1.3.1 Сутність і структура суспільного виробництва

Суспільне виробництво є вихідною і вирішальною сферою життєдіяльності людини. Це основа життя і джерело прогресивного руху людського суспільства, розвитку всієї людської цивілізації.

Суспільне виробництво - це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Будь-якому виробництву, незалежно від його соціальної форми, притаманні певні загальні ознаки:

- виробництво завжди виступає як суспільне виробництво.

- в процесі виробництва між людьми виникають виробничі відносини, соціально-економічний зміст яких визначається формою власності на засоби виробництва.

- суспільне виробництво має безперервний характер, тобто воно постійно повторюється, відновлюється.

- суспільне виробництво є важливою складовою тієї чи іншої соціально-економічної системи.

У політекономії відрізняють виробництво у вузькому і широкому значенні. Вузьке значення ставиться для безпосереднього створення благ.

Широке значення складається з чотирьох основних фаз:

> безпосередньо виробництво (вузьке значення терміну);

> розподіл;

> обмін;

> споживання.

Виробництво як безперервний процес, який постійно повторюється, має назву відтворення.

Найважливішими елементами процесу виробництва у будь-якому суспільстві є робоча сила, предмети праці і засоби праці.

Робоча сила — це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує в процесі праці.

Праця — свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Треба відрізняти виробництво і працю.

Праця - цілеспрямована діяльність людей щодо створення необхідних благ за допомогою інших чинників. Але особливий вплив на виготовлення блага має природа, що найбільш помітно у сільському господарстві, наприклад, вегетація рослин.

Ключовими категоріями, які характеризують зміст праці, є такі:

- продуктивність (продуктивна сила) як результативність діяльності конкретного працівника з точки зору виробництва продукту;

- інтенсивність праці як характеристика напруги, зусиль при діяльності;

- якість праці як рівень професійної майстерності робітника;

- складність праці як риса рівня кваліфікації на підставі досвіду, освіти, навичок;

- важкість праці як рівень впливу роботи на стан здоров’я людини;

- озброєність праці як рівень її оснащеності.

Предмети праці - всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці - це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмети праці.

Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва, які є одним з елементів продуктивних сил.

Суспільне виробництво - поділяється на матеріальне та нематеріальне виробництво (рис. 1.13 (а)). Суспільне виробництво має відповідну структуру (рис. 1.13 (б)).

Рис. 1.13 (а) - Структура виробництва

Рис. 1.13 (б) - Структура виробництва

1.3.2