<<
>>

Лінійна організаційна структура управління.

У лінійній організаційній структурі (рис. 4.3) кожний підлеглий має лише одного керівника і в кожній ланці виконується весь комплекс робіт, пов'язаних з управлінням об'єктом.

| 1Ч І

ЛІ Л2

В1 В2 ВЗ В4 В5 В6

В7

Рис.

4.3. Лінійна організаційна структура управління: К - головний керівник; ЛІ, Л2 - лінійні керівники; В1...В7 - виконавці

Переваги лінійної організаційної структури управління такі: ...

— чіткість і простота взаємовідносин;

— узгодженість дій виконавців;

— оперативність підготовки та проведення управлінських рішень;

- підвищення відповідальності керівника за результати діяльності очолюваного підрозділу;

- отримання виконавцями пов'язаних між собою розпоряджень і завдань, забезпеченння ресурсами;

- відсутність паралелізму в роботі;

110

>>>111>>>

— особиста відповідальність керівника за кінцеві результати діяльності свого підрозділу;

— надійний контроль.

Недоліки лінійних організаційних структур управління такі:

— обмеження ініціативи у працівників на нижчих рівнях;

— значний обсяг інформації, яку передають з одного рівня на інший, безліч контактів з підлеглими, вищими та суміжними організаціями;

— високі вимоги до кваліфікації керівників та до їхньої компетенції за всіма питаннями роботи підлеглих ланок, що, в свою чергу, обмежує керівника ефективно управляти організацією.

Концепція соціальної рівності, яка є основою бюрократичної структури, дуже добре узгоджується із системою цінностей всіх країн (як демократичних, так і комуністичних).

Однак бюрократичні структури були піддані критиці за їх нездатність до впровадження нововведень і недостатню мотивацію співробітників.

Негативні характеристики бюрократії сформулював учений Мертон:

1) перебільшення вагомості стандартизованих правил, процедур і норм;

2) організація втрачає гнучкість поведінки, оскільки всі питання та проблеми, що виникають, вирішуються тільки виходячи з прецедентів.

Клієнти відчувають неадекватну реакцію на свої потреби, тому що їхні проблеми вирішують відповідно до правил і норм. Співробітники бюрократичних структур, захищаючи себе, посилаються на існуючі правила та інструкції, тому їх не можна покарати, бо вони діють згідно з інструкцією;

3) нездатність вчасно реагувати на зовнішнє середовище, яка потрібна для ефективного функціонування організації.

З цих причин з'являються адаптивні структури, які було розроблено для розширення можливостей організації реагувати на зміни, що відбуваються, та застосовувати нововведення.

Бюрократична модель управління має свої позитивні якості, але її не можна застосовувати без детального опрацювання та вдосконалення всіх її складових. Хоч організації мають багато спільного серед важливих характеристик, все ж вони суттєво відрізняються одна від одної. Під час проектування треба враховувати всі відмінності, для цього застосовують різні системи департаментизації.

111

>>>112>>>

Департаментизація - це процес поділу організації на окремі блоки, які можуть називатися відділами, відділеннями та секторами. Розглядатимемо найбільш широко застосовувані системи департамен-тизації.

<< | >>
Источник: Новіков Б. В., Сініок Г. Ф., Круш П. В.. Основи адміністративного менеджменту: Навч. посіб. - К. Центр навчальної літератури",2004. - 560 с.. 2004

Еще по теме Лінійна організаційна структура управління.:

  1. Дивізіональна організаційна структура управління.
  2. 5. Організаційна структура та управління банком
  3. Види організаційних структур управління логістикою.
  4. § 10.1. Організаційна структура управління біржею
  5. 3.3. Оптимізація взаємозв'язку процесу управління фінансовими ризиками з організаційною структурою підприємства
  6. 4.3. Схеми побудови організаційних структур управління
  7. Лінійно-функціональна організаційна структура.
  8. Функціональна організаційна структура
  9. Організаційна структура державного казначейства України
  10. 2. Організаційна та функціональна структура комерційного банку
  11. Організаційна структура Державного казначейства України
  12. 2. 2. Сучасний стан організаційного забезпечення управління соціальною сферою як базовою ланкою соціального розвитку територіальних громад
  13. Дивізіонально-регіональна організаційна структура.
  14. Дивізіональна організаційна структура, спрямована на споживача.
  15. 2.2. Організаційна структура й керівні органи комерційних банків
  16. Функції, повноваження та організаційна структура Державного казначейства України
  17. Страховий ринок та його організаційна структура
  18. 4.1. Організаційні структури управління
  19. §7. Функції комерційних банків, їх організаційна й управлінська структура
  20. Структура Національного банку України та його управління
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -