Тема 16. Економічна ефективність ЗЕД

1. Сутність і основні показники зовнішньоторговельної діяльності підприємства.

2. Показники ефективності зовнішнього інвестування і кредитування

3. Інтегральні показники ефективності ЗЕД.

1. На макроекономічному рівні економічна ефективність зовнішньої торгівлі відображається в економії національної праці, що досягається країною у результаті її участі в міжнародному поділі праці й зовнішньоторговельному то- варообігу. Більш конкретно це характеризують коефіцієнти експортної та імпорт- ної участі держави в торгівлі.

Коефіцієнт експортної участі відображається формулою

Ке = Е / ВВП,

де Е – сума національного експорту,

ВВП – сума відповідного макроекономічного показника.

Коефіцієнт імпортної участі відображається формулою:

Кі = І / ВВП,

де І – сума національного імпорту.

На мікроекономічному рівні під зовнішньоторговельною ефективністю ро- зуміють насамперед ступінь зростання доходу від операцій, зокрема прибутку.

До основних показників відносяться такі:

- зростання прибутку від реалізації продукції, балансового й чистого прибутку;

- рентабельність торгівлі в цілому, експорту та імпорту окремо.

Прибуток від реалізації в t-му році можна розрахувати за формулою

П = ВВt ? К + ВРt – Сt,

де ВВt – валютна виручка від реалізації з відрахуванням валютних витрат на гарантійне технічне обслуговування і ремонт у інозем- ного споживача у t-му році;

К – офіційний валютний курс НБУ;

ВРt – виручка від реалізації на внутрішньому ринку;

Сt – повна собівартість усієї продукції, що реалізована.

Балансовий прибуток розраховується як сума прибутку від реалізації та позареалізаційних прибутків від ЗЕД за відрахуванням сплат за кредит, зокрема відсотки й штрафи.

Чистий прибуток є різницею між балансовим прибутком і податком на прибуток.

Ми свідомо не врахували особливості повернення ПДВ експортерам та інші податкові пільги й зобов`язання.

Рентабельність зовнішньоторговельних операцій розраховується як відно- шення обраного показника прибутку до повної собівартості.

Ефективність експорту в загальному вигляді має таке вираження:

Е = (Цe / Цoe) > 1,

де Це – чистий гривневий еквівалент валютної виручки за товар, що експортується, за відрахуванням додаткових витрат, які пов’язані з оформленням експортної операції.

Наведемо ще формулу:

Це = ВВ ? К – Де – Ме,

де ВВ – валютна виручка за реалізацію даного товару;

К – курс валют;

Де – додаткові витрати, які пов`язані з експортом;

Ме – митні платежі за експорт.

Цое – оптова внутрішня гривнева ціна товару без ПДВ і акцизного збору.

Рентабельність експорту визначається за формулою

Ре = (Це / Се) ? 100%,

де Се – повна собівартість експортного товару.

Методика визначення ефективності імпорту залежить від мети імпортування і має два підходи.

Перший підхід характерний для ситуації купівлі товару виробничого призначення іноземного походження як альтернативи закупці на внутрішньому ринку. У даному разі імпортер порівнює власні зовнішньоторговельні витрати з внутрішньою оптовою ціною аналогічного товару. Ефективність імпортної операції визначається так:

Еі = Цоі / Ці,

де Цоі – оптова ціна внутрішнього ринку;

Ці – грошові витрати імпортера на закупку даного товару з ура- хуванням митних та інших витрат на легалізацію зовнішньо- торговельної операції.

Імпорт є ефективним, якщо Еі > 1.

Другий підхід використовується при імпорті товару з метою подальшого перепродажу на внутрішньому ринку. При реалізації в оптовій торгівлі імпортер отримує оптову ціну з ПДВ. Але він сплачує не повну величину, а різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, зокрема сум ПДВ, які були сплачені при митній очистці товару. Тому чиста виручка імпортера при реа- лізації в оптової ланці складатиме Цоі – ПДВ бюдж. Показник ефективності імпорту визначається так:

Еі = (Цоі – ПДВ бюдж) / Ці,

де Ці – повні витрати на оприбуткування імпортного виробу.

Зрозуміло, що операція вважається ефективною при Еі > 1.

Якщо імпортер реалізує товар через роздрібну торгівлю, то чиста виручка Црі повинна зменшитися на ПДВ_бюдж як різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, але останній не враховує податкові сплати на митниці. Показник ефективності імпорту виглядає так:

Еі = (Црі – ПДВбюдж) / Ці.

Як і раніше, ефективною є операція з Еі > 1.

2. Показники ефективності інвестування докладно проаналізовані в посіб- нику «Управління зовнішньоекономічною діяльністю» за редакцією А. Кредісова. Тому пропонується самостійний аналіз таких показників:

1) оцінка чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ);

2) внутрішня норма рентабельності (ВНР);

3) метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ);

4) балансова норма рентабельності (БНР);

5) індекс прибутковості (ІП).

Розглянемо кредитний аспект зовнішньоторговельної діяльності. Унаслідок того, що підсумки й витрати при кредитних відносинах розірвані в часі й змінюються протягом терміну кредиту, вони набувають несумірність. Тому різночасові витрати й підсумки необхідно привести до однієї часової бази, наприклад до року поставки товару. Формула приведення до року Т валютної виручки при експорті й валютних витрат при імпорті в разі кредиту з урахуванням відсотків виглядає таким чином:

B = ( Sot + Sgt ? Pк) ? (1 + Рн),

де В – валютна виручка від експорту в кредит з приведенням до року Т;

Sot – валютна виручка в рахунок погашення основного боргу в t-й рік;

Sgt – сума заборгованості за попередню сплату відсотків у t-й рік;

Рк – річний відсоток за кредит;

Рн – норматив рентабельності або банківський відсоток за позику експортеру;

Т – рік приведення валютної виручки;

t – рік здійснення платежів у рахунок погашення кредиту і сплати відсотків.

Експорт на кредитних умовах у більшості дає менший ефект, ніж повний розрахунок під час реалізації, але часто тільки товарний кредит дає можливість реального збуту. Імпорт на кредитних умовах, навпаки, підвищує показник ефек- тивності.

Докладніше проаналізуємо умову валютної самостійності підприємства з іноземними інвестиціями. Вказана самостійність забезпечується при виконанні нерівності

Взt + Bвt + W вt + Vвt > Cвt + Квt + Бвt + Півt Х (1 –q) + Зівt + Зівпt,

де Взt – залишок іноземної валюти на рахунку підприємства з іноземними інвестиціями;

Ввt – виручка в інвалюті від реалізації в t-му році;

Wвt – надходження від сплати відсотків за використання вільних валютних коштів підприємства;

Vвt – кредит в інвалюті, одержаний в t-му році;

Свt – витрати в інвалюті на оплату елементів собівартості в t-му році;

Квt – капітальні витрати на розвиток і модернізацію в інвалюті в t-му році;

Бвt – виплати підприємства по інвалютним кредитам у t-му році;

Півt – прибуток іноземного партнера, який переказується за кордон в інвалюті в t-му році;

q – ставка податку на переказ прибутку за кордоном;

Зівt – зарплата іноземців, що сплачується в інвалюті або переказується у валютному вигляді за кордон у t-му році;

Зівпt – сума в інвалюті, що переказується за кордон на пенсійне забезпечення іноземних робітників у t-му році.

3. Інтегральний ефект діяльності підприємства, зокрема з іноземними інвестиціями при відокремленні ефективності участі вітчизняного й іноземного партнерів визначається за формулою

Еінт = (Дt – Вt) ? (1 / (1 + Е)^t-1),

де Еінт – показник інтегрального ефекту або підприємства в цілому, або кожного учасника окремо;

Дt – показник доходів у t-му році;

Вt – показник витрат у t-му році;

Е – коефіцієнт дисконтування щодо визначення ступеня зниження цінності витрат і надходжень t-го року в міру їх віддалення від першого року розрахункового періоду.

Використання коефіцієнта дисконтування здійснюється згідно міжнародній практиці оцінки ефективності інвестицій, зокрема рекомендаціями ЮНІДО щодо підготовки промислових техніко-економічних досліджень.

Можливе використання таких значень Е:

- для розрахунку інтегрального макроекономічного національного ефекту – 0,1 (Ен);

- для визначення ефекту діяльності підприємства в цілому – рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю або процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів країни іноземного партнера;

- для розрахунку ефекту витрат вітчизняного учасника – галузевий норматив ефективності капіталовкладень;

- для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного партнера – процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів його країни.