Соціально-демографічна характеристика домогосподарств України

1 еоретичне обґрунтування трансформаційних процесів у суспільстві зумовлює актуальність пошуку методологічних підходів у галузі досліджень домогосподар- ства. Домогосподарству належить особливе місце у соціально-економічному роз­витку.

У 2007 році для складу сільських домогосподарств була характерною більша частка, ніж для міських, дітей віком від 3-х до 13 років (відповідно 13% проти 11%) та осіб пенсійного віку (27% проти 22%). Частка домогосподарств, які мали у своє­му складі дітей у віці до 18 років, становила як в цілому по країні, так і серед місь­ких та сільських домогосподарств, 38% і в порівнянні з минулим роком збільши­лась відповідно на 0,2 пункта, 0,1 пункта та 0,6 пункта. Серед домогосподарств з ді­тьми кожне друге маю дітей у віці 7-13 років, кожне п’яте у віці 3-6 років, 14-15 років та 16-17 років відповідно, кожне шосте мало дітей у віці до 3-х років. В сільській місцевості, як і у попередньому році, частки домогосподарств з дітьми усіх вікових груп були вищими, ніж серед міських домогосподарств.

Склад домогосподарств за статтю та віком їх членів

Найбільша серед регіонів частка домогосподарств, які мають дітей, склалася у Закарпатській, Чернівецькій, Волинській, Івано-Франківській, Рівненській, Тернопільській та Львівській областях (53% - 45%).

У складі кожного шостого домогосподарства була молода сім’я, в якій дру­жина та чоловік віком до 35 років включно.

Кожне друге домогосподарство очолювали жінки. Як у містах, так і на селі, майже третину складали домогосподарства, в яких головою були чоловіки у ві­ці ЗО 59 років. Кожне четверте домогосподарство очолювали жінки у віці 55 років і старші, кожне п’яте - жінки у віці ЗО - 54 років, кожне сьоме - чоло­віки у віці 60 років і старші. Особи у віці 18-29 років очолювали 8% домогоспо­дарств. На селі була вищою, ніж у містах, частка домогосподарств, які очолю­вали особи пенсійного віку (48% проти 37%).

Найбільш поширеними в Україні у 2007 році, як і в 2006 році, були домого­сподарства з двох осіб. Для складу сільських домогосподарств, у 2008 році, ха­рактерна більша частка, ніж для міських, дітей віком до 14 років (відповідно 16% проти 14%) та осіб пенсійного віку (27% проти 22%).

Серед домогосподарств з дітьми кожне друге має дітей у віці 7-13 років, кожне четверте - у віці 3-6 років та кожне п’яте мало дітей у віці до 3-х років, 14-15 років та 16-17 років відповідно. Слід відмітити, що порівняно з 2007 ро­ком частка домогосподарств з дітьми дошкільного віку збільшилася з 39% до 43% (у містах - з 37% до 42%, в селах - з 44% до 46%). Традиційно, частки сільських домогосподарств з дітьми майже усіх вікових груп вищі, ніж серед міських домогосподарств.

Серед регіонів найбільша частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років - у Закарпатській, Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Івано-Франківській, Тернопільській та Львівській областях (53 ^45%).

До складу кожного п’ятого домогосподарства входить молода сім’я, в якій дружина та чоловік віком до 35 років включно (у 2007р. такі сім’ї були у складі кожного шостого домогосподарства).

Кожне друге домогосподарство, як і раніше, очолюють жінки (у містах 52%, на селі - 46%). В усіх типах поселень у третині домогосподарств голову- кль чоловіки у віці 30 59 років. Кожне четверте домогосподарство очолюють жінки у віці 55 років і старші, кожне п’яте - жінки у віці 30-54 років, кожне сьоме чоловіки у віці 60 років і старші. Особи у віці 18-29 років очолюють 9% домогосподарств. Частка домогосподарств, які очолюють особи пенсійною віку, на селі суттєво вища, ніж у містах (48% проти 37%).

Найбільш поширені домогосподарства у складі яких дві особи.

Слід відмітити, що серед домогосподарств без дітей (табл. 2.2) у 2007 році в порівнянні з 2006 роком зросла частка одинаків (відповідно 40% проти.36% у

2006 році), з яких більше двох третин становили особи непрацездатного віку, на селі - 82%.

Серед домогосподарств, які складалися з двох і більше дорослих, кожні два з п’яти мали у своєму складі осіб лише працездатного, а кожне четверте - осіб лише непрацездатного віку.

Частка одинаків в загальній кількості домогосподарств без дітей серед регі­онів України була найвищою в Кіровоградській, Полтавській, Житомирській, Рівненській, Хмельницькій, Вінницькій, Дніпропетровській та Івано- Франківській областях (49% - 42%).

Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці була найвищою, порівняно з іншими регіонами, у Київській, Вінницькій, Лу­ганській, Черкаській, Тернопільській, Харківській, Сумській. Одеській, Черні­гівській та Хмельницькій областях (83% - 74%) (табл. 2.2).

У 2008 році в порівнянні з попереднім періодом, серед домогосподарств без дітей зменшилася частка одинаків (відповідно 39% проти 40% у 2007 році), з яких більше двох третин становлять особи непрацездатного віку. Разом з тим. на селі частка таких домогосподарств залишається високою і становить 81%. Серед домогосподарств, які складаються з двох і більше дорослих, кожні два з п’яти мають у своєму складі осіб лише працездатного, а кожне четверте - осіб лише непрацездатного віку.

Частка одинаків у загальній кількості домогосподарств без дітей серед регі­онів України найвища у Житомирській, Дніпропетровській, Чернігівській, Хмельницькій. Вінницькій, Кіровоградській, Київській та Херсонській областях (47-42%). Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці вища порівняно з іншими регіонами, у Чернівецькій, Київській, Миколаїв­ській, Чернігівській, Тернопільській, Львівській, Житомирській та Полтавській областях (82-74%).

Кількість домогосподарств, що складаються з однієї особи у 2007 році в по­рівнянні з 2006 зросла на 349 тис. домогосподарств, а у 2008 році у порівнянні з

2007 роком - зменшилась на 171.9 тис. домогосподарств.

Іао їиця 2.2

Розподіл домогосподапсі в без дітей

Добробут домогосподарств залежить від наявності та кількості працюючих осіб у їх складі. Спостерігається зменшення частки непрацездатних осіб у скла­ді домогосподарств, що складаються з однієї особи: у 2007 році в порівнянні з

2006 на 0,6%, а у 2008 році в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року - на 0,9%. Але разом з тим питома вага непрацездатних осіб у загальній структурі домогосподарств залишається значною.

Що ж до домогосподарств, що складаються з двох та більше осіб, у

2007 році в порівнянні з 2006 роком їх кількість зменшилася на 460,7 тис. (у мі­стах на 357,6 тис., а у сільській місцевості на 103,1 тис. домогосподарств).

У 2008 році в порівнянні з попереднім періодом їх кількість зросла на 123,7 тис. домогосподарств, тобто у містах та селах кількість домогосподарств зросла відповідно на 89,4 тис. та 34,3 тис. домогосподарств.

Питома вага домогосподарств у яких всі особи працездатного віку перева­жає у загальній структурі домогосподарств, що складаються з двох та більше осіб.

Рівень життя та соціально-економічні умови домогосподарства залежать не тільки від наявності та кількості дітей, працюючих осіб, осіб непрацездатного віку, але й від освітнього рівня осіб, які входять до його складу.

Рівень освіти населення у відповідних вікових групах представлено у табл. 2.3.

Частка населення у віці 22 роки і старші, яке має повну вищу освігу у 2006, 2007 та 2008 роках становить майже 20% (у містах - від 24,2% - 25,2%, у селах -від 8,2% до 9,1%).

У 2007 році у порівнянні з 2006 роком частка населення у віці 22 роки і ста­рші, яке має повну вищу освіту, зменшилась на 0,3 пункта, а у 2008 році в порі­внянні з аналогічним періодом 2007 року навпаки - зросла на 0,7 пункта.

У 2006, 2007, 2008 роках значна частка населення у віці 18 років і старші, яке має повну загальну середню освіту, їх відповідно 42,7%, 42,6% (на 0,1 пун­кта менше в порівнянні з 2005 роком) та 43,4% (на 0,8 пункта більше ніж у 2006 році).

Також є значною частка населення у віці 20 років і старші, яке має неповну вищу освіту: у 2006 році - 21,7%, у 2007 році - на 0,4 пункта менше ніж у 2006 році, тобто 21,3%, а у 2008 році 21,4% ( на 0,1 пункта більше в порівнян­ні з 2007 роком).

Частка населення у віці 16 років і старші, яке не має початкової загальної освіти та неписемні з 2006 по 2008 роки зменшується з 5,4% до 5,1%. Разом з тим їх частка у сільській місцевості більша, ніж у містах.

Таб іиця 2.3

Рівень освіти населення у відповідних вікових ірупах

Одними з основних характеристик умов життя домогосподарств є забезпе­ченість житлом і рівень його благоустрою.

Характеристика житла домогосподарств представлена в габл. 2.4.

Переважна більшість домогосподарств України (94%) мають окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок). Разом з тим, до 3% домогоспо­дарств все ще мешкають у комунальних квартирах та гуртожитках.

У 2007 році у порівнянні з 2006 роком на 0,6% зменшилась частка домогос­подарств, які мали окрему квартиру, але разом з тим зросла на 0,6% частка до­могосподарств, які проживали у індивідуальних будинках.

У 2008 році в порівнянні з аналогічним періодом 2007 року збільшилась ча­стка домогосподарств, які мешкали у комунальній квартирі та індивідуальному будинку відповідно на 0,1 та 0,2 пункти.

За типом власності на житло у період 2006 - 2008 років найбільша частка домогосподарств має приватизоване (куплене) житло і їх частка збільшується: у 2007 році у порівнянні з 2006 роком на 1 пункт, у 2008 в порівнянні з попере­днім періодом на 1,8 пункта.

Значна частка домогосподарств у 2007 році була забезпечена житловою площею не достатньою мірою. Житлова площа двох з п’яти домогосподарств була нижчою санітарної норми - 13,65 кв. м на одну особу (у великих містах кожного другого домогосподарства, у малих містах - 40%, у сільській місцево­сті - 34%).

Зокрема, житлова площа кожного четвертого домогос-подарства становила від 9,1 до 13,65 кв. м на одну особу, кожного десятого - менше 7,5 кв. м, 7% домогосподарств - від 7,5 до 9 кв. м. Житлова площа помешкань 59% домогос­подарств перевищувала санітарну норму (у сільській місцевості - 66%, у місь­кій - 55%).

Житло кожного четвертого домогосподарства було збудовано до 1960 року (у містах кожного п’ятого домогосподарства, в селах - кожного трегього). Жи­тловий фонд 69% домогосподарств був збудований у 60-х - 80-х роках (72% - міських домогосподарств та 62% - сільських). У новому житлі, збудованому у 1991р. і пізніше, мешкали лише 7% домогосподарств (7% - у містах та 6% на селі). Серед домогосподарств, які мешкають у житлі, збудованому до 1970 р., майже половина повідомила, що капітальний ремонт їх житла жодного разу не проводився. Також значна частка домогосподарств й у 2008 році забезпечена жи­тловою площею недостатньою мірою. Житлова площа двох з п’яти домогоспо­дарств, як у середньому по країні, так і домогосподарств, які проживають у ма­лих містах, нижче санітарної норми 13,65 кв. м. на одну особу, у великих містах - кожного другого, у сільській місцевості кожного третього домогосподарсі ва.

Характеристика житлових умов домпгосподарств України

Продав ъсення maβ.∙ι. 2. -I

Зокрема, житлова площа кожного четвертого домогосподарства становить від 9,1 до 13,65 кв. м на одну особу, кожного десятого - менше 7,5 кв. м, 6% домогосподарств - від 7,5 до 9 кв. м. Житлова площа помешкань 58% домогос- подарств перевищує санітарну норму (у сільській місцевості - 65%, у міській - 55%).

У відносно новому житлі, збудованому у 1991 р. і пізніше, мешкають лише 7% домогосподарств (7% - у містах та 6% - на селі). Серед домогосподарств, які мешкають у житлі, збудованому до 1970 р., майже половина повідомили, що капітальний ремонт їх житла жодного разу не проводився.

Що стосується ступеня задоволення своїми житловими умовами, то дані на­ведені у табл. 2.5.

Кожне п’яте домогосподарство в цілому по країні (у містах - 21%, на селі - 24%) було незадоволене або дуже незадоволене своїми житловими умовами. Не дуже задоволені своїм житлом були 35% домогосподарств (третина міських та кожні два з п’яти сільських домогосподарств). У порівнянні з 2006 роком сту­пінь задоволення міських домогосподарств своїми житловими умовами практи­чно не змінився. Серед сільських домогосподарств частка незадоволених та ду­же незадоволених своїм житлом зросла на 3 пункти.

Серед регіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами домо­господарств був зафіксований у Закарпатській (36% незадоволених або дуже незадоволених), Луганській (30%) областях, Автономної Республіки Крим (28%), м.Києві (27%) та Херсонській (26%) області.

Ступінь задоволення житловими умовами домогосподарств з дітьми був нижчим, ніж без дітей: задоволеними або дуже задоволеними своїми житлови­ми умовами були 40% домогосподарств з дітьми проти 44% - без дітей, незадо- воленими або дуже незадоволеними - відповідно 24% проти 21%. Порівняно з минулим роком ступінь задоволення домогосподарств з дітьми своїми житло­вими умовами дещо зріс, а без дітей - знизився.

Два з п’яти однодітних та домогосподарств з двома дітьми повідомили, що були задоволеними або дуже задоволеними своїми житловими умовами. Серед домогосподарств з трьома та більше дітьми таких домогосподарств - лише 22%, що на 5 пунктів нижче, ніж у 2006 році.

Серед багатодітних домогосподарств два з п’яти були не дуже задоволени­ми, 29% - незадоволеними, кожне десяте - дуже незадоволеним своїми житло­вими умовами.

Майже кожне четверте домогосподарство в цілому по країні у 2008 році (у містах - 23%, на селі - 26%) не задоволені або дуже незадоволені своїми жит­ловими умовами.

Розподіл домогосподарств за ступенем задоволення своїми житловими умовами

Не луже задоволене своїм житлом кожне третє домогосподарство (на селі - кожні два з п’яти домогоснодарств). У порівнянні з 2006 роком нині ступінь за­доволення міських домогоснодарств своїми житловими умовами суттєво не змінився, а серед сільських домогосподарств частка незадоволених та дуже не- задоволених своїм житлом зросла на 2 пункти.

Серед регіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами повід­омили домогосподарства Закарпатської (47% незадоволених або дуже незадо­волених) та Херсонської (37%) областей, м. Києва, Одеської, Луганської, Сум­ської, Чернігівської областей та Автономної Республіки Крим (31-28%).

Ступінь задоволення житловими умовами домогосподарств з дітьми ниж­чий, ніж в домогосподарствах без дітей. Задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами 39% домогосподарств з дітьми проти 44% - без дітей, не­задоволені або дуже незадоволені - відповідно 26% проти 22%. Порівняно з минулим роком ступінь задоволення домогосподарств з дітьми своїми житло­вими умовами дещо погіршився, а без дітей - суттєво не змінився.

Два з п’яти однодітних та більше третини домогосподарств з двома дітьми повідомили, що задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами. Разом з тим, серед багатодітних домогосподарств близько третини не дуже за­доволені, чверть - незадоволені та кожне п’яте - дуже незадоволене своїм житлом.

З метою дослідження соціально-демографічних характеристик домогоспо­дарств Держкомстатом у листопаді 2009 р. проведене опитування домогоспо­дарств, які у 2010 р. беруть участь у вибірковому обстеженні умов їхнього життя.

За отриманими результатами кількість домогосподарств України у 2010 р. складає 17050 тис. (у 2009 р. - 17097 тис.). У міських поселеннях проживають 69% домогосподарств, з них у великих містах (з чисельністю населення 100 тисяч осіб і більше) - 43%, у малих - 26%, у сільській місцевості -31%.

Середній розмір домогосподарства в Україні становить 2,59 особи. Більш чисельні домогосподарства, як і раніше, характерні для сільської місцевості (2,71 особи проти 2,54 у міських поселеннях). Середній розмір домогосподарс­тва найбільший у західних областях (3,43 2,90 особи), найменший - у Кірово­градській, Чернігівській, Луганській, Черкаській, Полтавській та Дніпропетров­ській областях (2,33-2,42 особи).

У складі домогосподарств частка підлітків 14-17 років становить 5%, дітей дошкільного віку та у віці 7 13 років - по 7%, жінок у віці 18-54 років - 28%, чоловіків у віці 18-59 років - 29%, осіб пенсійного віку: жінок 17%, чоловіків 7% (додаток А).

Для складу сільських домогосполарств характерна більша частка, ніж для міських, дітей віком від 7 до 17 років (відповідно 13% проти 1 1%) та осіб пен­сійного віку (28% проти 23%).

До складу кожного п’ятого домогосподарства, як і у 2009 р., входить молода сім’я, в якій дружина та чоловік віком до 35 років включно.

Більше половини домогосиодарств, в усіх типах поселень, очолюють жінки. Чоловіки у віці 30-59 років головують у третині домогосиодарств. Кожне чет­верте домогоснодарство очолюють жінки у віці 55 років і старші, кожне п’яте - жінки у віці 30-54 років, 14% - чоловіки у віці 60 років і старші. Особи у віці 18-29 років головують у кожному десятому домогосиодарстві. Частка домогос- подарств, які очолюють особи пенсійного віку, на селі суттєво виша ніж у міс­тах (49% проти 37%).

Найбільш поширеними в Україні залишаються домогосподарства з двох осіб (додаток Б).

Більше половини домогосиодарств, як у містах, так і в сільській місцевості, складається з однієї або двох осіб. Порівняно з 2009 р. частка таких малочисе- льних домогосподарств зменшилася у містах - на 0,6 в.п., а на селі збільшилася -на 1,6 в.п.

Багаточисельні домогосподарства (з п’яти і більше осіб) залишаються більш характерними для сільської місцевості: 14% проти 6% - в міських поселеннях.

Рис. 2.1. Розподіл домогосподарств залежно від кількості осіб у їх складі у 2010 році

Великі домогосподарства (з чотирьох і більше осіб) більш поширені в захід­них областях - у Закарпатській, Волинській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Тернопільській та Рівненській областях (50-32%).

Частка домогосподарств, які мають у своєму складі дітей у віці до 18 років залишилася на рівні попереднього року та становить 38%.

Серед домогосподарств з дітьми 41% мають дітей у віці 7-13 років, кожне четверге - у віці до 3-х років та 3-6 років, 15% домогосподарств мають дітей у віці 14 15 років, 17% домогосподарств - у віці 16-17 років. Слід відмітити, шо порівняно з 2009 р. частки домогосподарств з дітьми у віці 3-6 років збільши­лися, як в середньому по Україні, так і серед міських та сільських домогоспо­дарств з дітьми. Традиційно, частки сільських домогосподарств з дітьми майже усіх вікових груп (крім домогосподарств з дітьми до 3 років) вищі, ніж серед міських домогосподарств (додаток В).

Серед регіонів найбільша частка домогосподарств, які мають дітей до 18 років - у Закарпатській, Чернівецькій, Волинській, Рівненській, Івано- Франківській, Тернопільській та Львівській областях (54-45%).

Серед домогосподарств з дітьми 74% - однолітні, майже чверть - дволітні, 3% мають у своєму складі трьох і більше дітей. Порівняно з попереднім роком збільшилася на 1,4 в.п. частка однодітних домогосподарств, у той час як частка домогосподарств, які мають двох дітей, скоротилася на 1 в.п. Частка багатодіт­них домогосподарств зменшилася на 0,4 в.п.

Розподіл домогосподарств з дітьми за їх кількістю відрізняється в міській та сільській місцевості. Одну дитину мають 79% міських домогосподарств з діть­ми проти 61% сільських. Серед сільських домогосподарств з дітьми більш ніж серед міських поширені домогосподарства з двома дітьми - відповідно третина проти п’ятої частини, та з трьома і більше дітьми - 7% проти 1,6%.

Частка домогосподарств, у складі яких є діти, які не мають одного чи обох батьків, становить 8% загальної кількості домогосподарств; у міських поселен­нях - 9%, у сільській місцевості - 6% (додаток Д). Серед усіх домогосподарств з дітьми до таких домогосподарств належить кожне п’яте, серед міських домо­господарств - майже кожне четверте, а серед сільських - 17% домогосподарств. У дев’яти з десяти таких домогосподарств дітей виховує одна мати.

Близько 40% домогосподарств, в яких діти не мають одного чи обох батьків, виховують дітей у віці 7-13 років та 14-17 років, майже третина - дітей до 7 років.

Переважна більшість (83%) домогосподарств, в яких діти виховуються в не­повних сім'ях, мають у своєму складі одну дитину, 14% - двох, 3% таких домо­господарств трьох і більше дітей.

Домогосподарства, в яких двоє дітей виховуються в неповних сім’ях, більш поширені у сільській місцевості ніж у містах: кожне четверте таке сільське до-

могосподарство проти 11% - у містах, трьох і більше дітей відповідно 4% проти 3%. и

Умови та рівень життя домогосподарсгв з дітьми значною мірою залежать від кількості дорослих осіб у їх складі Більше половини домогосподарств з ді­тьми мають у своєму складі двох дорослих осіб, третина - трьох і більше доро­слих осіб.

Одну дорослу особу мають у своєму складі 11% домогосподарств з дітьми (12% міських та 7% сільських). Двох і більше дітей виховують 16% таких домо­господарств. Частка домогосподарств з дітьми, які складаються лише з дітей та непрацюючих пенсіонерів, становить 1,7% від загальної кількості домогоспо­дарств з дітьми.

У більшості регіонів України домогосподарства з дітьми мають у своєму складі двох дорослих осіб. У Житомирській, Кіровоградській, Полтавській, Черкаській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях частка таких домогосподарств становить 69 -60%. Водночас, у третині регіонів (у Чернігівській, Миколаївській, Луганській, Чер­нівецькій, Дніпропетровській областях, м. Києві, Київській, Житомирській, Ха­рківській та Хмельницькій областях) від 16% до 12% домогосподарств з дітьми мають у своєму складі лише одну дорослу особу.

Суттєва частка домогосподарств з дітьми, які утримуються однією дорос­лою особою, виховують двох і більше дітей: у Івано-Франківській області 62%, у Херсонській, Київській та Вінницькій областях - 37-32%, а у Черкась­кій, Одеській, Полтавській та Закарпатській областях - більше чверті.

Серед усіх домогосподарств 62% складаються лише з дорослих осіб. Серед домогосподарств без дітей, порівняно з 2009 р., частка одинаків суттєво не змі­нилася і становила 37%. Особи у непрацездатному віці складають дві третини таких домогосподарств. На селі частка таких домогосподарств залишається ви­сокою: чотири з кожних п’яти одинаків (проти 64% - у містах). Серед домогос­подарств, які складаються з двох і більше дорослих, близько 40% мають у своєму складі осіб лише працездатного, а понад чверть - осіб лише непрацезда­тного віку (додаток Е).

Частка одинаків у загальній кількості домогосподарств без дітей серед регі­онів України найвища у Чернігівській та Кіровоградській областях, у м. Севастополі, Житомирській, Полтавській, Черкаській та Вінницькій областях (46-40%). Серед домогосподарств без дітей частка одинаків у непрацездатному віці вища порівняно з іншими регіонами у Київській області, в Автономній Рес­публіці Крим, Чернігівській, Черкаській, Вінницькій, Чернівецькій, Одеській та Рівненській областях (80-73%).

Добробут домогосподарств залежить від наявності та кількості працюючих осіб у їх складі. Майже дві третини домогосподарств України мають у своєму складі працюючих осіб (у містах 70% домогосподарств, на селі - половина). В кожному другому домогосподарстві, до складу якого входять працюючі осо­би, працює одна, у 40% таких домогосподарств дві, в кожному десятому - три і більше особи.

Коефіцієнт економічного навантаження на працюючого члена домогоспо- дарства (відношення загальної кількості членів домогосподарства до кількості працюючих) підвищився в усіх типах домогосподарств і становив у середньому по країні 2,50 (у 2009р. - 2,40), у великих містах - 2,08 (2,06), у малих - 2,45 (2,33), на селі - 3,47 (3,14). Серед регіонів цей показник найвищий у Во­линській (3,52), Тернопільській (3,45), Рівненській (3,35), Житомирській та Хмельницькій (по 3,01), Вінницькій (2,94) та Чернівецькій (2,93) областях.

Рівень життя та соціально-економічні умови домогосподарства залежать не тільки від наявності та кількості дітей, працюючих осіб, осіб непрацездатного віку, але й від освітнього рівня осіб, які входять до його складу.

Повну вищу освіту мають 23% населення у віці 22 роки і старші (у великих містах - третина, у малих - 21%, на селі - кожний десятий). Має базову вищу освіту 1,5% населення у віці 21 рік і старші, неповну вищу - 21% населення у віці 20 років і старші. Повну загальну середню освіту мають 43% осіб у віці 18 років і старші; 15% осіб у віці 16 років і старші має відповідно базову зага­льну середню та початкову загальну осві ту (додаток Ж).

Порівняння рівня освіти міського та сільського населення свідчить, що се­ред мешканців міст, особливо великих, частки осіб з повною, базовою та непо­вною вищою освітою, як і раніше, значно виші, ніж серед сільських жителів.

Повну загальну середню освіту мають 43% осіб у віці 14—35 років (39% жінок та 46% - чоловіків), 22% повну вищу (відповідно - 26% та 19%), 15% - неповну вищу (16% та 13%), 4% - базову вищу (3% та 4%). Кожна п’ята молода особа має професійно-технічну освіту, серед чоловіків частка таких осіб в 1,4 раза вища, ніж серед жінок (додаток 3).

Значний вплив на рівень жизтя домогосподарств має наявність особистих підсобних господарств. Земельні ділянки мають у своєму користуванні більше половини домогосподарств, у містах - 36%, на селі - майже всі домогосподарс­тва. Худобу, птицю і бджіл утримують 30% домогосподарств, у містах - 9%, на селі - 77% домогосподарств.

У зв’язку із реформуванням аграрного сектора економіки значна частина домогосподарств мають у користуванні великі земельні ділянки (додаток К).

На селі більше половини домогосподарств користуються земельними ділян­ками площею до 1 гектара, чверть - від 1 до 5, 12% домогосподарств - 5-10 ге­ктарів. Більше 10 гектарів землі використовують близько 7% сільських домого- сподарств. Земельними ділянками площею до 10 соток користуються 72% місь­ких домогосподарств, від 10 до 25 соток - 17%.

Для вирощування сільськогосподарської продукції лише для власних потреб домогосподарствами використовується 15% земель, для вирощування сільсько­господарської продукції, як для власних потреб, так і на продаж - 16%. Домо­господарствами, які мають земельні ділянки, здається в оренду 68% земельної площі, що на 3 в.п. менше, ніж у минулому році.

Домогосподарства великих міст використовують половину земельної площі для вирощування продукції лише для власних потреб. Серед домогосподарств малих міст та сільської місцевості переважає здавання землі в оренду (відповід­но 43% та 71 % земельної площі).

Одними з основних характеристик умов житгя домогосподарств є забезпе­ченість житлом і рівень його благоустрою.

Переважна більшість домогосподарств України (93%) мають окреме житло (окрему квартиру або індивідуальний будинок). Разом з тим 3% домогоспо­дарств все ще мешкають у комунальних квартирах та гуртожитках (додаток Jl).

У власному житлі проживають 95% домогосподарств (без урахування тих, які мешкають у гуртожитках), 3% - у державному чи відомчому, а 2% - найма­ють його у фізичних осіб. На селі майже всі домогосподарства мають власне житло, у містах - 93%.

Найбільша частина домогосподарств (37%) мають двокімнатне житло, тре­тина проживає в трьох, 16% - в чотирьох і більше, 14% домогосподарств - в одній кімнаті. Частка сільських домогосподарств, які проживають в трьох і бі­льше кімнатах, у 1,4 раза більша, ніж серед домогосподарств міських поселень.

Суттєва частка домогосподарств забезпечена житловою площею недостат­ньою мірою. Житлова площа 42% домогосподарств нижче санітарної норми 13,65 м на одну особу, у великих містах - майже кожного другого, у малих - 39%, у сільській місцевості - кожного третього домогосподарства. Зокрема, житлова площа чверті домогосподарств становить від 9,1 до 13,65 M² на одну особу, кожного десятого - менше 7,5 м², 6% домогосподарств - від 7,5 до 9 м².

Житло майже кожного четвертого домогосподарства було збудовано до 1960 р., у містах - кожного п’ятого, у селах - 31%. Житловий фонд 70% домо­господарств був збудований у 60-x-80-x роках (73% - міських домогосподарств та 63% - сільських). У відносно новому житлі, збудованому у 1991р. і пізніше, мешкають лише 7% домогосподарств. Серед домогосподарств, які мешкають у житлі, збудованому до 1970 р. - 40% повідомили, що капітальний ремонт їх житла жодного разу не проводився. У житлі, обладнаному центральним опа­ленням проживають 41%, а індивідуальною системою опалення - 37% домого­сподарств (додаток М). Централізованим газопостачанням користуються три чверті домогосподарств, 16% балонним газом. Газову колонку у своєму житлі мають 15%, гаряче водопостачання - третина домогосподарств. Водопроводом і каналізацією обладнано житло відповідно 72% та 71% домогосподарств, ванну або душ мають дві третини домогосподарств. Половина домогосподарств має домашній телефон. Порівняно з 2009 р. збільшилися на 2-1,2 в.п. частки домо- господарств, житло яких обладнано індивідуальною системою опалення, кана­лізацією, ванною або душем, водопроводом.

Рівень благоустрою житла міських домогосподарств вище, ніж сільських: у містах водопроводом і каналізацією обладнано житло 90%, на селі 30% домо­господарств; гарячим водопостачанням - відповідно 45% та 5% домогоспо­дарств; газовою колонкою - 18% та 7%; централізованим газопостачанням - 84% та 52%; ванною або душем - 85% та 25%; домашнім телефоном - 63% та 27%. Рівень благоусірою житла домогосподарств з дітьми дещо кращий, ніж без дітей. Частка домогосподарств з дітьми, які проживають у житлі, обладнаному основ­ними видами благоустрою, по окремих видах на 0,7-8 в.п. вища, ніж серед домо­господарств без дітей, у сільській місцевості - відповідно на 2-14 в.п.

За підсумками опитування 48% домогосподарств задоволені в цілому або дуже задоволені своїми житловими умовами, що на 2 в.п. більше, ніж у мину­лому році. У великих містах такі оцінки повідомили 53% домогосподарств (у 2009 р. - 52%), у малих - 49% (45%), на селі - 39% (37%) (додаток Н). Кожне п’яте домогосподарство в цілому по країні (у містах - 18%, на селі - 22%) неза- доволене або дуже незадоволене своїми житловими умовами. Не дуже задово­лена своїм житлом третина домогосподарств. Порівняно з 2009 р. серед міських та сільських домогосподарств частка незадоволених або дуже незадоволених своїми житловими умовами скоротилася відповідно на 0,5 та 1,5 в.п. Серед ре­гіонів найнижчий ступінь задоволення житловими умовами повідомили домо- господарства Закарпатської області, м. Києва, Херсонської, Чернігівської, До­нецької, Черкаської, Одеської областей та Автономної Республіки Крим (37-23% незадоволених або дуже незадоволених).

Ступінь задоволення житловими умовами домогосподарств з дітьми ниж­чий, ніж в домогосподарствах без дітей. Задоволені або дуже задоволені своїми житловими умовами 44% домогосподарств з дітьми проти 50% - без дігей, не- задоволені або дуже незадоволені відповідно 21% проти 18%. Порівняно з

минулим роком покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами домогосподарств з дітьми на 0,5 в.п., а домогосподарств без дітей - на 3 в.п.

Майже половина однодіїних домогосподарств та 40% домогосподарств, які мають двох дітей, повідомили, що задоволені або дуже задоволені своїми жит­ловими умовами. Разом з тим майже 32% (у 2009 р. - 37%) багатодітних домо­господарств незадоволені або дуже незадоволені своїм житлом. Порівняно з минулим роком в усіх групах домогосподарств з дітьми, крім домогосподарств з двома дітьми, покращився ступінь задоволення своїми житловими умовами. Як відомо усі соціально-економічні явища взаємопов’язані. Зв’язок між ними має причинно-наслідковий характер. Ознаки, що характеризують причини та умови зв’язку, називаються факторними х, а ті, що характеризують наслідки зв’язку, - результативними у. Між ознаками х тау виникають різні за природою та характером зв’язки.

Проведемо регресійний аналіз. Характеристикою кореляційного зв'язку є те­оретична лінія регресії, що описується функцією Y -f(x), яка називається рівнян­ням регресії. Існують лінійні та нелінійні рівняння регресії. Розрахунок парамет­рів лінійного рівняння регресії розглядається на прикладі зв’язку між середньо­місячними грошовими доходами домогосподарств та середньомісячними спожи­вчими витратами домогосподарств відповідно по регіонах України (табл. 2.6).

Тоді рівняння регресії має вигляд: Y = 1190,9 0,2їх, тобто із зростанням середньомісячного грошового доходу на 1 грн середньомісячні споживчі ви гра­ти зменшуються на 0,21 грн. Характеристикою відносної зміни у за рахуггок х є коефіцієнт еластичності:

Який показує, на скільки процентів у середньому змінюється результативна ознака зі зміною факторної на 1%. З даними табл. 2.6 K_e1= - 0,3. Тому зі збіль­шенням середньомісячних грошових доходів середньомісячні споживчі витрати зменшуються в середньому на 0,3%.

Відхилення емпіричних значень у від теоретичних Y називаються залишко­вими. Вони характеризують вплив на результативну ознаку всіх інших факто­рів, крім х. Середній розмір цих відхилень визначає залишкова дисперсія:

І

Варіацію^, зумовлену впливом тільки фактора х, вимірює факторна диспрссія:

78

Таблиця 2.6

Розрахунок параметрів лінійного рівняння регресії

Частка факторної дисперсії у загальній характеризує щільність зв’язку і на­

зивається коефіцієнтом детермінації:

Проведемо ранжування регіонів в залежності від ірошових доходів та гро­шових втрат по Україні за 2008 рік, та представимо його в табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Ранжування регіонів в залежності від грошових доходів та грошових витрат по Україні за 2008 рік (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство), гри.

Оскільки інформація представлена у формі інтегральних показників (бало­вої оцінки), ми проводимо ранжування наступним чином. Найменшому значен­ню інтегрального показника надаємо ранг 1, найбільшому - ранг и=28.

Сума квадратів відхилень рангів становить:

а коефіцієнт рангової кореляції:

Значення коефіцієнта рангової кореляції свідчить про наявність прямого і досить помітного зв’язку між зазначеними параметрами середньомісячного грошового доходу та середньомісячними споживчими витратами.

Отже, ми можемо зробити висновок про те, що все ж таки зі збільшенням доходу витрати на споживання зростають, але допевної межі. Тобто, чим біль­ше домогосподарство є матеріально забезпечиним, тим меншу частку займають його споживчі витрати у загальній структурі витрат.

2.2.