<<
>>

3.1. Політичні комунікації та Public relations: досвід України

Принцип транспарентності не може бути реалізований поза

комунікаціями владних структур з громадськістю: транспарентна

взаємодія передбачає комунікативний процес, особливостями якого

є відкритість у наданні достовірної інформації та готовності до її

отримання та опрацювання.

У вузькому розумінні політична кому-

нікація - це процес передачі чи обміну політичною інформацією

між політичними інститутами та соціальними групами, які справ-

ляють вплив на політику в процесі боротьби за владу або її

здійснення*.

Однак недоречно зводити комунікацію лише до процесу

обміну інформацією - метою будь-якої комунікації є досягнення

консенсусу. Взаємообмін політичною інформацією, що здійснюєть-

ся між органами державної влади і управління з іншими політич-

ними й соціальними суб'єктами, також передбачає досягнення сус-

пільної згоди та громадянського консенсусу. Суспільна, грома-

дянська згода у суспільстві виступає як результат ефективної полі-

тичної комунікації - процесу безперервного обміну політичними

смислами між громадянами та основними політичними силами сус-

пільства з метою досягнення згоди. Відповідно, досягнутий полі-

тичний консенсус є соціально корисним продуктом комунікації.

Транспарентність у політичній комунікації налаштовується

шляхом:

· забезпечення високої соціальної значущості, яка передба-

чає активність усіх учасників процесу;

· наявності відносного рівноправ'я комунікуючих суб'єктів на

основі добровільної та вільної участі в комунікаційному процесі;

· обміну смислами та забезпеченням розуміння цих смислів;

· наявності зворотного зв'язку як механізму контролю за

процесом цього розуміння з боку всіх комунікуючих суб'єктів;

· формування нового знання з обговорюваної проблеми;

· переоцінки позицій та, як наслідок, зміни поведінки.

Таким чином, політичні комунікації є безперервним соціаль-

но значущим процесом обміну смислами на основі зворотного

зв'язку між суб'єктами політичної системи, через який справляється

вплив на стан суспільства.

Виділимо різновиди політичної комунікації в основні бло-

ки - типи учасників процесу комунікації:

· політична комунікація, що обслуговує діяльність органів

влади та управління: зміст повідомлень - службова інформація;

суб'єкти комунікації - державні чиновники та службовці;

· політична комунікація, що утворює інформаційне середо-

вище діяльності партій, профспілок, суспільних рухів та ін.: зміст

повідомлень - політичні програми, позиції, заяви, устави та ін.;

суб'єкти комунікації - профспілкові, партійні активісти, депута-

ти, політичні лідери;

· політична комунікація, безпосередньо спрямована до сус-

пільної думки, масової свідомості: зміст повідомлень - інфор-

маційні продукти, вироблені з метою впливу на політичну пове-

дінку великих груп людей; суб'єкти комунікації - мас-медіа (ЗМІ

та ЗМК) і великі групи людей.

Саме остання складова політичних комунікацій робить полі-

тичні комунікації відкритими та публічними.

Надзвичайно важливу роль у забезпеченні політичної кому-

нікації, налагодженні вертикальних та горизонтальних каналів

зв'язків між суб'єктами комунікації відіграє інститут PR - держав-

на служба у зв'язках із громадськістю. Public relations - функція

управління, яка сприяє встановленню та підтримці взаєморозумін-

ня і співробітництва між організаціями й громадськістю. Головна

мета системи зв'язків з громадськістю в органах державної влади

і управління - сприяти поширенню демократії і забезпечувати інфор-

мування громадськості, формувати довіру громадян до інститутів

влади. Зокрема, завданнями служб PR у владних структурах є*:

· формування суспільної думки із широкого спектра про-

блем, що стосуються діяльності уряду та місцевих органів влади,

розвитку економіки, зміни міждержавних відносин;

· інформування про діяльність установи, її плани та успіхи;

· просвіта громадськості в питаннях законодавства, права тощо;

· вивчення громадської думки, проведення відповідних до-

сліджень та збирання статистичних даних;

· інформування урядовців про існуючу і можливу реакцію

громадськості на діяльність владних структур та політику, що про-

водиться або намічається;

· прогнозування громадсько-політичних процесів.

Зв'язки з громадськістю покликані забезпечити гармоніза-

цію приватних, суспільних та державних інтересів. PR-фахівці

виступають у ролі радників політичних діячів та організацій, що

допомагають їм презентувати власні програми як прийнятну для

суспільства політику та отримати його підтримку.

При урядах багатьох країн Заходу створені ефективні PR-

служби, які виконують два головних завдання:

*

местных органах власти: западный опыт / И. Василенко // Пробл. теории и практики

управления. - 2003. - № 4. - Режим доступа : http://rusref.nm.ru/indexpub210.htm

1) доводити до відома громадськості інформацію щодо діяль-

ності державних інститутів, створюючи сприятливий клімат для

здійснення державних програм;

2) інформувати міністрів та інших осіб, які приймають

рішення, про наявну та можливу реакцію громадськості на здійсню-

вану та заплановану політику.

У Великобританії, Франції та Німеччині в кожному

міністерстві існує інформаційний відділ, міністри користуються

послугами прес-секретарів для зв'язків з громадськістю. В інших

країнах такі інформаційні служби називаються інформаційними

центрами, службами інформації та ін. У більшості міністерств

керівники подібних відділів, центрів чи служб мають право ви-

словлювати власну думку під час обговорення будь-яких питань

на всіх рівнях. Вважається, що вони не можуть ефективно викону-

вати свої функції, якщо не мають доступу до потрібної їм інфор-

мації всередині установи. Їх думка має враховуватись при розробці

всіх планів організації.

У Великобританії кожний міністр несе персональну відпо-

відальність за проведення політики у сфері PR. Крім відомчих PR-

служб, існує Центральне управління інформації (Central Office of

Information) - спеціалізований координуючий заклад із зв'язків з

громадськістю всіх державних організацій. Воно має широке коло

експертів з різних напрямів організації PR, даючи можливість кож-

ному з державних інститутів за необхідністю користуватись їх

послугами.

Крім того, Центральне управління інформації поста-

чає в усі державні PR-підрозділи інформацію з питань технічної

реклами, займається підготовкою та виданням фільмів, фотомате-

ріалів та публікацій, проведенням виставок.

У США аналогічну роль у держсекторі відіграє Інформацій-

не агентство (USIA), метою якого є поширення по всьому світу

позитивної інформації про країну, американський народ, культу-

ру та політичне життя. Серед його завдань - надання інформації

президенту країни з питань зміни світової суспільної думки. Ра-

зом з Інтернетом USIA вдало використовує у своїй практиці тра-

диційні комунікативні засоби, підтримує бібліотеки більше

90 держав, сприяє американським письменникам у поширенні їх

творів за кордоном, спонсорує освітні програми в різних країнах.

У незалежній Україні також розробляються механізми спри-

яння розвитку відносин між органами державної влади, громадя-

нами та їх об'єднаннями, засобами масової інформації та іншими

інститутами громадянського суспільства*.

Органи виконавчої влади проводять консультації з гро-

мадськістю, метою яких є вироблення рішень, в яких будуть вра-

ховані права, інтереси та знання всіх зацікавлених сторін. Найбільш

поширеними способами проведення консультацій з громадськістю є:

· громадські слухання;

· круглі, "трикутні" столи;

· письмові консультації;

· зустрічі з громадськістю;

· оприлюднення проектів нормативно-правових актів у ме-

режі Інтернет:

· Інтернет-конференції;

· телефонні "гарячі лінії" тощо.

У Секретаріаті Кабінету Міністрів України за роботу з орга-

нізації, проведення методичного забезпечення консультацій з гро-

мадськістю відповідає Департамент комунікацій влади та гро-

мадськості.

При центральних та місцевих органах виконавчої влади ут-

ворюються громадські ради - консультативно-дорадчі органи, які

на постійній основі забезпечують зворотний зв'язок між громадя-

нами та органами виконавчої влади. Їх завдання:

· сприяння реалізації громадянами конституційного права

на участь в управлінні державними справами;

· забезпечення врахування громадської думки в процесі

підготовки та організації виконання рішень центральних і місце-

вих органів виконавчої влади;

· здійснення громадського контролю за діяльністю органів

виконавчої влади.

Посередником у партнерських відносинах між органами

державної влади та громадськістю виступають засоби масової

інформації. Для оперативного інформування про діяльність уря-

ду та органів виконавчої влади проводяться:

· прес-конференції;

· брифінги;

· розсилка прес-релізів та інформаційних матеріалів;

· надання інтерв'ю, коментарів, відповідей на інформаційні

запити;

*

України ; Н. К. Дніпренко (заг. ред.). - Вінниця : Консоль, 2006.

· семінари, наради, круглі столи за участю представників ЗМІ.

Під час цих заходів надається оперативна інформація з ос-

новних питань порядку денного, суспільно-політичних та соціаль-

но-економічних питань.

Створено Управління організації роботи із зверненнями гро-

мадян, в якому приймаються та централізовано реєструються звер-

нення громадян. Усі громадяни мають право направляти індиві-

дуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертати-

ся до органів державної влади, органів місцевого самоврядування

та посадових осіб цих органів. У структурі всіх органів виконав-

чої влади існують структурні підрозділи з питань звернень грома-

дян. У Кабінеті Міністрів України діє "гаряча лінія", працює

Приймальня Кабінету Міністрів тощо.

Для інформування громадян про діяльність органів вико-

навчої влади використовується інформаційно-презентаційна про-

дукція, зокрема видаються серія брошур "Влада для громадян",

"Відкритість та прозорість у діяльності органів державної влади",

буклет "Пам'ятка для представників об'єднань громадян - відвіду-

вачів Будинку Уряду" тощо. З метою підвищення громадянської

культури населення, популяризації історії української державності,

владних традицій проводяться виставки, конкурси. Реалізується

проект "Влада очима історії", його мета - ознайомити громадськість

з історією та демократичними традиціями української державності.

Матеріали розміщуються на Урядовому порталі (kmu.gov.ua/

control/) та публікуються на шпальтах газети "Урядовий кур'єр".

Окремо відзначимо роботу, що ведеться в напрямі форму-

вання у підростаючого покоління розуміння демократичних

цінностей, підвищення обізнаності школярів стосовно традицій

державотворення в Україні, основних цілей і завдань діяльності

уряду та органів виконавчої влади. Для формування у дітей та

молоді розуміння цілей і завдань діяльності уряду створено Уря-

довий сайт для юних громадян (children.kmu.gov.ua), який містить

інформацію про структуру державної влади в Україні, діяльність

уряду, органів виконавчої влади, історію державного управлін-

ня, культуру і традиції українського народу. Видано брошуру "Мій

Уряд", яка містить адаптовану інформацію про Кабінет Міністрів,

його структуру та функції, процедури підготовки та порядок

прийняття урядових рішень. Проведено Всеукраїнський конкурс

серед школярів "Я люблю тебе, Україно".

<< | >>
Источник: Е. А. Афонін, О. В.. Конспект лекції до короткотермінового семінару в системі підвищення кваліфікації кадрів / ТРАНСПАРЕНТНІСТЬ ВЛАДИ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ уклад : - К. : НАДУ,2010. - 48 с.. 2010

Еще по теме 3.1. Політичні комунікації та Public relations: досвід України:

  1. Социальное партнерство и корпоративные социальные коммуникации: PR как Public Relations и Public Responsibility
  2. Приложение 2. ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ КОДЕКСЫ PUBLIC RELATIONS
  3. Приложение 7. Программа курса «Public Relations» Тематический план и программа курса, вопросы к экзамену и литература
  4. 3.3 Досвід Нідерландів для України
  5. Молдован О.О.. Державні фінанси України: досвід та перспективи реформ : монографія / О. О. Молдован. - К. : НІСД,2011. - 380 с., 2011
  6. 9.11. Комунікації в керівництві
  7. Тема 6 Комунікації банківських продуктів.
  8. 10.2.4. Комунікації в групах
  9. ON EDGEWORTH CONJECTURE AND CONTRACTUAL ECONOMIES WITH PUBLIC GOODS[4]
  10. 2. Організації при Міністерстві фінансів України: Державні Контрольно-ревізійна служба України та Казначейство. Завдання, функції та структура.
  11. 1. Зародження і розвиток політичної економії. Основні напрямки, школи і течії в політичній економії.
  12. Public sector borrowing requirement (PSBR)
  13. ІІ. Налагодити систему комунікації малого та середнього бізнесу, влади і громади міста.
  14. IPO или Initial Public Offering (Первичное публичное размещение)
  15. Основні напрямки реформування Державного казначейства України і казначейської системи касового виконання Державного бюджету України
  16. 1.4. Зарубіжний досвід забезпечення фінансової автономії органів місцевого самоврядування
  17. 13.5 Досвід розподілу витрат на розвиток сфери обслуговування в США
  18. СВІТОВИЙ ДОСВІД БЮДЖЕТНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
  19. 14.8. Досвід місцевого самоврядування в країнах ЄС
  20. 14.12.3. Досвід утворення і функціонування ВЕЗ в Америці
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -