СУТНІСТЬ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ

Сутність державного регулювання економіки полягає у впливі держави на відтворювальні процеси в національній еконо­міці шляхом використання системи інструментів із метою досяг­нення лілей і пріоритетів соціально-економічної політики.

Суб'єктами державного регулювання економіки є такі (рис. 11.1):

1) носії господарчих інтересів, які являють собою соціальні гру­пи, що мають різне майнове становище й доходи та розрізняються за видами діяльності, галузевими та регіональними інтересами; свої економічні інтереси вони висловлюють індивідуально, зокре­ма у засобах масової інформації, на мітингах, у зверненнях до дер­жавних органів управління та під час виборів;

2) виразники господарчих інтересів - це об'єднання носіїв госпо­дарчих інтересів (союзи, асоціації, політичні партії тощо), що пре­зентують власне бачення концепції соціально-економічної політи­ки в державі; наявність фінансових ресурсів у виразників господа­рчих інтересів дозволяє чинити більш суттєвий вплив на державну політику порівняно з носіями господарчих інтересів;

3) виконавці господарчих інтересів інституційно оформлюються як система органів державного управління.

Рисунок 11.1 - Суб'єкти державного регулювання економіки

Систему органів державного управління можна розглядати в широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні вона охоплює всі гілки державної влади: законодавчу, виконавчу й су­дову. У вузькому сенсі система органів державного управління відповідає структурі виконавчої влади.

Порядок формування, права й обов'язки, а також розподіл повноважень між видами (гілками) влади визначаються конститу­цією держави. Так, відповідно до Конституції України єдиним ор­ганом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада України, пра­восуддя здійснюється виключно судами (судами загальної юрисди­кції на чолі з Верховним Судом України та Конституційним судом України) і професійними суддями.

Головою виконавчої влади в Україні є Президент, який (за узго­дженням з Верховною радою) формує Кабінет Міністрів України (далі - КМУ). Саме останній здійснює фінансову, цінову, кредитну та податкову політику в країні, складає й виконує державний бю­джет, а також здійснює інші функції з оперативного управління економічною системою держави. КМУ підпорядковуються міністер­ства, державні служби, державні агентства, державні інспекції, цен­тральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом та інші державні органи управління. Виконавчу владу на місцях реалізу­ють місцеві державні адміністрації.

На сучасному етапі розвитку світової економіки спостеріга­ється послаблення механізмів національно-державного регулю­вання, що стало наслідком глобалізації. Система влади переходить до міждержавних і наддержавних структур. Цікавим у цьому аспе­кті є досвід Європейського союзу, де триває експеримент щодо запровадження наднаціонального управління.

11.2.