14.2 Позичковий капітал і позичковий процент

Позичковий капітал - це певна сума вільних грошей, які надаються їх власником у тимчасове користування іншій особі (підприємцю) з метою отримання процента. В умовах сучасної ринкової системи позичковий капітал втратив самостійність й існує як відокремлена частина промислового капіталу.

1) амортизація основного капіталу, яка накопичується у вигляді амортизаційного фонду і є тимчасово вільною до певного зносу основного капіталу;

2) тимчасове вивільнення грошових коштів яке відбувається в результаті незбігу часу реалізації готової продукції і часу закупки сировини для нового виробничого циклу;

3) частина оборотного капіталу, а саме - гроші, призначені для виплати заробітної плати;

4) частина прибутку, яка виділена для нагромадження;

5) гроші, які призначені для нагромадження всіма верствами населення.

Поява тимчасово вільних грошових коштів суперечить самій суті капіталу (бо капітал - це вартість, яка приносить додаткову вартість). Тому за таких умов об’єктивно утворюється особлива група підприємців, яка концентрує у своїх руках тимчасово вільні гроші і пускає їх в обіг з метою забезпечити їх зростання. Саме такі гроші передані одними підприємцями в тимчасове користування іншим з метою їх самозростання, набувають форми позичкового капіталу.

Позичковий капітал принципово відрізняється від промислового і торгівельного капіталу. А саме:

1) позичковий капітал є капітал-власність на відміну від промислового й торговельного, які виступають як капітали-функції. Тобто, якщо промисловий і торгівельний капітал приносять прибуток тому, що вони функціонують, то позичковий капітал приносить процент лише тому, що він є власністю;

2) позичковий капітал виступає як капітал-товар.

3) як товар особливого роду, позичковий капітал має і своєрідну форму відчуження. Так, звичайний товар відчужується від свого власника шляхом продажу, а позичковий капітал посередництвом позики. Тобто, гроші не продають назавжди. Відбувається лише передача грошей в тимчасове користування з метою використання їх другої споживної вартості - властивості приносити прибуток. Тому, після закінчення певного строку позичковий капітал повертається до свого власника та ще й з певним приростом - процентом;

4) специфічна природа позичкового капіталу знаходить безпосереднє вираження у формі його руху, яка якісно відрізняється від форми руху промислового і торговельного капіталів. Він не набуває ні промислової, ні товарної форми й функціонує лише в одній формі - грошовій. Тому формула його руху виглядає так: Г-Г'.

Отже:

1) суть позичкового капіталу - це грошовий капітал, який надається власником у позичку з метою отримання прибутку у формі проценту;

2) місце функціонування - сфера грошового обігу;

3) роль - прискорює кругооборот і оборот промислового капіталу;

4) функція - грошове обслуговування промислового капіталу;

5) особливість - це капітал-власність на відміну від капіталу-функції.

Позичковий капітал у процесі свого руху повинен зростати, тобто приносити своєму власнику доход. Він виступає у формі процента. Тут виникають питання:1) за що платить той, хто бере гроші в позику? 2) звідки беруться гроші у позичальника для виплати процента? Відповідаючи на перше питання, треба згадати що гроші у формі позичкового капіталу набувають додаткової споживної вартості, а саме - приносять прибуток (позичальник беручи в позику певну суму, оплачує їх власнику саме прибуток).

Розмір збільшення або зменшення позичкового процента вимірюється нормою процента. Норма процента – це відношення суми річного доходу, який отримує позичковий підприємець до суми капіталу, що віддається в позику. Розрахунок норми процента ведеться за формулою:

де Нп - норма процента;

- сума річного доходу, отриманого на позичковий капітал;

Кп - сума позичкового капіталу.

Норма процента в кожний даний момент визначається пропозицією позичкового капіталу і попитом на нього.