Аналіз ступеня бідності домогосподарств та депривації доступності окремих товарів та послуг

З метою аналізу якості життя населення Держкомстатом у жовтні 2009 р. проведено модульне опитування 10,5 тис. домогосподарств, які брали участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя, щодо сприйняття населенням ознак бідності та депривації (позбавлення) за існуючих у суспільстві стандартів.

Програма дослідження передбачала вивчення ступеня актуальності для на­селення базових ознак бідності та позбавлення”, визначених за даними опиту­вання, проведеного у жовтні 2007 р., а також аналіз поширення серед домогос- подарств окремих проявів позбавлення в частині можливостей задовольнити не тільки мінімально необхідні фізіологічні погреби, а й потреби, пов’язані з роз­витком особистості та забезпеченням належного рівня комфортності існування.

Дослідження передбачало вивчення думки респондентів щодо 18 ознак бід­ності та позбавлення, що висвітлювали такі напрями:

- економічна денривапія (позбавлення):

- за харчуванням (недостатність коштів для забезпечення певної якості хар­чування);

- за непродовольчими товарами (недостатність коштів для придбання необ­хідних недорогих товарів та відсутність їх певних видів);

- за житловими умовами (відсутність нормальних житлових умов, недостат­ність коштів для покращання житлових умов);

- у сферах охорони здоров’я та освіти (недостатність коштів для отримання необхідних недорогих товарів та послуг);

- розвиток інфраструктури як ознаки геоірафічної доступності послуг та бар’єрів негеографічного характеру, які визначають позбавлення за доступом.

Підсумки опитування засвідчили актуальність кожної складової визначено­го переліку позбавлень як пріоритетів для формування суспільної думки щодо бідності, оскільки за оцінками понад 92% респондентів, незалежно від місця проживання та наявності дітей, ці ознаки сприймалися як прояви бідності та по­збавлення.

Наслідки світової фінансово-економічної кризи та загострення ситуації на ринку праці вплинули на зростання на 1,3-7 в.п.

- не відмовляти собі в найнеобхілшших недорогих продуктах харчування;

- оновити за потребою верхній одяг та взуття для холодної пори року для дорослих один раз на 5 років; придбати за потребою новий одяг та взуття для дітей;

- купити телевізор або холодильник (за їх відсутністю);

- мати житло в нормальному стані; збільшити наявну житлову площу, що не перевищує 5 кв. м на особу; своєчасно сплачувати рахунки за житло або послу­ги з його утримання;

Ьаювий список позбавлень (денривацій) був визначений Держкомсгатом за участю фахівців Інстигуту іемоірафн та соціальних дослі­джень Національної академії наук України

- оплачувати послуги лікаря у медичному закладі та призначені ним обсте­ження та процедури, життєво необхідну хірургічну операцію або лікування в стаціонарі (за відсутністю таких послуг на безоплатній основі), купувати ліки та медичне приладдя, призначені лікарем;

- забезпечити членам домогосподарства, за необхідністю, отримання будь- якої професійної освіти.

Ознаками позбавлення щодо розвитку інфраструктури в умовах сучасних суспільних стандартів майже всі респонденти (94 -98%) вважали, як і в попере­дньому опитуванні, відсутність закладів, які надають побутові послуги та об'єк­тів роздрібної торгівлі, регулярного щоденного транспортного сполучення з іншим населеним пунктом із більш розвиненою інфраструктурою, відсутність поблизу житла дошкільних закладів, медичної установи, аптеки, а також неза­безпеченість населеного пункту своєчасними послугами швидкої медичної до­помоги.

В рамках дослідження також був проведений аналіз фактичного поширення проявів позбавлень серед домогосподарств.

За оцінками респондентів щодо наявності у них позбавлень у сфері харчу­вання 11% домогосподарств (у 2007р.

Найбільш поширеними серед населення були позбавлення у сфері охорони здоров’я, які пов'язані з недостатністю коштів. Кожне п’яте домогосподарство (у 2007 р. - кожне четверте), повідомило, що з цієї причини не змоіло дозволи­ти собі скористатися необхідними платними послугами лікаря (крім стоматоло­га) у медичному закладі, зробити аналізи, обстеження, процедури, призначені лікарем. Не змогли купити призначені лікарем ліки та медичне приладдя 22% домогосподарст в (у 2007 р. - 23%). Кожне п'яте домогосподарство (у 2007 р. 27%) повідомило, що не мало коштів для оплати життєво необхідної хірургіч­ної операції або лікування в стаціонарі.

Збільшилася на 2 в.п. і досягла 6% частка домогосподарств, які не мали ко­штів для отримання членом домогосподарства будь-якої професійної освіти.

Найбільш суттєвими серед позбавлень за доступом були вказані незабезпе­ченість населеного пункту своєчасними послугами швидкої медичної допомоги та відсутність у населеному пункті закладів, які налають побутові послуги. Від них проявів потерпало майже кожне п'яте домогосподарство (у 2007р. відпо­відно 23% та 19%). Порівняно з даними опитування у 2007р. поширення серед домогосподарств проявів позбавлень, пов'язаних з відсутністю розвиненої ін­фраструктури, скоротилося по усіх ознаках (на 0,5-4 в.п.).

Майже всі прояви бідності та позбавлення більш поширені серед сільських мешканців, ніж серед міських.

Від проявів бідності, пов’язаних з фінансовою неспроможністю домогоспо­дарств не відмовляти собі в найнеобхідніших недорогих продуктах харчування (від яких потерпапо 13% сільських респондентів), придбати за потребою новий одяг та взуття для дітей (9%), купити (за їх відсутністю) телевізор або холоди­льник (відповідно 4% та 6%), мати житло в нормальному стані (18%), оплачу­вати послуги лікаря у медичному закладі та призначені ним обстеження та про­цедури (22%), життєво необхідну хірургічну операцію або лікування в стаціо­нарі (за відсутністю таких послуг на безоплатній основі), а також купувати ліки та медичне приладдя, призначені лікарем (по 24%), забезпечити членам домо- господарства, за необхідністю, отримання будь-якої професійної освіти (8%), потерпали на 1,2-5 в.п.

Міські домогосподарства порівняно з сільськими більше потерпали від фі­нансової неспроможності своєчасної та в повному обсязі оплати рахунків за жи­тло та необхідні послуги з його утримання або оплати газу для приготування їжі (14% проти 11%), збільшити наявну житлову площу, що не перевищує 5 кв.м. на особу (5% прози 3%), а також оновити за потребою верхній одяг та взуття для холодної пори року для дорослих один раз на 5 років (21% проти 20%).

Сільські мешканці більш суттєво, ніж міські, відчували позбавлення щодо розвитку інфраструктури. Як і у 2007р., кожне друге сільське домогосподарство потерпало від незабезпеченості населеного пункту послугами швидкої медич­ної допомоги або від відсутності в ньому закладів, які надають побутові послу­ги (серед міських - відповідно по 5%), 30% - від відсутності поблизу житла медичної установи (7%). кожне четверте від відсутності регулярного щоден­ного транспортного сполучення з іншим населеним пунктом із більш розвине­ною інфраструктурою (2%) та майже кожне п'яте - від відсутності поблизу жи­тла об’єктів роздрібної торгівлі (3%). Порівняно з результатами опитування у 2007р., частка сільських домогосподарств, які потерпали від відсутності регу­лярного щоденного транспортного сполучення з іншим населеним пунктом із більш розвиненою інфраструктурою, відсутності поблизу житла медичної уста­нови та від незабезпеченості населеного пункту своєчасними послугами швид­кої медичної допомоги, скоротилася на 9 7 в.п. Серед домогосподарств без ді­тей більш поширені порівняно з домогосподарствами з дітьми як ознаки еконо­мічної депривації, так і позбавлення, зумовлені відсутністю розвиненої інфра­структури. Домогосподарства з дітьми в більшій мірі, ніж домогосподарства без дітей, потерпали від недостатності коштів для своєчасної та в повному обсязі оплати рахунків за житло та необхідні послуги з його утримання або оплати га­зу для приготування їжі (15% проти 12%), від недостатньої житлової площі, шо не перевищує 5 кв. м на особу (7% проти 2%), від недостатності коштів для отримання будь-якої професійної освіти (11% проти 3%) та від відсутності в населеному пункті, в якому вони проживають, закладів, які надають побутові послуги (20% проти 18%). Домогосподарства без дітей частіше, ніж домогоспо­дарства з дітьми, потерпали від усіх інших ознак позбавлення, зокрема, найбі­льша різниця (близько чверті проти 18%) спостерігалася у поширенні усіх ознак економічної депривації у сфері охорони здоров’я.

Таблиця 2.14

Розподіл домогосподарств за Koiiiieii i pauitio позбавлень (депривацій) в одному домогосподаретві

Кожне п’яте домогосподарство з дітьми потерпало від недостаї ності коштів для придбання за потребою нового одягу та взуття для дітей (у 2007 р. - 18%), для оновлення за потребою верхнього одягу та взуття для холодної пори року для дорослих один раз на 5 років (15%), а також кожне десяте - від фінансової неспроможності не відмовляти собі в найнеобхідніших недорогих продуктах харчування (8%).

Для визначення межі бідності за умовами життя на підставі депривацій ба­зового списку був розрахований розподіл домогосподарств за ступенем концен­трації ознак позбавлення в одному домогосподарстві. Рівень бідності за умова­ми життя був визначений як відсоток домогосподарств, наближений до рівня монетарної бідності, визначеного за національною межею^[40].

Виходячи з вищезазначеного, до категорії бідних за умовами життя слід відносити, як і у 2007 р., домогосподарства, які мають 4 та більше ознаки по­збавлення. Порівняно з 2007 р. частка таких домогосподарств скоротилася на З в.п. і досягла рівня 25,4%.

Бідність за умовами життя найбільш поширена в багатодітних та сільських домогосподарствах. Так, серед багатодітних домогосподарств майже кожне друге мало 4 та більше ознаки депривації, що відповідно в 2 та 2,4 раза більше, ніж в однодітних та в домогосподарствах без дітей, а серед сільських домогос­подарств були бідними 39% проти 19% домогосподарств, які проживають у мі­ських поселеннях.

Порівняно з 2007 р. знизились рівні бідності за умовами життя серед домо­господарств, де всі особи у непрацездатному віці, у всіх типах домогосподарств з дітьми, серед домогосподарств, де немає працюючих осіб, а також серед сіль­ських домогосподарств. Натомість, зросли рівні бідності за умовами життя у домогосподарствах, де всі особи у працездатному віці, а також серед домогос­подарств, де є працюючі особи.

Частка домогссподарств відповідного типу, які мають 4 та більше ознаки (депривасііі)

Рис. 2.5. Частка долюгосподарств відповідного типу, які мають чотири і більше ознаки деривації, %

За результатами дослідження, як і у 2007 р., кожні два з п’ят и бідних домо- господарств, визначених за монетарною національною межею, були одночасно бідними за умовами житія. Серед бідних за умовами життя більше третини до- могосподарств були бідними за монетарним критерієм. Слід відмітити, що по­терпало від обох форм бідності (монетарної та за умовами життя) 9% домогос- подарств України (у 2007р. кожне десяте домогосподарство).