Позитивні та негативні наслідки глобалізації економіки

Глобалізація - це об’єктивний процес, який має як позитивні, так і негативні наслідки. Позитивне значення глобалізації важко переоцінити: незмірно множаться можливості людства, більш повно враховуються всі сторони його життєдіяльності, створюються умови для гармонізації.

До позитивних наслідків глобалізації можна віднести:

S Поглиблення спеціалізації й міжнародного поділу праці. Більш ефективно розподіляються ресурси, що сприяє підвищенню середнього рівня життя й розширенню життєвих перспектив населення.

S Економія на масштабах виробництва, що потенційно може привести до скорочення витрат і зниженню цін, а, отже, до стійкого економічного росту.

S Виграш від вільної торгівлі на взаємовигідній основі, що задовольняє всі сторони.

S Посилення конкуренції, що стимулює подальший розвиток нових технологій і поширення їх серед країн.

- Підвищення продуктивності праці в результаті раціоналізації виробництва на глобальному рівні й поширення передових технологій.

- Можливість мобілізації значного обсягу фінансових ресурсів, оскільки інвестори можуть використовувати більш широкий фінансовий інструментарій на більшій кількості ринків.

- Створює серйозну основу для рішення загальних проблем людства, у першу чергу, екологічних, що обумовлено об'єднанням зусиль світового співтовариства, консолідацією ресурсів, координацією дій у різних сферах.

Як сподіваються багато фахівців, кінцевим результатом глобалізації повинно стати загальне підвищення добробуту у світі.

Однак глобалізація економіки - це не лише вигоди від зростання участі країн в світових економічних процесах, але й висока ймовірність втрат, зростання ризиків. Глобалізація передбачає, що країни стають не просто взаємозалежними, але й більш вразливими щодо негативного впливу світогосподарських зв’язків.

До суперечливих і негативних сторін слід віднести:

1. Переваги глобалізації розподіляються нерівномірно. У короткостроковій перспективі, як відомо, зміни в обробній промисловості, сфері послуг призводять до того, що галузі, які отримують переваги від зовнішньої торгівлі, і галузі, пов’язані з експортом, відчувають більший приплив капіталу і кваліфікованої робочої сили. У той же час ряд галузей значно програє від глобалізаційних процесів, втрачаючи свої

конкурентні переваги через зростання відкритості ринку. Такі галузі змушені докладати додаткових зусиль, щоб пристосуватися до господарських умов, які змінились не на їх користь. Це означає можливість відтоку капіталу і робочої сили з цих галузей, що послугує головною причиною для вживання адаптаційних заходів, пов’язаних з дуже великими витратами. В остаточному підсумку відбудеться перерозподіл робочої сили, але спочатку соціальні витрати будуть дуже великі.

2. Диференціація світу на країни, що виграли від глобалізації і які програли в результаті неї. Так або інакше, існують труднощі пристосування до викликів глобалізації для країн, що розвиваються, і для країн з перехідною економікою через відсутність у них таких засобів, які мають в своєму розпорядженні промислово розвинені країни (недосконалість національних правових, економічних, адміністративних систем і механізмів і т.д.). Це часто змушує країни з перехідною економікою приймати правила гри, які встановлюються більш сильними учасниками світового господарства. Зростаючий розрив в рівні добробуту багатих і бідних країн веде до витіснення останніх на узбіччя світового господарства, збільшення в них безробіття, зубожіння населення. Глобалізація в тому вигляді, в якому вона розгорталася в минулі роки, не лише не вирішила, але навіть загострила проблеми, що заважають справжній інтеграції цих країн в систему світогосподарських зв'язків.

3. Процеси глобалізації зменшують економічний суверенітет як атрибут влади національних держав і потенціал економічного регулювання відповідних національних урядів, що опиняються в зростаючій залежності від ТНК.

4. Швидке перенесення економічних збоїв і фінансових криз з одних регіонів світу в інші, а при поєднанні ряду вагових негативних чинників - додання їм глобального характеру. Особливо це стосується міграції короткострокових спекулятивних капіталів на фінансових ринках. При цьому негативну роль відіграє електронізація обміну коштовними паперами через мережу Інтернет, який накладає певні "кліше" на поведінку світових фінансових брокерів і уніфікує їх поведінку в різних фінансових центрах. У результаті в передкризових умовах їх дії часто складаються в одному і тому ж негативному напрямі, додаючи "синергетичного" ефекту.

5. Розвинуті країни, які вступають в постіндустріальну еру, використали переваги глобалізації, скинувши в країни, що відстають, масове і екологічно шкідливе виробництво. По мірі того, як масове виробництво в індустріальному світі зменшується, його все більш віддають у так звані країни, що розвиваються. У даному контексті багато вчених відзначають глибоке протиріччя між об'єктивністю процесів глобалізації і самокорисливою політикою глобалізації розвинених країн, перш за все, США.

6. Формування глобальної економіки і глобального ринку зумовлює ліквідацію національної економіки, державного суверенітету, позбавляє народи права розпоряджатися власними ресурсами (корисними копалинами, землею, водними ресурсами тощо).

7. Глобалізація стала живильним середовищем для різкого прискорення поширення трансграничної злочинності. Так, глобалізація товарних ринків особливо інтенсивно протікає на нелегальних ринках зброї і особливо такого соціально шкідливого продукту, як наркотики. Оборот наркоіндустрії вже відповідає приблизно 8% світової торгівлі.

8. Загроза деіндустріалізацїя економіки, тобто істотне падіння значення обробної промисловості в економіці країни, оскільки глобальна відкритість асоціюється зі зниженням зайнятості в обробних галузях. Насправді, однак, цей процес не є наслідком глобалізації, хоча і протікає паралельно з ним.

Отже, глобалізація економіки за умов становлення інформаційної економіки - явище складне, суперечливе, яке не виключає власного економічного обличчя кожної локальної цивілізації, кожної країни. Ця тенденція суперечлива, вона не усуває прірву між багатими та бідними, авангардними та відсталими цивілізаціями та народами, але створює деякі передумови для зменшення розриву в перспективі, при зміні нині переважаючої моделі глобалізації в інтересах ТНК та західних цивілізацій.

3.