країни повинні мати досвід розслідування і можливості для перевірки тих неприбуткових організацій, які підозрюються чи експлуатуються або активно підтримують терористичну діяльність або терористичні організації.

(iii) країнам слід забезпечити повний доступ до інформації щодо керівництва та управління неприбутковими організаціями (в тому числі фінансової та програмної інформації), яка може бути отримана в ході розслідування.

(iv) країнам слід створити відповідні механізми для забезпечення

міжнародні сойидйром з прооммії аідммайиию коштів оа фінансуванню оертрмзмχ і ртзптасюджеиию зброї масового знищення

того, щоб, коли є підозри або розумні підстави підозрювати, що неприбуткова організація: (1) є прикриттям для збору коштів терористичною організацією, (2) використовується в якості каналу для фінансування тероризму, у тому числі з метою уникнення заморожування рахунків, або (3) приховує чи маскує таємні перекази коштів, призначені для не законних цілей, а перенаправлені в інтересах терористів чи терористичних організацій, ця інформація оперативно передавалася відповідним компетентним органам для здійснення превентивних або слідчих дій.

(d) Ефективний потенціал для реагування на міжнародні запити про надання інформації щодо неприбуткової організації, яка викликає занепокоєння.

Відповідно до Рекомендацій з питань міжнародного співробітництва, країни повинні визначити відповідні контактні пункти і процедури реагування на міжнародні запити про надання інформації щодо конкретних неприбуткових організацій, що підозрюються у фінансуванні тероризму або інших формах підтримки терористичної діяльності.

D. РЕСУРСИ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ НАГЛЯДУ, МОНІТОРИНГУ ТА РОЗСЛІДУВАННЯ

6. Країни повинні забезпечити органи, відповідальні за здійснення нагляду, моніторингу та розслідування у сфері сектору неприбуткових організацій адекватними фінансовими, людськими та технічними ресурсами.

Глосарій специфічних термінів, що використовуються у цій Рекомендації

Відповідні органи

Асоційовані неприбуткові організації

Бенефіціари (вигодоодержувачі)

Неприбуткові організації

Компетентні органи, включаючи акредитовані установи, та саморегулівні організації

Включають іноземні філії міжнародних неприбуткових організацій

Ті фізичні особи або групи фізичних осіб, які одержують благодійну, гуманітарну або інші види допомоги через послуги неприбуткових організацій.

Юридичні особи, установи або організації, які своєю основною метою ставлять збір та розподіл коштів для благодійних, релігійних, культурних, освітніх або

міжнародні соафдаооu з ∏оооидlї відмиванню коштів та фінансуванню оеоооизм∏ і розповсюдженню зброї масового знищення

братерських цілей, або для здійснення інших видів доброчинності.

оїждарвудї снадуарнй з првнτуїї вїуойваддю коштів та фїдадсрваддю нсрврйзор і рвзпввсюужсддю зброї оасвввгв здсщсддя