Висновки до розділу

Відповідно до БК України доходи місцевих бюджетів поділяються на такі, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, і такі, що не враховуються при їх визначенні. На підставі аналізу нормативно-правової бази з питань правового регулювання доходів місцевих бюджетів зроблено висновок про те, що доходи, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, є закріпленими доходами, а доходи, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, – закріпленими доходами.

Закріплені доходи – це надходження, які повністю або частково закріплюються за певним бюджетом безстроково чи на довгостроковій основі. Більшість закріплених за місцевими бюджетами України доходів є доходами податкового характеру. Неподаткові надходження місцевих бюджетів, безперечно, не становлять такої великої питомої ваги в бюджетних доходах, як податки, проте їхнє значення від цього не зменшується.

Джерела, які закріплені за місцевими бюджетами постійно, доцільно розподіляти між місцевими бюд­жетами різних рівнів не при затвердженні бюджетів, які розраховані лише на один рік, а спеціальними актами, що підлягають застосуванню протягом декількох років. Це, в свою чергу, забезпечить більшу стабільність у складі доходів, які закріплені за тим чи іншим бюджетом, що дуже важливо для створення у відповідних місцевих органах безпосередньої заінтересованості в постійному збільшенні цих доходів.

Власними доходами є надходження до місцевих бюджетів від об’єктів, які належать відповідному органу місцевого самоврядування, формуються на підставі рішення цього органу або розташовані на підвідомчій йому територіальній одиниці. Серед неподаткових власних доходів місцевих бюджетів вагомими є доходи від об’єктів, що знаходяться у комунальній власності, та від фінансових штрафів. Також у цій групі доходів варто відзначити ще власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів певного місцевого бюджету та інші доходи.

Деякі доходні джерела нині дещо зменшилися у складі доходів місцевих бюджетів. Наприклад, доходи від місцевих грошово-речових лотерей. Органи місцевого самоврядування раніше проводили ці лотереї, а нині лотерейна діяльність майже повністю відійшла до державної монополії. Зважаючи на це, місцеві бюджети фактично втратили окреме доходне джерело.

Чимало питань у цій групі доходів пов’язані з фінансовими санкціями та надходженнями до місцевих бюджетів від фінансових штрафів. Проблема ускладнюється відсутністю у вітчизняному фінансовому законодавстві загального поняття „фінансова санкція”, чіткого переліку фінансових правопорушень, за вчинення яких накладаються фінансові санкції. Окрім цього, не з’ясовано, що саме належить до останніх.

Неоднозначно в науці фінансового та екологічного права вирішується питання правового регулювання зборів за забруднення навколишнього природного середовища та за спеціальне використання природних ресурсів. Ми підтримуємо ту позицію, яка висловлена представниками науки фінансового права про те, що природноресурсові платежі належать до обов’язкових неподаткових бюджетних доходів. Норми, які регулюють відносини з приводу їх встановлення та справляння, об’єднуються в окремому фінансово-правовому інституті (субінституті) та є складовою правового інституту державних доходів.