Рейтинг інвестиційно привабливих об’єктів для домогосподарств

Надзвичайно важливим, не тільки для домогосподарства, а й для будь-кого, є вкладення (інвестування) своїх «вільних» заощаджень у щось, що принесе до­датковий дохід.

У даному розділі, а зокрема у цьому пункті, ми спробували запропонувати найбільш доступні та привабливі інвестиційні об’єкти.

Звичайно, не всі, з нижчепредставлених інструментів, є доступними домо- господарствам, зважаючи на величину доходу. Тому можливі об’єкти інвесту­вання ми представляємо по групах, які можуть бути доступними відповідним групам домогосподарств в залежності від величини їх доходу (табл. 3.1).

Доступність інвестиційних об’єктів щодо величини доходу домогосподарсі в

Таблиця 3.1

Ще кілька років тому найвигіднішим інвестиційним рішенням було купити квартиру в Києві й отримати гарантовану дохідність на рівні 50%. Сьогодні 50% річної дохідності дають інвестиції не тільки в нерухомість, а й у фондовий ринок, пайові інвестиційні фонди, землю.

Мільярдер Воррен Баффет почав інвестувати в 11 років. Купив три акції не­великої американської компанії по 38 дол., продав по 40 дол.

Мільярдер Джордж Сорос діяв з точністю до навпаки: скуповував недооці­нені активи, використовував інсайдерську інформацію, грав на зниження і пер­шим відкрив закон стадного інстинкту на фінансових та фондових ринках, коли під впливом психологічних чинників інвестори, самі цьго не підозрюючи, діють спільно. Так Сорос заробив 8,5 млрд дол і здобув звання головного спекулянта планети.

Рейтинг інвестиційних інструментів, оцінює привабливість 10 інструментів, доступних українському інвесторові, в тому числі й домогосподарствам. До рейтингу увійшли інвестиції в земельні ділянки, нерухомість (квартири та замі­ські будинки), фондовий індекс ПФТС (Позабіржова фондова торговельна сис­тема), акції другого ешелону, облігації, депозити, золото, євро, долар та відкри­ті пайові інвестиційні фонди.

Золоте правило інвестування: що дохідніше, то ризикованіше. Саме цим принципом керувалися під час укладання рейтингу. Критеріями оцінки приваб­ливості інвестиційних інструментів слугували чотири показники: дохідність у 2009 році, статистичний рівень ризику (стандартне відхилення), суб’єктивні ри­зики і прогноз дохідності на 2010 рік.

Протягом майже всього 2009 року фінансові експерти хором радили зали­шати гривню тільки на поточні витрати і вкладати гроші в долари або в евро. Тепер ми можемо констатувати - ставка на валюту провалилася: за підсумками 2009 року курс долара і евро до гривні знизився (з 8,45 до 8,05 грн /$ і з 11,75-11,8 до 11,65-11,7 грн /евро) - і ті домогосподарства, що вкладалися у ва­люту, одержали чистий збиток у гривневому еквіваленті.

У виграші виявилися власники гривневих депозитів і ті, хто не побоявся вкласти гроші у відкриті й інтервальні інвестфонди, тобто — в акції на фондо­вому ринку (про який фінансові аналітики говорили, що вігі досяг дна і почав копати в глибину). Гривневий вклад виявився в плюсі через те, що ставка по ньому (24% річних) переплюнула майже вдвічі інфляцію, а інвестфонди - за­вдяки майже двократному зростанню українського фондового ринку (слідом за світовим, який розігрівали спекулянти).

Ми пропонуємо провести експеримент і віртуально вкласти по 5 тис. грн у наявну валюту, депозити в гривні і валюті, золото й інвестфонди і щомісяця відслідковували їхню прибутковість.

Забігаючи наперед, скажемо: схоже, що і цього року варто робити ставку на депозити в гривнях й інвестиційні фонди. Фондовому ринку ще далеко до того рівня, з якого він скотився в 2008 році, а значить, є у нього є потенціал. Що сто­сується гривневих внесків, то по них ставка як мінімум у 1,5 рази більша, ніж по валютних, і вона в силі покрити й інфляцію, і очікувані валютні коливання.

Експертів вважають, що в цьому році банки будуть знижувати ставки за вкладами. На думку президента Українського аналітичного центра Олександра Охрименка, у першу чергу зниження (на 2-5%) торкнеться ставки за короткими депозитами і депозитами до запитання: вони зараз найпопулярніші в населення, тому немає сенсу заманювати клієнтів високими ставками. А заступник керів­ника правління «Діамантбанку» Валерій Олійник прогнозує зниження ставок на 2-3% за внесками у доларах і евро через те, що тепер банки менше мають по­гребу у валюті через заборону на валютне кредитування.

Лишається відкритим важливе питання: чи будуть банки насправді знижу­вати прибутковість депозитів. Банкірам, наприклад, дуже пощастить, якщо курс гривні почне зміцнюватися до рівня 7-7,5 грн/$, тоді домогосподарствам не бу­де приводу панікувати і знову складати накопичене під матраци.

А от якщо курс знову буде лихоманити, за лихоманить і банки. У них знову виникнуть проблеми з погашенням кредитів - позичальники не зможуть випла­чувати кредити за зростаючим курсом, і банки знову будуть на межі краху. Крім того, у них знову виникнуть проблеми з погашенням зовнішніх позик, адже валюту доведеться купувати за вищим курсом, та й про залучення нових грошей за кордоном залишиться тільки мріяти.

При такому розвитку подій ні про яке зростання довіри до банків з боку вкладників і зниження відсоткових ставок і мови бути не може. Якщо повер­неться криза ліквідності і банки будуть відчувати проблеми із залученням ре­сурсів, ставки можуть ще підрости - до 25-28% річних у гривнях і до 14-16% у валюті.

Українські експерти радять обирати банк за акціонерами. На думку голо­вного фінансового аналітика PA «Експерт-Рейтинг» Віталія Шапрана, краще, щоб банк належав до числа найбільших і був пов’язаний з великими фінансо­вими групами Євросоюзу або Росії. Тому що, у них більше можливостей під­тримати українську «дочку», ніж у груп з інших країн. Також можна звертати увагу на великі і найбільші банки, що належать українським фінансово- промисловим групам. Але при цьому важливо відслідковувати їхні фінансове становище.

Прорахуємо, скільки ми зможемо заробити на різній валюті депозитів, порі­внявши їхню прибутковість при різних варіантах курсу. Наприклад, вклавши сьогодні в банк 5000 грн на річний депозит (ставка 22%), через рік на руки оде­ржимо 6100 грн (сума внеску + 1100 грн доходу). Але через інфляцію (прогноз - 12%) реальний доход становитиме 368 грн. Якщо покласти ті ж 5000 грн на депозит у доларах ($625) під 11%, за рік одержимо дохід $69. Якщо за цей рік курс не зміниться, то в перерахунку на гривні одержимо збиток 116 грн через більшу інфляцію, ніж ставка по вкладу.

Якшо курс долара зросте до 8,5 грн/$ (верхня межа більшості річних про­гнозів), то реальний дохід за доларовим вкладом (з урахуванням інфляції і рос­ту курсу) буде 190 грн. Але все одно, як бачимо, вклад у гривнях вигідніший через вищу відсоткову ставку. Вигідніше вкладати гроші на доларовий депозит буде лише у випадку, якщо курс гривні до долара впаде нижче 8,8. Хоча біль­шість експертів прогнозують або стабільність, або зміцнення гривні, передба­чення курсу вище «фатальних» 8,8 також є. Але їх небагато.

Нацбанк опустив курс гривні, іцо позначилося, по-перше, на поліпшенні то­рговельного балансу країни — відродився світовий ринок сталі, а значить, збі­льшився приплив валюти від експорту. По-друге, вільні грошові ресурси в на­селення, щоб створювати ажіотаж на валютному ринку, просто висохли. По- третє, Нацбанк продовжував уміло підтримувати нестачу гривні, вилучаючи рі­зними способами нацвалюту з ринку.

Усі наведені вище фактори будуть впливати на курс і в 2010-му, — вважає директор департаменту операцій на фінансових ринках банку «Фінанси і Кре­дит» Андрій Войтенко. Ще одна причина зміцнення гривні — внутрішньополі­тична стабілізація після президентських виборів. Це дасть можливість продов­жити співпрацю з МВФ і збільшить приплив закордонних інвестицій у країну, знизити тиск на гривню. Нагадаємо, шо на початку грудня МВФ відмовив Україні в наданні 4-го траншу кредиту через невиконання урядом своїх зо­бов'язань перед фондом. У МВФ тоді заявили, що згадають про кредит для України тільки після завершення виборів.

Якщо домогосподарство не довіряє гривні і не знає, що обрати, долар чи ев­ро, йому необхідно визначитися з метою купівлі валюти. Якщо мова йде про майбутню купівлю квартири або автомобіля, то необхідно купувати долари — розрахунки за такими угодами у нас як і раніше проводяться у цій валюті. Якщо мета зберегти і трохи заробити, можна розділити валютний кошик навпіл між доларом і евро. Оскільки курс гривня/євро намертво прив’язаний до співвідно­шення гривня/долар, то як мінімум домогосподарство не втратить, а якщо курс евро до долара у світі буде зростати (а саме цього очікують наші експерти), то ще й заробить. У той же час, якщо в Україні долар буде падати, то домогоспо­дарство врятує свої заощадження від збитків (у перерахунку на гривні) за раху­нок очікуваного зростання евро до долара у світі (з нинішніх $1,44 за евро до $1,6 під кінець року). До речі, вітчизняні експерти очікують, що залежно від курсу гривні до долара і ситуації на світових ринках курс евро в Україні протя­гом року може досягати 12-13,5 грн.

Невтримне зростання вартості золота на світових ринках торік було непе­редбаченим та несприятливим фактом для інвесторів на 2010 рік. У 2009-му зо­лото подорожчало з $850 до $1100, а на початку грудня був сплеск до $1212, і сьогодні українські експерти не впевнені, що цього року воно буде також сут­тєво дорожчати, й інвестиції в нього будуть також вигідні. Ціна золота на сві­товому ринку протягом 2010 року буде сильно залежати від курсу долара сто­совно інших світових валют. Тобто якщо долар і далі буде падати відносно ев­ро, то інвестори будуть вкладати в золото, і ціни на нього будуть зростати, і на­впаки. З огляду на те, то багато експертів прогнозують зміцнення долара в 1- му півріччі, у цей період можна чекати падіння цін на золото, а під кінець року навпаки: долар може почати падати і золото буде дорожчати.

Валерій Олійник вважає, що протягом року золото буде коливатися в коридорі $1100-1250 за унцію, а заступник керівника управління з роботи з дорогоцінними металами банку «Хрещатик» передбачає золоту коридор $900-1400. Однак, на думку Миколи Івченка, максимальний рівень, якого досягне золото цього року, - $1300 за унцію, тобто подорожчає максимум на 16%. Таке подорожчання золота у світі призведе до зростання цін на нього й в Україні. За підрахунками Миколи 1в- ченка, у разі стабільності курсу долара в 1-му півріччі на рівні 8-8,1 грн/$ ціна в наявного золота в українських банках зросте слідом за світовою до 360-365 грн/г (у 100 г злитку). Якщо курс долара знизиться до 7,5 грн/$, то наявний грам золота буде коштувати близько 345 грн, а якщо гривня обвалиться до 9 грн./$, то за грам жовтого металу будуть просити до 380-400 грн.

Однак інвестору варто бути готовим до того, що реальна прибутковість опе­рацій з наявним золотом буде нижчою. В українських банках спред, тобто різ­ниця між курсами купівлі й продажу, за операціями із золотом до 20-60 грн. на одному грамі. Тому підсумкова прибутковість операцій з жовтим металом в Україні в 2010 році може становити всього 2-5%. Тобто вкладення в золото на рік навряд чи можна назвати найприбутковішим інструментом. Купувати золо­то є сенс лише в тому випадку, якщо є впевненість в довгостроковості інвести­ції. Як показує практика, заробити 20-30% річних можна лише інвестуючи в золото на 3-5 років. При цьому потрібно обов’язково стежити за ситуацією на ринку золота.

Забутий простими українцями фондовий ринок торік усіх здивував. Основні українські фондові індекси (ПФТС і Української біржі) за рік зросли майже вдвічі, а пайові інвестфонди (ПІФи) принесли інвесторам прибуток до 30 50%.

На цей рік фондовому ринку знову передбачають зростання. «У 2010-му ринок зросте на 40-60% (це значить, що на стільки зросте середня вартість цін­них паперів українських підприємств)», вважає керуючий директор КУА «Драгон Есет Менеджмент» Андрій Золотухін. На думку експертів, якщо вибо­ри пройдуть спокійно, то на фондовий ринок повернеться іноземний капітал, який відплив у 2008 — на початку 2009 р. Це оживить ринок і збільшить при­бутковість вкладень у нього.

На думку Миколи Івченка з Forex Club, середня прибутковість ПІФів у 2010 році складе близько 20-25%. Більш оптимістичний прогноз дав керуючий активами компанії Astrum Юрій Ушков. На його думку, фонди акцій (кошти ін­весторів, що вкладають в акції; найбільші ризик і прибутковість) принесуть 35-55% доходу, фонди облігацій (мінімальний ризик через вкладення в держоб- лігації і депозити) - 25-35%, збалансовані (вкладення й в акції, і в облігації) - 30 -40%. Ua думку Андрія Золоту хіна, інвесторам-початківцям варто звертати увагу на ті фонди, що показали «плюс» торік. Це означає, що їхні керуючі й ана­літики досить професійні і їм можна довірити гроші. До речі, новачкам варто пам’ятати, що реальна прибутковість вкладень у інвестфонди буде нижчою через витрати на оплату послуг керуючої компанії і сплату прибуткового податку.

З одного боку, світовий ринок сталі й інших наших експортних продуктів може зростати. З іншого боку -- протягом року потрібно віддавати борги інозе­мним кредиторам плюс зросте вартість імпорту. Ці фактори повинні один одно­го перекрити і забезпечити стабільність курсу гривні. Але це теоретично. На практиці ж варіацій можуть бути різними. Головне питання - чи зможе влада звести доходи з витратами без масштабної емісії гривні. У випадку збалансова­ної політики (скорочення витрат бюджету, підвищення цін на газ і т.д.), курс буде коливатися в рамках 7,8-8,2 грн/$ з тенденцією до зміцнення гривні до рі­вня 7,5 грн/$. Однак очікувати істотної ревальвації не варто: зайве зміцнення курсу гривні може завдати шкоди експортерам.

Розглянемо ризиковість наведених вище інвестиційних інструментів.

Що стосується можливих ризиків на 2010 рік для валютних інструментів, то вони такі:

а) для евро: сповільнення темпів зростання європейської економіки, високий рівень інфляції у Євросоюзі; світова фінансова та фондова кризи; переоціне- ність евро;

б) для долара: дефіцит торговельного балансу США; світова фінансова та фондові кризи; дедоларизація світової економіки; сповільнення темпів зростан­ня американської економіки.

Оскільки, як ми вже зазначали, більшість наших громадян здійснюють свої інвестиції саме у валютні інструменти, то можна рекомендувати: постійно від- стежувати зростання/падіння інструменту щомісяця; у разі зниження вартості евро щодо гривні протягом місяця продавати, у випадку ревальвації гривні - тримати.

Що стосується ризиковості депозитів, як об’єкта інвестування коштів, то основні його моменти такі: приплив великого позикового капіталу в Україну; зниження ставки LlBOR та облікової ставки ФРС США; зростання інфляції бі­льше ніж на 14%.

У зв'язку з представленими даними, можемо рекомендувати інвестувати ві­льні кошти у гривневі депозити.

У 2009 році ставки за корпоративними облігаціями підвищаться ще на 1 -2%: світова фінансова криза не минула, українські банки можуть знизити об­сяги кредитування, разом з тим ревальвація гривні повинна залучити до Украї­ни інвесторів, а приплив капіталу не дасть великої дохідності по облігаціям. Тому чинники ризиків у 2010 році по облігаціях такі: дефолт емітентів; реваль­вація гривні та, як наслідок, зниження відсоткових ставок.

Що стосується рекомендацій, то вони такі:

- відстежувати зростання/падіння інструменту щомісяця, розрахунок варто­сті інвестиційного портфеля здійснювати з тією ж самою періодичністю;

- у разі тимчасового (1-3 місяці) зниження дохідності облігацій не паніку­вати і не продавати інструмент протягом усього терміну інвестування:

- стежити за фінансовими показниками компанії емітента облігацій;

- у разі недостатніх знань та навичок звернутися до професійних фондових інвесторів.

Перевага інвестицій у золото - стабільність вартості інструменту в довго­строковому періоді. Ціни на дорогоцінний метал різко змінюються приблизно кожні 7-10 років - не частіше. На золото існує постійний попит, що стабілізує його вартість на випадок коливань ринку. Цс не дутий актив на кшталт опціонів або ф’ючерсів, його в будь-який момент можна реалізувати. Близько 50% усьо­го видобутого золота використовується в ювелірній промисловості, решта 50% - в електроніці, стоматології, фінансах.

Ризик інвестицій у золото різке сповільнення темпів зростання (до 2-5% рі­чних) або взагалі зниження ринкової ціни.

Тому певний ризик все ж таки є і це переоціненість вартості золота.

Рекомендації, які можна дати у даному випадку, це: відстежувати зростан­ня/падіння інструменту щотижня; у разі зниження ринкової вартості інструмен­ту протягом двох - трьох місяців - продавати.

Відкриті пайові фонди здобувають популярність — це досить дохідний і малоризиковий інвестиційний інструмент. Відкриті ПІФи за принципом роботи схожі на депозити до запитання — вилучити гроші з фонду можна в будь-який момент. Закриті й інтервальні ПІФи повертають інвесторові вкладення тільки після закінчення певного терміну (раз на квартал в інтервальному фонді, через два - три роки в закритому).

Більшість фондів (відкритих, інтервальних, закритих) вкладають в акції українських емітентів. Тому дохідність ПІФів корелює з динамікою фондового ринку. Завдання інвестиційних керуючих фондами (компаній з управління ак­тивами, КУА) - «переграти» ринок: у разі падіння біржових індексів мінімізу­вати збитки, у випадку зростання індексів - отримати дохідність на рівні або вище від фондового ринку.

Основний ризик вкладень у відкриті фонди - коливання фондового ринку і момент інвестицій/отримання доходу (також серед інших ризиків можемо виді­лити такі: значне сповільнення темпів зростання українського фондового ринку зниження дохідності за корпоративними і муніципальними облігаціями, депо­зитами.

Вкласти у фонд в період падіння фондового ринку означає заробити більше, ніж у період зростання. Фахівці рекомендують інвесторам не забирати гроші з ГПФів у разі падіння фондового ринку: криза мине, дохідність пайових фондів знову почне зростати.

За даних умов рекомендаціх слідуючі: відстежувати зростання/падіння ін­струменту раз на тиждень, підрахунок вартості інвестиційного портфеля здійс­нювати щомісяця; у разі збитків інвестиційного фонду протягом двох - трьох місяців (навіть за загального падіння фондового ринку) продавати інвестиційні сертифікати ПІФ і перекладати в успішний фонд; у разі недостатніх знань та навичок звернутися до професійних фондових інвесторів.

Акції другого ешелону акцій українських компаній опинилися на третьому місці рейтингу інвестиційних інструментів. Другий ешелон акцій - найдохілні- ший інструмент інвестування за підсумками минулого року.

Згідно з класифікацією біржі Г1ФТС до другого рівня лістингу належать емі­тенти, ринкова капіталізація, дохід і вартість чистих активів яких становлять щонайменше 10 млн дол, а мінімальна кількість акціонерів - 100. Папери цих компаній належать до так званого другого ешелону, до якого також входять найпопулярніші акції позалістингових емітентів.

Загалом саме поняття «акції другого ешелону» в Україні розмите: більшість інвестиційних компаній складають власні списки паперів другого ешелону. До них зазвичай включають ліквідні акції, які активно торгуються на ГІФТС, однак не є блакитними фішками (через невисоку капіталізацію, частки акцій у віль­ному обігу тощо). Згідно рейтингу, який було складено аналітиками - до нього увійшли акції 26 українських компаній з великим потенціалом зростання і від­носно високою ліквідністю порівняно з паперами третього ешелону (табл. 3.3). Пріоритет віддавався машинобудівним, коксохімічним, вугільним та автомобі­лебудівним підприємствам, чиї доходи значно зросли у 2009 році.

Інвестиції в папери другого ешелону ризиковані: показник ризику в цього інструменту, за розрахунками, найвищий порівняно з ризиками інших інвести­ційних інструментів. Кількість акцій деяких компаній у вільному обігу на рів­ні 2 3% статутного фонду. Це негативно впливає на інвестиційну привабли­вість паперів: продати такі акції досить складно. Водночас акції другого ешело­ну приносять високу дохідність: торік деякі папери подорожчали на 800 1000%. У 2008 році разом зі сповільненням зростання українського фондового ринку темпи подорожчання акцій другого ешелону знизилися. їхня медіанна дохідність становитиме 80-90%. Аналітики вважають, що другий ешелон акцій випередить індекс ПФТС за дохідністю на 20-25%.

Основні ризики вкладення у папери другого ешелону - галузеві. Але разом з тим можна виділити ще й такі чинники ризику: світова фінансова або фондова криза; зростання світових цін на сировину, її дефіцит; невиправдано високі очі­кування інвесторів щодо зростання деяких галузей української економіки (харчпром, торгівля, машинобудування, металургія); сповільнення темпів під­вищення ВВП; рейдерське захоплення підприємств.

Багато інвесторів очікують нарощення виробництва у більшості галузей української економіки.

Аналітики IK Millennium Capital, найперспективнішими з-поміж акцій дру­гого ешелону вважають папери Донецького гірничо-машинобудівного заводу. Запорізького коксохімічного заводу, Запорізького абразивного заводу, Дніпро­петровського лакофарбового заводу. На думку фахівців, акції цих підприємств мають високий потенціал зростання у 2010 році, разом з тим не радять вкладати в папери обленерго (Харківобленерго, Донбасенерго, Дніпрообленерто): акції багатьох енергорозподільних і генеруючих компаній у 2009 році значно подо­рожчали. При цьому держава не планує цього року приватизувати енергоком- панії та/або реформувати галузь (одна з причин торішнього зростання енерге­тики на фондовому ринку — можливість приватизації енергокомпаній).

У даному випадку доцільними будуть такі рекомендації: відстежувати зрос- тання/падіння інструменту щотижня, розрахунок вартості інвестиційного порт­феля здійснювати щомісяця; у разі падіння однієї з акцій другого ешелону про­тягом двох - троьх місяців за загального підйому ринку і зростання індексу ПФТС - продавати папір; інвестувати в акції компаній динамічних галузей.

У рейтингу інвестиційних інструментів посідає 2 місце. Індекс ПФТС як ін­вестиційний інструмент забезпечує високу дохідність, однак, є досить ризико- вим. Протягом 2009 року індекс ПФТС був значно волатильним: часто знижу­вався або зростав, що є ознакою високих ризиків інвестиційного інструменту.

Існує кілька причин для сповільнення вітчизняного фондового ринку. У 2007-2009 роках акції багатьох українських емітентів вважалися недооцінени­ми порівняно з російськими аналогами (зазвичай аналітики оцінюють українсь­кі компанії, порівнюючи їх з російськими). Інвестори скуповували недооцінені активи. Торік розрив у вартості між українськими та російськими компаніями - аналогами зменшився. Ціна багатьох блакитних фішок досягла справедливих позначок і в найближчий рік навряд чи істотно зміниться. При цьому решіа не­дооцінених підприємств показують низьку рентабельність, їхні потужності застаріли, відповідно акції поки що є малопривабливими для портфельних інвестицій.

Інша причина сповільнення українського фондового ринку — охолодження економіки України у 2008/2009 роках. Вступ країни до Світової організації тор­гівлі, високі ціни на газ, зношеність основних фондів знизять темпи зростання прибутку українських компаній і фондового ринку, вважають аналітики. Ще один ризик — галузевий дисбаланс у структурі індексу ІТФТС. На акції компа­ній енергогенерації припадає 35,5% кошика індексу. При цьому багато учасни­ків ринку вважають генерацію переоціненою. Динаміка акцій цього сектору (сповільнення темпів зростання паперів або падіння) гальмуватиме збільшення індексу ИФТС.

Криза на світових фондових біржах також може призвести до сповільнення темпів підвищення індексу ПФТС. З черговим падінням західних біржових ін­дексів інвестори виводять кошти з ризикових активів, зокрема з українських паперів. Однак падіння акцій вітчизняних емітентів у такому разі буде набагато меншим, ніж паперів західних компаній на закордонних майданчиках, вважа­ють аналіт ики. Попит на акції українських компаній істотно перевищує пропо­зицію, що не дозволить суттєво просісти ринку.

Деякі аналітики вважають, що з настанням чергового витка фондової та/або фінансової кризи ринки, які розвиваються, у тому числі Україна, можуть стати «тихою гаванню» для інвесторів, оскільки до індексу ПФТС входять низькори- зикові акції порівняно з іншими паперами українських емітентів. У разі світо­вих фондових кагаклізмів індекс ПФТС просяде менше, ніж український ринок загалом.

На думку аналітиків, найперспективнішими в індексі ПФТС є папери Сти­ролу і машинобудівних компаній (Мотор Січі, Маріупольського заводу важкого машинобудування). Стирол подорожчає через розширення ринків збуту після вступу України до COT і підвищення світових цін на азотні добрива. Популяр­ність машинобудування на фондовому ринку пояснюється зростанням замов­лень на продукцію вітчизняних машинобудівних підприємств.

Ризиковані об’єкти для інвестицій в індексі ПФТС — акції Укртелекому та Дніпроенерго. Блакитна фішка Укртелеком досі приваблювала інвесторів мож­ливою приватизацією монополіста. Однак держава з року в рік відкладає про­даж компанії. Якщо і в 2010 році Укртелеком не буде продано приватному ін­весторові. котирування компанії можуть просісти. Ризик акцій Дніпроенерго — реприватизація підприємства. Дніпроенерго входить до сфери інтересів бізнес - групи SCM. Сповільнення темпів зростання або незначне зниження вартості українських паперів може знову підвищити їхню іивес!привабливість. Якщо західні та російські інвестори повірять у недооцінепість українських акцій, не виключене досить швидке зростання індексу ГІФТС. Цс може статися вже на­прикінці 2010 року. У такому разі дуже вигідними будуть спекуляції з паперами на невеликий період - до року.

Що ж стосується ризиків, то вони такі: світова фінансова або фондова криза; переоціненість акцій українських компаній; сповільнення темпів зростання ВВП; підвищення світових цін на сировину, її дефіцит.

Згідно з викладеним вище рекомендації наступна: відстсжувати зростан- ня/падіння інструменту щомісяця, розраховувати вартість інвестиційного порт­феля щокварталу; у разі тимчасового (1-3 місяці) зниження індексу ПФГС не панікувати і не продавати акції протягом усього терміну інвестування (1 рік).

Інвестиції в землю - на першому місці у рейтингу інвестиційних інструмен­тів. Ціни на земельному ринку підігрівають два чинники: дефіцит земельних ді­лянок і спекуляції із землею. Серйозний ризик для інвестицій у земельні ділян­ки - скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призна­чення. Більшість експертів прогнозують, що в такому випадку земля різко по­дешевшає, оскільки на ринку з’явиться багато дешевих ділянок. Утім, деякі аналітики впевнені, що зі скасуванням мораторію зростання цін може сповіль­нитися, оскільки, як і раніше, буде складно переводити землю сільгосппризна- чення в розряд «під забудову». Що стосується рекомендацій, то вони наступні: відстежувати зростання/падіння інструменту щокварталу; у разі зниження рин­кової вартост і ділянки землі протягом 3-5 місяців - продавати.

3.4.