СУТНІСТЬ І РОЛЬ ФОНДОВОГО РИНКУ

Однією із принципово важливих рис ринкової економіки є створення та розвиток фондового ринку, який включає насам­перед ринок цінних паперів та відповідну інфраструктуру.

Фондовий ринок - це складова ринкової системи як певної сукупності економічних відносин між суб’єктами господарю­вання та державою з приводу купівлі й продажу товарів і по­слуг, що є суспільним визнанням їхньої вартості, це конкурен­ція між товаровиробниками за зниження витрат виробництва та поліпшення якості продукції, забезпечення рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією, пропорційності і безперервності суспільного відтворення.

З-поміж усієї різноманітності ринків - праці, знарядь вироб­ництва, природних ресурсів, товарів, землі та ін. - відводиться особливе місце фондовому ринку. На наш погляд, саме він не­достатньо розкритий, а спроби його висвітлення призводили до спрощення, перевага віддавалася характеристиці суб’єктів ринку, аналізу їхніх функцій тощо. Водночас недостатньо роз­крито роль фондового ринку в переливі капіталів, концентра­ції їх у передових галузях, які визначають науково-технологічне удосконалення виробництва.

Фондовий ринок виникає і розвивається поступово, в міру зростання та вдосконалення ринкової економіки, накопичен­ня коштів у держави, банківського капіталу, зростання акціо­нерних товариств та домогосподарств. Воднораз цінні папери, фондовий ринок як породження ринкової економіки активно впливають на її зростання і вдосконалення. Фондова біржа та фінансові активи, які на ній перебувають в обігу, є дієвими чинниками мобіліза­ції ресурсів, їх розподілу й перерозподілу для розв’язання актуальних проблем соціально-економічного розвитку.

В економічній літературі нерідко виокремлюють ті складові, які іманентні саме фондовому ринку. Наприклад, "...біржа фондова - організаційно оформлений, по­стійно функціонуючий спеціалізований ринок торгівлі цінними паперами. Ство­рює умови для концентрації попиту і пропозиції, підвищення ліквідності цінних паперів". На нашу думку, це тільки зовнішня характеристика фондового ринку й фондової біржі. Насправді фондова біржа - це дієвий засіб перерозподілу капіталу на найбільш ефективні напрями суспільно-економічного прогресу. Ринок цінних паперів тісно пов’язаний з фінансовим і валютним ринками. Його вплив на еконо­міку, особливо з досягненням високого рівня розвитку, важко переоцінити. Так, замість грошово-емісійних методів покриття дефіциту бюджету або величезних кредитів Нацбанку використовуються цінні папери, тобто неінфляційне покриття цього дефіциту. Водночас цінні папери зв’язують вільні грошові ресурси суб’єктів господарювання та населення^[249].

Отже, фондовий ринок - це не просто барометр ринкової економіки, що чутли­во відображує як внутрішні, так і зовнішні події, це потужна рушійна сила науково- технічного прогресу, засіб залучення та концентрації інвестицій на пріоритетних напрямах розвитку економіки. Сьогодні це дедалі глибше усвідомлюють не тіль­ки економісти, а й науково-технічні та господарські керівники. Хоча цей ринок в Україні перебуває в процесі становлення, однак завдяки йому наша держава дедалі більше прилучається до застосування та використання найсучасніших інформа­ційних і телекомунікаційних технологій.

Вони бачать, що найяскравіші інвестиційні проекти (як вдалі, так і невдалі) були реалізовані в такій пріоритетній сфері, як телекомунікації та інформаційні технології. В 1990-1993 рр. були спрямовані перші серйозні інвестиції в цю галузь. Результатом стало створення СП “Утел" і “УМЗ". Проекти мали вагоме значення, оскільки передбачали самостійний цифровий вихід на міжнародний код, забезпе­чували міжнародний і мобільний зв’язок.

1994 р. було створено ЗАО “Київстар” акціонерами якого стали скандинавська “Теленор” (45 %) та чимало українських компаній. Компанія активно працює над залученням іноземних інвестицій, у тому числі міжнародних фінансових організа­цій (наприклад, ЄБРР). Жодна українська компанія не має таких успіхів. Сьогодні “Київстар” планує випустити облігації на загальну суму 86,95 млн грн (16,25 млн дол.) і спрямувати отримані кошти на будівництво інфраструктури та обладнання ме­режі мобільного зв’язку.

Безумовно, український фондовий ринок ще слабкий, не може адекватно оці­нити перспективи акціонування та впровадження в обіг цінних паперів підпри­ємств. Тому цілком виправданим може бути вихід великих українських підпри­ємств на міжнародні - європейські, азіатські та американські - фондові ринки, тим більше, що важливість таких кроків підтверджується досвідом Росії. Одно-

часно потрібно вживати серйозних заходів щодо створення нового для України ТМТ-ринку, тобто ринку телекомунікацій - медіа-технології. На Заході цей ринок включає сектор телекомунікацій (оператори різних видів зв'язку, виробники теле­комунікаційного устаткування, систем теле- і радіомовлення, медіа, кабельне TB, контент-провайдери) та технології (виробники програмного й комп’ютерного за­безпечення, системні інтегратори). Виникнення ринку TMT в Україні, поява його перших учасників припадає на початок 1990-х років. Однак серйозний його роз­виток і збільшення місткості розпочалися в середині минулого десятиліття. Збіль­шився приплив капіталу у цей сектор, інвестори почали одержувати перші при­бутки. Саме на цьому етапі утворилося коло компаній-учасниць, які мають досвід успішної діяльності в умовах ринкової економіки, відбулася реструктуризація під­приємств технологічного сектору, було успішно реалізовано нові проекти.

Інтернет-провайдинг, мобільний зв’язок одразу стали одними із галузей вітчиз­няного ТМТ-ринку, які швидко зростають. Якщо в середині 1990-х років було кілька монополістів і вузьке коло користувачів, протягом останніх кількох років ці сектори заповнилися компаніями, що активно конкурують, та величезною кількістю користу­вачів нових послуг.

Однак цей процес не відбувався без суперечностей. Так, всесвітньо відома аме­риканська корпорація “Моторола” - виробник засобів зв’язку - прийшла з серйоз­ними намірами і вклала разом з “УМЗ” капітали в дослідження частот у діапазоні 900 МГц (YSM-900) з подальшим їх виділенням, отримала ліцензію, однак частоту для використання отримало тільки СП “УМЗ”. В цей час було висунуто нові умо­ви щорічних ліцензійних зборів. Не витримавши такого порушення домовленос­тей, корпорація пішла з українського ринку. Такі дії спричинили жорстку реакцію американської адміністрації. І це в той час, коли Україна ще й сьогодні не має кон­курентоспроможного виробництва телекомунікаційного устаткування, систем теле- й радіомовлення. Це позначилося на ТМТ-ринку України, неоднорідному й залежному від імпорту.

Водночас окремі сектори ринку TMT опинилися у важкому становищі. Боротьба за клієнта призвела до того, що на 500 тис. користувачів інтернет-мережі припада­ло понад 300 провайдерів, а на 1,5 млн реальних абонентів стільникового зв’язку - всього шість операторів. Незважаючи на те, що Україна мала потужну кадрову базу, сектор програмного забезпечення не набув серйозного розвитку і набагато відстає від такого сектору в країнах, що розвиваються (Китай, Індія, Бразилія).

На сьогодні система зв’язку знову займається пошуком коштів на фондово­му ринку. Кабінет Міністрів України змінив план приватизації “Укртелекомуζ що

пов’язано з потребою здійснити експертну оцінку статутного капіталу цієї могут­ньої компанії. Адже статутний капітал ОАО "Укртелеком" становить 4,68 млрд грн, а номінал акції - 0,25 грн. Відповідно доплану розміщення на пільгових умо­вах буде продано 13 % статутного капіталу, в тому числі працівникам "Укртелеко­му" - 2,08 %, керівництву - 5 %, іншим громадянам, які мають таке саме право, - 5,92 %, стратегічному інвестору - 37 %. У державній власності закріплено 50 % + одна акція. “Укртелеком" є найбільшою телекомунікаційною компанією країни. На неї припадає 80 % ринку місцевої телефонії. Одночасно розглядається питання продажу частини акцій "УМЗ", яка належить державному національному операто­ру зв’язку BAT "Укртелеком" Планується продаж 25 % акцій "УМЗ". Статут "УМЗ" закріплює переважне право купівлі акцій за засновниками. Акції продаватимуться не на відкритому тендері, а насамперед іноземним установникам "УМЗ" з-поміж яких найбільший інтерес виявляє Deutsche Telecom. Статутний капітал "УМЗ" ста­новить 15 млн дол. Загальний обсяг інвестицій в розгортання мереж за час діяль­ності компанії сягнув 300 млн дол. Вона обслуговує понад 700 тис. абонентів.

Сучасний етап висуває необхідність подальшого зростання ринку TMT На жаль, Україна не використовує своїх можливостей. За даними досліджень, обсяг вітчизняного ринку TMT у різних сегментах у 3-5 разів менший за аналогічний ринок Польщі, який також набагато відстає від середньоєвропейського.

З метою подолання відставання та швидкого просування вперед в Україні є добрі передумови. На відміну від розвинених країн, в яких спостерігається зни­ження показників економічного розвитку, в Україні у 2000 р. досягнуто 6 % збіль­шення ВВП, у 2001 р. його зростання становило 9,1 %. Україна за темпами зростан­ня є першою з-поміж країн СНД.

Для подальшого розвитку фондового ринку і такої провідної галузі, як телеко­мунікаційні та інформаційні технології, в умовах гострої конкуренції потрібні бан­ківські кредити при зниженні плати за них у вигляді процента й піднесення ролі пенсійних та страхових фондів, які можуть і мають стати головними інвесторами венчурного капіталу, як і на Заході. Для розв’язання цих важливих проблем потріб­но подолати обмеженість і дорожнечу українського ринку ресурсів, посилити роль фондового ринку, перетворити його у важливий важіль залучення іноземного ка­піталу. Світовий досвід, особливо США, свідчить, що в 1950-х роках минулого сто­ліття власники капіталу побоювалися його інвестувати в інформаційні технології. Однак перші успіхи довели, наскільки це перспективний і вигідний бізнес. Ство­рення сотень тисяч нових робочих місць і мільярдні доходи швидко збільшили венчурний капітал, який, хоч і справді був ризиковим, виявився водночас надзви­чайно прибутковим. За останнє десятиліття венчурний бізнес в Європі акумулював 46 млрд евро довгострокового капіталу, у США цей показник більший у 5-6 разів, що дало змогу значно ширше інвестувати в інформаційний бізнес. Широкий роз­виток ринку TMT у США та Європі, концентрація великих капіталів дають підста­ви сподіватися, що він не обмине й Україну. Разом з капіталом будуть впроваджені нові технології, новий досвід менеджменту та нові маркетингові технології.

Одним Із перспективних з погляду інвестування е вітчизняний сектор про­грамного забезпечення. Незважаючи на великі втрати IT-фахівців, Україна й сьо­годні має достатньо потужний потенціал, хоча певна його частина перебуває в тіні. Досвід виконання західних замовлень, вихід з тіні, об'єднання у професійні компанії дасть змогу значно збільшити виробництво програмного забезпечення, розширити внутрішній ринок і виходити на світовий ринок зі своїм продуктом. Для цього потрібні серйозні капіталовкладення, створення сприятливого інвести­ційного клімату, залучення венчурного капіталу, посилення зв’язку із внутрішніми споживачами. Адже керівники підприємств дедалі глибше усвідомлюють необхід­ність використання програмного забезпечення для розвитку підприємництва та підвищення його прибутковості.

Отже, і створення, й розвиток такої передової галузі, як телекомунікаційні та інформаційні технології, нерозривно пов'язані з фондовим ринком. Він уже зараз, у процесі становлення, відіграє величезну роль у науково-технологічному вдоско­наленні всієї економіки. Для глибокого розуміння місця та ролі фондового ринку необхідно розкрити його складові елементи і механізм дії.

15.2.