Результативні показники суспільного виробництва

Результатом суспільного виробництва є сукупність суспільних продуктів. ССП – це сума матеріальних й духовних благ, створених суспільством за певний проміжок часу, як правило за рік.

· Засобів виробництва

· Предметів споживання

За вартісною формою ССП складається з вартості матеріальних витрат, вартості необхідного продукту й вартості додаткового продукту.

Проміжний продукт – це матеріальні блага й послуги, що використовуються для подальшої обробки, переробки чи для перепродажу перш ніж потрапити до кінцевого споживача.

КСП – це ВВП, ВНП.

ВНП – це сума кінцевих доходів, які отримують підприємства, організації, установи та окремі громадяни в усіх галузях і сферах народного господарства. Створений ВНП – це сума валової добавленої вартості.

ВНП – вартість кінцевих товарів й послуг, вироблених факторами виробництва, які знаходяться у власності національних підприємців, у тому числі й за кордоном.

ВВП – включає продукцію та послуги, вироблені безпосередньо в середині у країні з використанням тільки внутрішніх факторів виробництва.

Методи розрахунку ВНП:

· Виробничий або по доданій вартості. Сумується вартість умовної чистої продукції усіх сфер економіки.

· За витратами.

ВНП = Витрати домашніх господарств + сукупні приватні валові інвестиції + чистий експорт

ВНП = W + I + R + Pk­ + P­c ­­+A+T

ЧНП = ВНП – АТ = Сума ФД=W+HR+RT

Національне багатство – це сума матеріальних й духовних благ, які створені суспільством за всю історію його виробничої діяльності (усі ресурси країни).

ВНП номінальний – показник, який визначається за поточними ринковими цінами

ВНП реальний – показник, який визначається за незмінними базовими цінами й показує динаміку виготовленого продукту.

ВНПр = ВНПн/дефлятор ВНП * на 100%

Дефлятор = ВНПр/ВНП в цілах базового року * 100%

ВНП в Україні:

· 2008 (950 млрд.)

· 2009 (913 млрд.)

2008/1990 = 74%

2009/1990 = 63%

2010/1990 =65%

Рівень життя – це рівень забезпеченості людей матеріальними й духовними благами, необхідними для їх нормального існування. Він визначається рівнем фактичного споживання, благ та послуг на душу населення, на одну сім’ю, а також його відповідністю національному стандарту споживчому кошику.

Споживчий кошик – вартість основних матеріальних та духовних благ, необхідних для нормальних умов існування людини певної країни в конкретно історичний період часу. Споживчий кошик українця зараз включає 296 товарів та послуг. Для 4 категорій громадян

Індекс розвитку людини:

1. ВВП на душу населення

2. Тривалість життя

3. Грамотність дорослих

4. Валовий обсяг навчання

При натуральному виробництві продукт не набуває форми, а утворює фонд життєвих засобів самого виробника.

Товарне виробництво – це така організація товарного виробництва, коли продукти праці виробляються відокремленими виробниками, при чому кожен спеціалізується на виготовленні одного якого-небудь продукту, тому для задоволення суспільних потреб необхідні купівля, продаж цих продуктів на ринку, які стають товаром.

Умова товарного виробництва – суспільний поділ праці.

Причина виникнення товарного виробництва – економічне відокремлення виробників, яке дозволяє їм привласнювати результати своєї праці.

Існує два типи товарного виробництва: просте та капіталістичне (загальне, розвинуте).

Просте товарне виробництво – це дрібне виробництво індивідуальних самостійних виробників, що працюють на ринок.

Розвинуте – вищий та ефективніший ступень товарної організації господарства, заснований на:

· Приватній власності

· Найманій праці

· Машинній індустрії

Головна суперечність товарного виробництва – це суперечність між приватною та суспільною працею між суспільним характером виробництва та приватною формою привласнення.

Товар – це продукт праці, який призначений для обміну. Не всі продукти праці стають товаром. Деякі товари не є продуктами людської праці. Товар – це економічне благо.

Властивість товару задовольняти яку-небудь потребу людини називається споживчою вартістю. За способом споживання або використання людьми, споживчі вартості поділяються на три основні види:

1. Предмети споживання.

2. Засоби виробництва.

3. Послуги.

Споживча вартість приймає форму товару тоді ,коли вона створена працею людини, задовольняє суспільні потреби і надходить у використання тільки через купівлю-продаж, тобто коли вона виступає речовим носієм суспільних відносин, міновою вартістю – це здатність товару у певних кількісних пропорціях обмінюватися на інші товари. Мінові пропорції показують, що у цих товарах міститься однакова кількість загальнолюдської праці, тобто вони мають одну й ту вартість.

Вартість товару – уречевлена в товарах загальносуспільна праця, яка проявляється тільки через обмін одного товару на інший через мінову вартість.

Конкретна праця – це корисна праця, яка має певну мету, характер операції, предмет, засоби і результати. Вона створює споживчу вартість товару.

Абстрактна праця виступає суспільною формою затрат фізичних та розумових сил людини, тобто того, що містить у собі загальне, притаманне випадкам конкретної праці, вона створює вартість товару.

Величина вартості та фактори, що її визначають. Оскільки вартість товару визначається абстрактною працею, то її розмір залежить від її кількості.

Фактори, які впливають на величину вартості товару:

1. Продуктивність праці

2. Інтенсивність праці – зворотний показник до продуктивності праці.

3. Складність праці (проста та складна).

Закон вартості – вимагає, щоб товари виготовлялися та реалізовуються до суспільно-необхідних .. бла.

Будь-яка ціна – рента, відсоток, заробітна платня. Цінність – суб’єктивна оцінка об’єкта суб’єктом. Ціна залежить від попиту та пропонування.

Інформаційна теорія вартості (автор Белл). Вартість товару з часом буде лише інформація.

Умови нормального функціонування ринку:

1. Рівність усіх форм власності.

2. Наявність і доступність вірогідної інформації про ринок.

3. Здатність контрагентів ринкових відносин впливати на рівень цін.

4. Наявність достатньою кількості продавців і покупців.

5. Існування розвинутої системи підприємництва.

6. Ринок виключає необґрунтоване, некомпетентне втручання, а також передбачає відповідний етап суспільної свідомості, психологічної готовності до ринкового середовища та правил поведінки у ньому

У зв’язку з виконанням и порушенням цих умов розрізняють ринок реальний чи формальний або досконалий і недосконалий. Крім цього виділяють тіньовий ринок, під яким розуміють ринок заборонений законом. Він є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану господарську діяльність.

· заниження або приховування доходів;

· доходи від незаконної в країні діяльності.

Перший компонент пов’язаний з легальними видами діяльності, доходи від якої приховуються (сіра економіка). Другий компонент називають нелегальною або чорною економікою (наркобізнес, проституція). Вона породжує корупцію.

Ринковий механізм:

· попит

· конкуренція

· монополія

Усі ці показники пов’язані з ціною.

Попит – це платоспроможна потреба покупців у даному товарі, при даній ціні, це означає, що кожна ціна товару відповідає притаманна величина попиту. Цей взаємозв’язок проявляється у законі попиту. Між рівнем ціни товару і величиною попиту на нього існує зворотна залежність. На попит також впливають доходи споживачів, кількість покупців, смаки і переваги споживачів, очікування споживачів, мода та реклама, ціні на суміжні товари і навіть кліматичні умови. Реакція величини попиту на зміну ціни для різних товарів визначається поняттям цінова еластичність попиту – вимірюється відношенням відсоткової зміни величини попиту до викликаного відсотку зміни ціни (Е).

Пропозиція – це ситуація на ринку з боку виробника – це та кількість товарів, котру продавці готові запропонувати до продажу при даній ціні. Чим більша ціна, тим більша пропозиція товарів. Звідси і закон пропозиції: при високих цінах товарів пропонується більше ніж при низьких, тобто величина пропозицій знаходиться в прямій залежності від напряму зміна цін. Нецінові чинники пропонування:

· технологічний прогрес;

· ціни на ресурси;

· зміна цін на споріднені товари;

· зміна у бюджетно-податковій політиці;

· кількість виробників;

· очікування підприємців.

Цінова еластичність попиту вимірюється відношенням відсоткової зміни величини попиту до викликаному його відсотку зміни ціни.

Співвідношення між називається ринковою коньюктурою, знаходяться у точки перетину кривої попиту та пропозиції. Завдяки цьому встановлюється ціна рівноваги, яка однаково задовольняє і продавців, і покупців.

Акціонерне товариство – господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості. Його акціонери відповідають за зобов’язання товариства тільки в межах належних їм акцій. Статутний капітал товариства не може бути менший 1250 мінімальних заробітних плат. Акціонерні товариства створюються в формі публічних або приватних товариств. Типи акціонерних товариств:

· відкриті;

· закриті.

Відкриті – акції можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах.

Закриті – акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку і внесенням змін до статуту товариства.

Акція – це цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Статут акціонерного товариства повинен містити відомості про:

· види акцій, що випускаються;

· номінальну вартість випущених акцій;

· склад засновників та учасників;

· найменування та місцезнаходження;

· розмір та порядок утворення статутного фонду;

· порядок розподілів прибутків та збитків;

· склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів;

· порядок ліквідації та реорганізації товариства.

Курочкін Родіон Олександрович