Вплив економічної політики на платіжний баланс

В макроекономічній теорії розрізняють два типи відкритої економіки. Велика відкрита економіка — національне господарство, що є помітною часткою світового ринку. Внутрішні й зовнішні потоки значних за розміра­ми національних ринків впливають на світові процентні ставки і навіть на рівень цін у решті країн світу.

Модель платіжного балансу невеликої відкритої економіки, яку ми розгля­немо, досліджує вплив зазначених факторів на рівноважні значення сальдо поточних операцій, фінансового рахунку і гнучкого реального обмінного курсу.

Припущення моделі платіжного балансу.

1. Невелика відкрита економіка не впливає на рівень світової процентної ставки. Міжнародна мобільність капіталу абсолютна. Найменше відхи­лення внутрішньої процентної ставки від світової призводить до дуже значного відтоку капіталу за межі країни або, навпаки, небажаного притоку останнього із-за кордону.

2. Внутрішні заощадження та інвестиції невеликої відкритої економіки врівноважуються не процентною ставкою, а зовнішнім притоком або відто­ком капіталу (CF) через рахунок руху капіталів платіжного балансу:

CF = I-S-

3. Через невеликі розміри економіка може вільно позичати на зовнішніх ринках необхідну кількість або надавати в позичку внутрішній надлишок капіталу. Інвестиції завжди дорівнюють інвестиційному попиту, який змінюється обернено пропорційно світовій процентній ставці:

I=I(r*).

Інвестиції та заощадження відкритої економіки.

Як і в закритій економіці, ставка процента визначає внутрішній попит на інвестиції (І), але не врівноважує інвестиції з обсягом внутрішніх заощаджень (5). Інвестиції врівноважуються відтоком надлишкових зао­

Мал. 12.1. Інвестиції та заощадження від-

критої економіки.

щаджень або, навпаки, притоком капіталу, якого не вистачає, на фінансовий рахунок платіжного ба­лансу. На мал. 12.1 світова про­центна ставка (r*) вища від рівно­важної ставки процента для закри­тої економіки (г). Інвестиційний попит (І) нижчий, ніж у закрито­му національному господарстві. За­ощадження, які перевищують внут­рішні інвестиції (5-∕>0), інвес­туються за кордон, створюючи дефіцит на фінансовому рахунку (I-S) і надлишок на рахунку поточ­них операцій (NX=S-T) однакової величини.

Мал. 12.2. Рахунки платіжного балансу і реальний обмінний курс.

Рахунки платіжного балансу і реальний обмінний курс.

У моделі платіжного балансу на мал. 12.2 сальдо поточних операцій показане спадною кривою чистого експорту товарів та послуг NX(ε), величина якого змінюється оберне­но реальному обмінному курсу національної валюти (ε).

Умови рівноваги платіжного балансу залежать від змін у заощадженнях та інвестиціях (зсув кривої балансу фінансового рахунку 5-7) та змін у чистому експорті (зсув кривої балансу поточних операцій NX). Автономні зміни у заощадженнях або інвестиціях пересувають криву балансу руху капіталів та фінансів. Збільшення дефіциту на рахунку руху капіталів (5-7 зростає) пересуває криву 5-7 праворуч. Зменшення дефіциту (збільшення чистого притоку) капіталу пересуває криву 5-7 ліворуч. Рівноважний ре­альний обмінний курс та обсяг чистого експорту при цьому змінюються. Екзогенні зміни у балансі поточних операцій пересувають криву чистого ек­спорту. Збільшення експорту або зменшення імпорту збільшують чистий експорт за незмінного валютного курсу, отже, пересувають криву NX(ε) праворуч. Зменшення експорту або збільшення імпорту, навпаки, зменшу­ють чистий експорт за незмінного валютного курсу й пересувають криву NX(ε) ліворуч.

Стимулювальна бюджетно-податкова політика.

Збільшення державних видатків або зменшення податків у країні зменшують національні заощадження (мал. 12.3). Крива заощаджень пере­сувається ліворуч з S₁ до S_r Але ж внутрішня процентна ставка залишаєт­ься на рівні світової г*.

Мал. 12.3. Стимулювальна бюджетно-по­даткова політика.

рішніх заощаджень.

Відповідно, стримувальна бюджетно-податкова політика — збільшення податків або зменшення державних видатків — призводить до протилежних наслідків. Заощадження резидентів країни збільшуються, чисті інвестиції за кордон збільшуються, крива (S-I) зсувається праворуч, реальний обмінний курс знижується і чистий експорт зростає.

Вплив світової процентної ставки.

Стимулювальна бюджетно-податкова політика врешті країн світу, ана­логічна розглянутій у попередньому прикладі, зменшує обсяг заощаджень за кордоном (мал. 12.4). Внаслідок цього світова процентна ставка підвищу­ється з г* до r*₂. У невеликій відкритій економіці внутрішній попит на інвестиції зменшується, і частка внутрішніх заощаджень стає надлишковою (S>I). Крива балансу фінансового рахунку зсувається праворуч з рівня (S- I₁) до (S-I₂). Чистий відтік капіталу за кордон збільшує попит на іноземну валюту порівняно з пропозицією. Тому реальний обмінний курс зменшуєть­ся з ε₁ до ε₂ (ε₂Q).

Такі самі наслідки буде мати стримувальна грошово-кредитна політика в решті країн світу, якщо через зменшення пропозиції грошей в інших

Мал. 12.4. Стимулювальна бюджетно-подат­кова політика в решті країн світу.

країнах світові процентні ставки зростуть. Бюджетно-податкова ек­спансія в решті країн світу впли­ває на платіжний баланс невеликої відкритої економіки майже так само, як і внутрішня політика фіс­кальних обмежень. Отже, невелика відкрита економіка виявляється за­лежною від економічної політики інших країн, а не тільки від внут­рішньої економічної політики вла­сного уряду.

Не залежні від ставки процента зміни в інвестиціях.

Збільшення інвестицій за не­змінного рівня процентної ставки (започаткування великомасштаб­них інвестиційних проектів, на­дання податкових пільг інвесторам, зменшення політичних ризиків або інші причини) пересувають криву інвестицій на графіку “інвестиції— заощадження” праворуч. Зменшення інвестицій за незмінного рівня процентної ставки пересуває криву інве­стицій ліворуч.

Незалежні зміни інвестицій у решті країн світу впливають на платіжний баланс невеликої відкритої економіки тому, що впливають на рівень світо­вої процентної ставки. Збільшення інвестицій у решті країн світу при даному рівні процента підвищують світову процентну ставку і впливають так само, як і стимулювальна бюджетно-податкова політика в решті країн світу. Не­залежне зменшення інвестицій у решті країн світу зменшує вартість за­ощаджень і призводить до зниження світової процентної ставки, тобто впливає як стримувальна бюджетно-податкова політика в решті країн світу.

Внутрішні коливання інвестиційного попиту в невеликій відкритій еко­номіці не змінюють рівня процентної ставки, але впливають на платіжний баланс як зміна світової процентної ставки. Збільшення інвестицій діє як зниження світової процентної ставки, незалежне збільшення - як її підви­щення.

Автономне збільшення інвестицій в невеликій економіці (мал. 12.5) збіль­шує внутрішній попит на інвестиції. Крива I(r*) на мал. 12.5.a зсувається праворуч. За незмінної світової процентної ставки r*, інвестиційний попит на заощадження стає більшим від пропозиції внутрішніх заощаджень (I(r*)=S₁,I(r*)₂>S₁'). Крива балансу фінансового рахунку (S-I₁) на мал. 12.5.6 зсувається ліворуч до рівня (S-I₂). Додатковий притік іноземного ка­піталу збільшує попит на націо­нальну валюту. Реальний обмінний курс національної валюти країни зростає з ε₁ до ε₂ (ε₂>l). Виника­ють позитивне сальдо капітального рахунку (I₂-S>0) і дефіцит по рахунку поточних операцій (NXYarbrough B. V., Yarbrough R. M. The World Economy: Trade and Finance. — USA, Orlando, FL, 1991, Chap.12, 15, 19, 20.