Аналіз та оцінка фінансових ресурсів домогосподарств

Державні фінанси включають у себе декілька елементів, зокрема й фінанси домогосподарств, які мають вагомий вплив на економіку країни. В залежності від того яким чином домашні господарства управляють своїми фінансовими ре­сурсами, вони мони можуть впливати й на певні економічні процеси.

Аналіз доходів та витрат є досить вагомим чинником у ефективному функ­ціонування домогосподарств, з приводу раціонального використання його фі­нансових ресурсів.

Зазначимо, що кожне домогосподарство, яке функціонує на ринку, володіє певними ресурсами, які воно прагне як найвдаліше «продати», щоб отримати дохід, який згодом витратить. Розглянемо цей процес.

У табл. 2.8 представлений аналіз структури сукупних ресурсів домогоспо­дарств в порівнянні по періодах.

У 2006 році середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 1275 грн, міського - 1300 грн, сільського - 1221 грн. Реалізація протя­гом 2006 року урядових програм щодо чергового підвищення мінімальної заро­бітної плати, а також збільшення розмірів пенсій та окремих видів соціальних допомог, зокрема, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та ді- тям-інвалідам, одноразової допомоги при народженні дитини, виплати компен­сацій, надбавок, підвищень, доплат до пенсій, призначених за різними пенсій­ними програмами, сприяло суттєвому підвищенню рівнів основних статей, що формують сукупні ресурси домогосподарств. В умовах, коли споживча поведі­нка домогосподарств залишалася стабільною, а індекс споживчих цін протягом 2005 року становив 107,1%, це призвело до перевищення у зазначеному періоді рівня середньомісячних сукупних ресурсів домогосподарств порівняно з рівнем сукупних витрат на 7%.

У 2006 році середньомісячні сукупні ресурси пересічного домогосподарства склали 1570 грн, міського - 1619 грн, сільського - 1464 гри. і зросли порівняно з 2005 роком в цілому по Україні на 23%, у міських поселеннях - на 25%, у сільській місцевості - на 20% (додаток А).

Дану позитивну динаміку зростання доходів населення, яка спостерігалась у минулі роки, збереглась й у 2007 році. Середньомісячні сукупні ресурси одного пересічного домогосподарства за 2007 рок склали 1938 грн, міського - 2022 гри, сільського - 1753 грн і зросли порівняно з 2006 роком у цілому по Україні на 23%, в міських поселеннях - на 25%, у сільській місцевості - на 20%. У се­редньому на одного члена домогосподарства сукупні ресурси в цілому по Укра­їні становили 746 грн, в містах - 796 гри та у селах - 640 грн.

Продовжувалися позитивні зміни у структурі формування ресурсів домого­сподарств. Частка грошових доходів у структурі сукупних ресурсів домогоспо­дарств у 2007 році збільшилася на 1,4 пункти і становила 89%, у 2006 році збі­льшилась на 1,2 пункти і становила 87%, а у 2005 році зросла до 86%.

Як бачимо з рис. 2.1, у 2006 та 2005 роках основним джерелом надходжень ресурсів у домогосподарство залишалася оплата праці, частка якої у 2006 році збільшилася на 2,5 пункти і становила 48% усіх сукупних ресурсів, а у 2005 - становила майже половину усіх сукупних ресурсів.

Аналіз структури сукупних ресурсів домогосподарств, (у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарс і во)

Таблиця 2.8

Рис.

* доходи від продажу сільськогосподарської продукції та вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства;

** оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості.

У 2007 році більше половини сукупних ресурсів домогосподарств складали доходи від зайнятості, частка яких порівняно з 2006 року зросла на 2,5 пункти, в основному за рахунок збільшення з 48% до 50% частки оплати праці.

Оскільки левову частину у сукупних доходах віднрає саме оплата праці, то варто також враховувати такий, не менш важливий, факт як існування номіна­льного та реального доходу. Темни зростання номінального та реального дохо­ду можемо простежити у табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Темпи зростання номінальноїта реальної оплати праці (1995-2010), %

Також можемо простежити питому вагу заробітної плати у структурі сукуп­них доходів населення у іноземних державах, що представлена у табл.

У 2006 році більш вагоме значення для забезпечення життєдіяльності домогосподарств стали відігравати пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівкові пільги та субсидії). Частка цих виплат збільшилася на 3 пункти і становила 26% сукупних ресурсів пересічного домогосподарства.

Дцхцди від особистого підсобного господарства та від самозаготівель ста­новили дев’яту частину сукупних ресурсів і зменшилися на 1,5 пункти в основ­ному, за рахунок скорочення частки вартості спожитої продукції.

Частка допомог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) склала 7% сукупних ресурсів домо- господарств. У структурі сукупних ресурсів частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості залишилась низькою - 5%.

Пенсії, стипендії та соціальні допомоги (включаючи готівкові та безготівко­ві пільги та субсидії) у 2008 та 2007 роках становили чверть сукупних ресурсів пересічного домогосподарства, доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель у 2008 та 2007 роках - дванадцяту частину. Частка допо­мог від родичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продовольчими товарами) у 2008 та 2007 роках склала 6%. Залишалася низькою частка доходів від підприємницької діяльності та самозайнятості - 5% та 4 % у 2008 та 2007 роках відповідно. Доходи від підприємницької діяльності та само­зайнятості у 2007 році в порівнянні з 2006 зменшилися в 0,4%, а у 2008 ропі в порівнянні з попереднім періодом - зросли у 0,6%. Протягом досліджуваного періоду можемо спостерігати певні розбіжності щодо структури формування сукупних ресурсів міських та сільських домогосподарств. Що стосується при­росту сукупного доходу у 2007 році в порівнянні з 2006, то у міських домогос- подарствах він зріс на 318,7 грн., в порівнянні з 242,3 грн у сільських домогос- подарствах. А у 2008 році щодо попереднього аналізованого періоду 2007 року, сукупні доходи у міських поселеннях зросли на 403,2 грн, а у сільській місце­вості - на 288,9 грн.

У 2007 році три п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств станови­ли доходи від зайнятості (їх частка в порівнянні з 2006 роком зросла на 1,3 пунк­ти), майже чверть - пенсії, стипендії, соціальні допомоги та 3% - доходи від осо­бистого підсобного господарства (зменшилися відповідно на 0,2 пункти).

Більше трьох п’ятих сукупних ресурсів міських домогосподарств становили доходи від зайнятості у 2008 році (їх частка порівняно з 2007 року збільшилася на 3 пункти), 22% - пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, 2% - доходи від особистого підсобного господарства (їх частки зменшилися на 1 та 0,8 пункта відповідно).

У сільських домогосподарствах в порівнянні з міськими дохід від продажу сільськогосподарської продукції становить більший відсоток, що не є дивним, але як ми можемо спостерігати його частка у структурі сукупного доходу все ж таки зменшується, а зростає частка оплати праці. Так у 2006 році доходи від продажу сільськогосподарської продукції становили 14,3 %, у 2007 році 12,1% (відбулося зменшення на 2,2 пункти), а у відповідному періоді 2008 - зменшився на 0,4 пункта та становив 11,7%. Що стосується оплати праці, то у

2007 році в порівнянні з 2006 питома вага її зросла на 3 пукти, що призвело до збільшення з 26,5%- у 2006 році до 29,5 % у 2007 році, а у 2008 в порівнянні з відповідним періодом 2006 року зростання відбулося на 2,7 пункти.

Суттєвим джерелом надходжень у 2007 році в порівнянні з 2006 роком та у

2008 році в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року продовжували зали­шатися пенсії, стипендії та соціальні допомоги, надані готівкою, частка яких у

2007 році в порівнянні з 2006 роком склала 27% (зменшилася на 1 пункта), а у

2008 частка доходів від зайнятості збільшилася на 2 пункти і склала більш, ніж третину сукупних ресурсів. Частка доходів від особистого підсобного госпо­дарства та від самозаготівель у цій групі домогосподарств зменшилася у 2007 році проти 2006 року на 2 пункта і склала 26%, а у 2008 році - зменшилася на 1,5 пункта і склала чверть сукупних ресурсів сільських домогосподарств. У до- могосіюдарствах з дітьми, у 2007 році, гри п’ятих ресурсів формували, як і в аналогічному періоді 2006 року, доходи від зайнятості, сьому частину - пенсії, стипендії, соціальні допомоги, частка яких зросла порівняно з відповідним пе­ріодом 2006 року на 0,5 пункта. Частка доходів від особистого підсобного гос­подарства та від самозаготівель зменшилась на 1,5 пункта і склала десяту час­тину. В домогосподарствах без дітей, у 2007 році - 45% ресурсів складали до­ходи від зайнятості (в аналогічному періоді 2006 року - 42%), більше третини, як і у 2006 році - пенсії, стипендії, соціальні допомоги, одинадцяту частину - доходи від особистого підсобного господарства, що становить 10%.

У 2008 році, спостерігаємо, що у домогосподарствах з дітьми 64% ресурсів формували доходи від зайнятості, що на 3 пункти більше, ніж у 2007 році, сьо­му частину ■ пенсії, стипендії, соціальні допомоги (готівкові та безготівкові), частка яких порівняно з відповідним періодом 2007 року зменшилася на 1 пункт. Частка доходів від особистого підсобного господарства та від самоза­готівель зменшилася на 1,2 пункта і склала одинадцяту частину сукупних ре­сурсів цієї групи домогосподарств. У домогосподарствах без дітей 48% ресур­сів складали доходи від зайнятості (у порівнянні з 2007 роком - 45%), пенсії, стипендії, соціальні допомоги, як і у відповідному періоді 2007 року - 34%, до­ходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель - 8%.

Розглянемо дані, що представлені у табл. 2.11. У структурі сукупних ресур­сів найменш забезпечених домогосподарств першого дециля та домогоспо­дарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожитково­го мінімуму у 2006 році, частки надходжень від пенсій, соціальних допомог, наданих югівкою, вартості спожитої продукції, отриманої з особистого підсоб­ного господарства, були більші, ніж в структурі заможних домогосподарств останнього дециля. Це ж саме ми спостерігаєм і у 2007 та 2008 роках. Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів (готівкою і безготів­кових) у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму у 2006 році склала 0,6%, першого та останнього децилів - по 0,3%, а у 2007 році у сукупних ресурсах домогосподарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та першого дециля склала по 0,4%, останнього дециля - 0,3%. Однак суми цих пільг та субсидій, отриманих в середньому одним до- могосподарством з витратами нижче прожиткового мінімуму та найменш за­безпечених домогосподарств першого дециля у 2006 були відповідно в 1,3 та в 2,2 раза нижче, ніж в групі заможного населення, а у 2007 році цей показник становив в 1,4 та в 2,1 раза нижче відповідно, ніж в групі заможного населення. У 2006 та 2007 роках пільги на оплату санаторно-курортних путівок, купівлю ліків, лікування, зубопротезування, послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних витратах домогосподарств з середньодушовими сукупними витрата­ми у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,4%, першого дециля - 0,2%, а се­ред найбільш заможних домогосподарств останнього дециля у 2006 році - 1,3%, а у 2007 - 1,0% Вартість цих пільг, одержаних одним заможним домогос- подарством у 2006 році, перевищувала відповідні показники серед домогоспо­дарств з середньодушовими сукупними витратами у місяць нижче прожитково­го мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств першого дециля відпо­відно в 5,9 та в 13,9 раза і становила відповідно 28 грн, 5 грн та 2 грн. У 2007 році вартість пільг, одержаних одним заможним домогосподарством, переви­щувала відповідні показники серед домогосподарств з середньодушовими су­купними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля відповідно в 4,8 та в 10,1 раза.

Структура сукупних ресурсів домогосподарств залежно від рівня середньодушових загальних доходів за 2006 - 2008 рр., % (в середньому за місяць в розрахунку на одне домогосподарство)

В 2008 році структура сукупних ресурсів найменш забезпечених домогос- подарств першого дециля частки доходів від особистого підсобного господарс­тва, пенсій, стипендій, соціальних допомог, наданих готівкою, допомоги від ро­дичів та інших осіб (грошова допомога та грошова оцінка допомоги продоволь­чими товарами) була більшою, ніж у заможних домогосподарствах десятого дециля.

У домогосподарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму 27% ресурсів формувалося за рахунок пенсій, стипен­дій та соціальних допомог, наданих готівкою. Восьму частину їх ресурсів ста­новили доходи від особистого підсобного господарства та від самозаготівель.

Частка пільг та субсидій на оплату житла, комунальних продуктів та послуг (готівкою та безготівкових) у сукупних ресурсах домогосподарств із середньо- душовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму склала 0,6%, першого та десятого децилів - відповідно 0,4% та 0,5%. Однак, суми цих пільг та субсидій, отриманих у середньому одним домогосподарством з дохо­дами нижче прожиткового мінімуму та з групи 10% найменш забезпечених, бу­ли відповідно в 2,3 та в 3,7 раза нижче, ніж у групі заможного населення.

Пільги на оплату санаторно-курортних путівок, на купівлю ліків, лікування, зубопротезування, послуг транспорту та зв’язку становили у сукупних ресурсах домогосподарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму 0,5%, першого дециля - відповідно 0,3%, а серед більш забезпечених домогосподарств десятого дециля - 0,8%.

Вартість цих пільг, отриманих одним домогосподарством з групи 10% най­більш забезпечених, перевищувала відповідні показники серед домогоспо­дарств із середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожитково­го мінімуму та найменш забезпечених домогосподарств відповідно у 4,4 та 6,6 раза.

Більшу частину доходу, яку отримує домогосподарство, а то й усю воно на­правляє на витрати. Проаналізуємо структуру сукупних витрат домогоспо­дарств згідно інформації представленої у табл. 2.12.

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 2006 рік склали 1197 грн, що на 35% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1253 грн, сільське - 1075 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні виграти становили 459 грн на місяць, в міських домогосподарствах - 491 грн, в сільсь­ких - 391 грн.

Структура сукупних витрат домогосподарств,%

( у середньому за місяць у розрахунку на одне домогосполарство)

Таблиця 2.12

Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи перевищив рівень прожиткового мінімуму на 8%.

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 2007 рік склали 1428 грн, що на 19% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1503 грн, сільське - 1264 грн. В середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 549 грн на місяць, в міських домогосподарствах 592 грн, в сільсь­ких - 460 грн. Рівень середньомісячних сукупних витрат однієї особи переви­щив рівень прожиткового мінімуму на 18% (у 2005 році - на 8%). Слід відзна­чити, що темп росту середньодушових сукупних витрат за 2007 рік порівняно з 2006 роком перевищив індекс споживчих цін за цей період: відповідно 119,8% проти 108,3%.

Розподіл населення України за рівнем середньодушових місячних сукупних витрат у 2007 році свідчить про зменшення в порівнянні з 2006 роком частки населення у групах з низькими сукупними витратами (до 420 грн у місяць) і збільшення - у всіх інших групах Частка населення із середньодушовими суку­пними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму зменшилася в порів­нянні з відповідним періодом минулого року на 6 пунктів і склала 52%.

Зростання доходів населення у 2007 році, яке відбулося за рахунок підви­щення рівня мінімальної заробітної плати, зростання розмірів пенсій та окре­мих видів соціальних допомог, відповідно вплинуло на збільшення середньомі­сячних сукупних витрат населення, але не сприяло скороченню диференціації населення за рівнем добробуту.

Співвідношення сукупних витрат 10% найбільш та найменш забезпеченого населення становило 7,5 раза (у відповідному періоді 2006 року - 7,3 раза). Мінімальний рівень сукупних витрат серед 10% найбільш забезпеченого насе­лення перевищував максимальний серед 10% найменш забезпеченого, як і у

2006 році в 3,9 раза. Найбільш заможні 20% населення, як і у відповідному пе­ріоді 2006poκy, робили 40% усіх сукупних витрат.

Середньомісячні сукупні витрати одного домогосподарства за 9 місяців 2008 року склали 1648 грн, що на 15% більше, ніж у відповідному періоді

2007 року. Міське домогосподарство витрачало в середньому за місяць 1741 грн, сільське - 1441 грн. У середньому на одного члена домогосподарства сукупні витрати становили 634 грн на місяць, у міських домогосподарствах - 685 грн, у сільських - 526 грн.

Як бачимо з табл. 2.12, загальні сукупні витрати зросли у всіх домогоспо­дарствах у період з 2006 по 2008 роки. Відбулося збільшення витрат на житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у 2007 році в порівнянні з 2006 по всіх домогосподарствах на 0,5 пункта, а у 2008 в порівнянні з попереднім періодом на 2 пункти. И це не дивно, оскільки вартість даних ресурсів впро­довж аналізованого періоду зростала.

Серед усіх сукупних витрат домогосподарств споживчі витрати у 2008 році становили 90%, у 2007 та 2006 роках - 91%.

Згідно даних, які представлені на рис. 2.3 бачимо, що найбільш вагомою стат гею сукупних витрат домогосподарств у 2007 році продовжували залиша­тися витрати на харчування (включаючи харчування поза домом).

Витрати на алкогольні напої та тютюнові вироби у 2007 році становили від­повідно 1,7% та 1,0% сукупних витрат домогосподарств (в аналогічному пері­оді 2006 року -1,6% та 1,1 %).

Хотілося б спостерігати зменшення витрат на алкогольні напої та тютюнові вироби, й сподіват ися, що це може бути тенденцією на майбутнє й свідченням високої свідомості наших співвітчизників щодо боротьби за здоровий спосіб жиггя, а не банальне здорожчання даної продукції. Оскільки, Україна за вжи­ванням алкоголю та тютюнових виробів займає перше місце серед країн Євро­пи, й це не може не хвилювати.

Рис. 2.3. Ilumo ua вага сукупних витрат до.иогосподарств:

* включаючи вартість харчування поза домом;

•* без вартості харчування поза домом

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчу­вання поза домом) домогосподарства направляли у 2007 році третину усіх су­купних витрат, що на 3 пункти більше у порівнянні з 2006 роком.

Частка неспоживчих сукупних витрат склала майже десяту частину усіх ви­трат домогосподарств і зросла на 0,2 пункта.

Також найбільш значною статтею сукупних витрат домогосподарств у 2008 році залишилися виграти на харчування (включаючи харчування поза домом). Порівняно з 2007 роком частка цих витрат зменшилася на 1,8 пункта і станови ­ла 51,9%.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витраї на харчу­вання поза домом) домогосподарства у 2008 році направляли 34% усіх витрат, що на 1,8 пункта більше, ніж у 2007 році.

Частка неспоживчих сукупних витрат не змінилася і склала майже 10% усіх витрат домогосподарств.

Вартість харчування за 2008 рок у середньому на одну особу становила 18 грн на добу проти 12 гри - за аналогічний період 2007 року.

Згідно рис. 2.4. зауважимо, що випереджаюче зростання у 2007 році порів­нянні з відповідним періодом 2006 року реальних наявних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на продовольчі товари (відповідно 117,3% проти 106,3%) сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у за­безпеченні належного рівня харчування. Відбулося деяке покращення структу­ри харчування населення: збільшилося споживання м’яса та м’ясопродуктів - на 7%, риби та рибопродуктів - на 6%, яєць - на 5%, овочів і баштанних - на 4%, молока і молокопродуктів - на 3%. Одночасно скоротилося споживання цукру, олії та інших рослинних жирів, картоплі, фруктів, ягід, горіхів та виног­раду, хліба і хлібних продуктів - на 11-4%.

В 2006 році сільські домогосподарства направляли на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 62% проти 56%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі - в 1,5 раза, хліба і хлібних продук­тів - на 23%, цукру - на 9%, молока і молокопродуктів - на 6%.

Сільські домогосподарства направляли на харчування більшу частину сукуп­них витрат, ніж міські й у 2007 році що становить відповідно 60% напротивагу 54%. Разом з тим сільські жителі споживали більше: картоплі - в 1,5 раза, хліба і хлібних продуктів - на 27%, молока і молокопродуктів - на 7% та цукру - на 3%.

Рис. 2.4. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах (у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг)

Вартість харчування у 2007 році в середньому на одну особу становила 10 грн на добу проти 8,8 грн - у 2006 році.

Зростання у 2008 році порівняно з 2007 роком реальних наявних доходів на­селення сприяло підвищенню споживчих можливостей населення у забезпечен­ні належного рівня харчування. Відбулися зміни у структурі харчування: збі­льшилося споживання в домогосподарствах фруктів, ягід, горіхів та винограду в 1,2 раза, м’яса та м’ясопродуктів - на 9%, цукру - на 3%. Залишилося на рівні 2007 року споживання риби та рибопродуктів, яєць, олії та інших рослинних жирів, молока та молокопродуктів. Скоротилося споживання овочів та баштан­них (на 8%), картоплі (на 5%), хліба і хлібних продуктів (на 3%).

У 2008 році сільські домогосподарства спрямовували на харчування більшу частину сукупних витрат, ніж міські (відповідно 58% проти 52%). При цьому сільські жителі споживали більше: картоплі - в 1,6 раза, хліба та хлібних про­дуктів -в 1,3 раза, цукру - на 9%, молока і молочних продуктів - на 5%, овочів і баштанних - на 2%. Згідно табл. 2.13 домогосподарства з дітьми до 18 років у 2007 році направляли на харчування 54% свого бюджету, що на 3 пункта мен­ше, ніж у відповідному періоді 2006 року. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи зросла на 15% і становила 8,4 грн. В сукупних витратах домо- господарств без дітей частка витрат на харчування була на 1,8 пункта більшою, ніж в домогосподарствах з дітьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування (12 грн) була вищою в 1,4 раза.

У домогосподарствах з дітьми, у 2007 році, однією особою було спожито на 9 4% більше, ніж у 2006 році, м’яса і м’ясопродуктів, риби і рибопродуктів, молока та молочних продуктів, овочів і баштанних. Одночасно у ній групі до- могосподарств скоротилося на 13 - 2% споживання цукру, картоплі, фруктів, ягід, горіхів та винограду, олії та інших рослинних жирів, хліба і хлібних про­дуктів. Споживання яєць залишилося на рівні 2006 року. Кількість спожитих основних продуктів харчування однією особою в домогосподарствах з дітьми була в 1,6- 1,2 раза меншою, ніж в домогосподарствах без дітей.

У 2008 році домогосподарства з дітьми до 18 років направляли на харчуван­ня 53% свого бюджету проти 54% у 2007 році. Вартість добового раціону однієї особи цієї групи збільшилася порівняно з відповідним періодом 2007 року на 13% і становила 9,5 гри. У сукупних витратах домогосподарств без дітей частка витрат на харчування (54%) була дещо більшою, ніж у домогосподарствах з ді­тьми, а вартість спожитих за добу однією особою продуктів харчування була вищою в 1,4 раза. У домогосподарствах з дітьми однією особою було спожито більше, ніж у 2007 році, фруктів, ягід, горіхів та винограду -- на 23%, м’яса та м’ясопродуктів на 11%, яєць, цукру, молока та молочних продуктів - на 6 - 2%.

Одночасно у цій групі домогосподарств зменшилося на 8% споживання овочів та баштанних, на 4% - картоплі та хліба і хлібних продуктів. Залишило­ся на рівні 2007 року споживання риби та рибних продуктів, а також олії та ін­ших рослинних жирів. Кількість основних продуктів харчування, спожитих од­нією особою в домогосподарствах з дітьми, була в 1,6 - 1,2 раза меншою, ніж у домогосподарствах без дітей.

У 2007 та 2006 році спостерігалась диференціація в споживанні продуктів харчування між домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля, домогосподарствами з середньодушовими сукупними витратами у місяць ниж­че прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарствами, які складають десятий дециль. Останні спрямували на харчування порівняно з до­могосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домогосподарст­вами, середньодушові місячні сукупні витрати яких нижче прожиткового міні­муму, в 1,7 та 1,6 раза меншу частку усіх сукупних витрат (41%) у 2007 році та середньодушові місячні сукупні витрати яких нижче прожиткового мінімуму, в 1,6 та 1,5 раза меншу частку усіх сукупних витрат (45%) - у 2006 році, а вар­тість спожитих однією особою продуктів (21 гри) була вищою відповідно в 4,5 та в 3,1 раза - у 2007 році та вартість спожитих однією особою продуктів (18,8 грн) була вище відповідно в 4,6 та в 3,1 раза - у 2006 році.

Таблиця λ13

Споживання продуктів харчування в домогосподарствах з дітьми та без дітей

(у середньому за місяць у розрахунку на одну особу, кг)

Випереджаюче зростання у 2007 році в порівнянні з відповідним періодом 2006 року наявних реальних доходів населення порівняно зі споживчими цінами на непродовольчі товари (103,1%) сприяло зростанню їх доступності для домого- сподарсгв. За 2007 рік обсяги продажу непродовольчих товарів у порівнянних цінах зросли на 30,6%. За цей період обсяг реалізованих населенню послуг також зріс порівняно з 2006 роком (на 12,4%). Разом з тим, це зростання значною мі­рою обумовлене випереджаючим підвищенням споживчих цін на послуги (121,1%) порівняно зі збільшенням реальних наявних доходів населення.

В період 2008 року у споживанні продуктів харчування продовжувала збері­гатися диференціація між домогосподарствами найменш забезпеченого першо­го дециля, домогосподарствами з середньодушовими загальними доходами у місяць нижче прожиткового мінімуму та найбільш заможними домогосподарс­твами, які складають десятий дециль. Останні спрямовували на харчування, по­рівняно з домогосподарствами найменш забезпеченого першого дециля і домо­господарствами, середньодушові місячні загальні доходи яких нижче прожит­кового мінімуму, відповідно в 1,6 та 1,5 раза меншу частку усіх сукупних ви­трат (42%), а вартість (18,1 грн) спожитих однією особою за добу продуктів бу­ла вищою відповідно в 2,5 та 2,2 раза.

На купівлю непродовольчих товарів та оплату послуг (без витрат на харчу­вання поза домом) домогосподарства у 2007 році щомісячно витрачали 32% су­купних витрат проти 30% у 2006 році На утримання житла (включаючи поточ­ний ремонт), воду, електроенергію, газ, інші види палива пересічне домогоспо- дарство витрачало 9% (на 1 пункт більше ніж у 2006), на оновлення гардеробу, як і у 2006 році - 5%, на інші напрями споживання (на освіту, охорону здоров’я, придбання предметів домашнього побуту, побутової техніки та поточне утри­мання житла, відпочинок і культуру, транспорт тощо) - від І % до 4% сукупних витрат.

Споживчі витрати на такі цілі міських домогосподарств в 1,6 раза переви­щували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на одяг і взуття, охорону здоров’я (медикаменти та медичні послуги), придбання пред­метів домашнього побуту, побутової техніки та поточне утримання житла, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та ін­ших видів палива, на транспорт - в 1,2- 1,7 раза, на зв’язок, освіту, відпочинок і культуру - в 2,3 - 3,2 раза.

Зростання наявних реальних доходів населення сприяло підвищенню досту­пності для домогосподарств непродовольчих товарів. У 2008 році обсяги про­дажу непродовольчих товарів у порівнянних цінах зросли на 28%, а обсяг реа­лізованих населенню послуг зріс на 9%.

В період 2008 року на купівлю непродовольчих товарів та послуг (без ви­трат на харчування поза домом) домогосподарства щомісячно спрямовували 34% сукупних виграт (у 2007 році - 32%). На утримання житла (включаючи по­точний ремонт), воду, електроенергію, газ та інші види палива пересічне домо- господарство витрачало кожну дев’яту гривню, на оновлення гардеробу - 5%, на інші напрями споживання (на транспорт, відпочинок і культуру, на придбан­ня предметів домашнього вжитку, побутової техніки та поточне утримання жи­тла, охорону здоров’я, зв’язок, освіту) від 4% до 1% сукупних витрат. Споживчі витрати на ці цілі міських домогосподарств у 1,7 раза перевищували аналогічні витрати в сільських домогосподарствах, зокрема, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транс­порт, одяг і взуття, на придбання предметів домашнього вжитку, побутової тех­ніки та поточне утримання житла та на охорону здоров'я (медикаменти та ме­дичні послуги) у 1,8-1,2 раза; на відпочинок і культуру, зв’язок та освіту - у 3,5 - 2,3 раза більше.

Домогосподарства з дітьми витрачали на купівлю непродовольчих товарів та послуг (без вартості харчування поза домом) у 2006 році - 32% сукупних ви­трат, що на 4 пункти більше, ніж в домогосподарствах без дітей, у 2007 році - 35% сукупних витрат, що на 5 пунктів більше, ніж в домогосподарствах без ді­тей та в період 2008 року цей показник становив 36% сукупних витрат, що на З пункти більше, ніж аналогічний показник у домогосподарствах без дітей. В середньому у 2006 році на охорону здоров’я, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та інших видів палива, на транс­порт. зв’язок, меблі, предмети домашнього побуту, побутову техніку та щоден­не обслуговування житла домогосподарства з дітьми витрачали коштів в 1,1 - 1,7 раза більше, ніж домогосподарства без дітей, на оновлення гардеробу, освіту, відпочинок і культуру - в 1,9-2 рази.

У середньому на придбання предметів домашнього вжитку, побутової тех­ніки та поточне утримання житла, на транспорт, на оплату послуг зв’язку, на оплату житла (включаючи поточний ремонт), води, електроенергії, газу та ін­ших видів палива та на охорону здоров’я домогосподарства з дітьми у 2008 році виграчали в 1,7 - 1,1 раза більше коштів, ніж домогосподарства без дітей, в пе­ріод 2007 року - в 1,7-1,1 раза більше, ніж домогосподарства без дітей; на від­починок і культуру, оновлення гардеробу та освіту - в 2,1 - 1,9 раза більше ви­трачалося у 2008 році та в 1,9-2 рази у 2007 році.

На купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля у 2007 році направляли чверть усіх сукупних витрат проти 32% у 2006 році, що відповідно на 3 та 14 пунктів менше, ніж в домогоснодарствах із середньодушовими суку­пними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму та в найбільш замож­них домогоснодарствах десятого дециля. Середньомісячні витрати останніх за основними напрямками використання, не пов’язаними з забезпеченням харчу­вання, у 2007 році були вищі в 22,7 - 3,2 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого дециля (у 2006 році - вищі в 2,9 - 16,4 раза), та в 11,8 - 2,5 раза - порівняно з домогосподарствами із середньодушовими сукуп­ними витратами у місяць нижче прожиткового мінімуму (у період 2006poκy во­ни зросли в 2,1 - 6,9 рази).

У період 2008 року на купівлю непродовольчих товарів та отримання послуг домогосподарства з групи найменш забезпечених домогосподарств першого дециля направляли 28% усіх сукупних витрат, що відповідно на 2 та 13 пунктів менше, ніж у домогоснодарствах із середньодушовими загальними доходами нижче прожиткового мінімуму та в найбільш забезпечених домогоснодарствах десятого дециля. Середньомісячні споживчі витрати останніх за основними на­прямами використання, не пов’язаними із забезпеченням харчування, були вищі у 7,3 - 2,5 раза, ніж серед найменш забезпечених домогосподарств першого де­циля, та в 6,3 - 2,2 раза - порівняно з домогосподарствами із середньодушови­ми загальними доходами нижче прожиткового мінімуму.

У структурі сукупних витрат домогосподарств у 2007 році, витрати, пов’язані з оплатою житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становили 6% (у 2006 році 6%).

В 2008 році у структурі сукупних витрат домогосподарств оплата житла, комунальних продуктів та послуг (з урахуванням суми безготівкових пільг та субсидій) становила 8%, що на 2% більше ніж у попередньому періоді.

2.3.