Міжнародна міграція робочої сили
Сучасні міжнародні економічні відносини нерозривно пов'язані з такими поняттями, як міграція, імміграція, еміграція, рееміграція населення [1].
Міжнародна (зовнішня) міграція існує у різних формах: трудовій, сімейній, туристичній тощо.
Провідна роль в умовах глобалізації належить трудовій міграції, так званій міжнародній міграції робочої сили. Міжнародна міграція робочої сили — це процес стихійного або організованого переміщення робочої сили в межах міжнародного ринку праці. Міграція робочої сили, коли населення переміщується між окремими регіонами в межах своєї країни, складає внутрішню міграцію. Зовнішню міграцію утворює переїзд робочої сили з однієї країни в іншу на тривалий строк, як правило, не менше року. Зовнішня міграція здійснюється як еміграція та як імміграція. В сучасних умовах у цей процес втягнута абсолютна більшість населення країн світу.На початок ХХІ ст. сформувалися наступні центри, що визначають сучасні напрямки міжнародної міграції робочої сили: 1) США, Канада, Австралія — приймають переважно кваліфікованих спеціалістів; 2) країни Західної Європи, де на непристижних, важких і шкідливих для здоров’я роботах постійно використовується значна кількість іноземних працівників, в тому числі з України; 3) нафтовидобувні країни Близького Сходу, в яких охоче беруть на роботу іноземних фахівців, а також некваліфікованих працівників з сусідніх арабських країн; 4) індустріальні країни Південно-Східної Азії, де мігрує в основному населення цього регіону світу [2, c. 421].
У результаті міграції робочої сили сформувався світовий ринок праці, пропозиція робочої сили, який залежить від ситуації на внутрішніх ринках праці країн-експортерів і країн-імпортерів робочої сили.
Причини, що породжують міграцію робочої сили: загальні (інтернаціоналізація господарського життя; нерівномірність соціально-економічного розвитку окремих країн; структурні зрушення в національних економіках, пов’язані з НТР) і специфічні (відмінності у рівні соціально-економічного розвитку країн, що породжує відмінності в рівнях оплати праці, житлових умовах, розвитку соціальної сфери тощо; дефіцит певних спеціальностей; відмінності між країна в умовах професійного зростання працівників тощо).
Примітки
1. Під цими поняттями розуміють: міграція (від лат. migratio — переселення, переміщення) — переміщення через кордон; імміграція (від лат. immigrare — вселяюся) — це в’їзд в країну на постійне або довготривале проживання громадян іншої країни; еміграція (від лат. emigrare — виселення) — переселення громадян в іншу країну на постійне або довготривале тимчасове проживання; рееміграція — це виїзд іммігрантів з країни імміграції або повернення емігрантів на батьківщину.
2. Федоренко В. Г., Діденко О. М., Руженський М. М., Іткін О. Ф. Політична економія: Підручник / За науковою ред. доктора економ. наук, проф. В. Г Федорен- ка. — К. : Алерта, 2008. — C. 421- 422.
Міграція робочої сили викликає неоднозначні соціально-економічні наслідки для країн-експортерів та країн-імпортерів працівників.
Таблиця
Соціально-економічні наслідки від міграції робочої сили
| Для країн-імпортерів | Для країн-експортерів робочої сили |
| Позитивні | Позитивні |
| Зростання конкурентоспроможності вироблюваних товарів завдяки зменшенню витрат, пов'язаних з низькою зарплатою іноземних працівників. | Послаблення напруженості на національних ринках праці внаслідок зменшення кількості безробітних за рахунок емігрантів. |
| Виникнення додаткового попиту на товари і послуги з боку іноземних працівників, що стимулює зростання виробництва. | Створення для емігрантів можливостей формувати фонд життєвих засобів за рахунок країн перебування. |
| Іноземна робоча сила відіграє роль соціального амортизатора під час кризових процесів. | Переведення частини заробітків на батьківщину. |
| Іноземні працівники використовуються в найбільш продуктивному віці, а у разі втрати працездатності повертаються на батьківщину, і підприємці країн імміграції не несуть жодних витрат на їх подальший соціальний захист. | Економія на навчанні новим професійним навичкам, ознайомлення з передовою організацією праці в країні прийому. |
| За рахунок більш високої заробітної плати країни імміграції заохочують надходження кваліфікованої робочої сили та спеціалістів найвищої кваліфікації, не затративши коштів на їх підготовку. | |
| Негативні наслідки | Негативні наслідки |
| Посилення соціальної напруженості в краї- нах-імпортерах працівників, коли іммігранти займають робочі місця місцевих робітників. | Виїзд висококваліфікованих фахівців -«відтік мізків». |
| Формування тенденції до зниження заробітної плати в цих країнах | |
| Потенційна загроза зростанню безробіття. |
7.6.
Еще по теме Міжнародна міграція робочої сили:
- Міжнародна міграція робочої сили
- 21.5. Міжнародна міграція робочої сили
- Питання 105. Міжнародна міграція робочої сили. Види міграції.
- 144. Міжнародна міграція робочої сили.
- Міграція робочої сили
- 16.4 Міграція робочої сили
- 111. Фактори розширеного відтворення робочої сили. Роль держави у відтворенні робочої сили.
- 13.1 Зайнятість населення та ринок робочої сили
- 112. Проблеми зайнятості та відтворення робочої сили в Україні.
- 72. Вартість робочої сили: дискусійні аспекти.
- Питання 104. Міжнародний рух капіталу: міжнародний кредит та інвестиції.
- Міграція капіталів
- 108. Зайнятість та відтворення сукупної робої сили.
- Міжнародний рух капіталів: сутність, функції, форми
- Світова торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- Глобальна робоча сила та формування міжнародних ринків праці
- § 2. Міжнародна валютно-фінансова система та її інфраструктура