ВИСНОВКИ

У дисертації досліджено питання правового регулювання господарсько-торговельної діяльності на підставі аналізу законодавства України, зарубіжних країн, судової практики та наукової літератури з даної проблематики, запропоновано наукове завдання, яке полягає в розробці пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання господарсько-торговельної діяльності.

У результаті проведеної роботи виявлено низку теоретичних і практичних проблем щодо предмета дослідження й обґрунтовано висновки та пропозиції для їх вирішення, до основних з яких належать такі:

1. Удосконалено поняття господарсько-торговельної діяльності шляхом визначення його як самостійного виду господарської діяльності, спрямованого на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, що здійснюють суб’єкти господарювання незалежно від форм власності за плату на професійних засадах.

2. Запропоновано класифікацію форм господарсько-торговельної діяльності на основні (форми, за допомогою яких здійснюється безпосередньо реалізація продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а саме: матеріально-технічне постачання і збут, енергопостачання, міна (бартер), оптова торгівля, роздрібна торгівля, громадське харчування, торговельно-біржова діяльність, продаж засобів виробництва, заготівля); та допоміжні (форми, які допомагають реалізовувати продукцію, а саме: оренда засобів виробництва, зберігання на товарному складі, комерційне посередництво (агентська діяльність), інша допоміжна діяльність).

3. Розроблено періодизацію розвитку правового регулювання господарсько-торговельної діяльності з виокремлення п’яти етапів та надано їх характеристику, а саме: І етап – з початку ХІ ст. до середини ХVІІ ст. характеризується зародженням окремих елементів торгового законодавства; ІІ етап – із середини ХVІІ ст. до початку ХХ ст.

4. Класифіковано умови здійснення господарсько-торговельної діяльності, які поділяються на загальні та спеціальні. До загальних умов, які є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, що здійснюють господарсько-торговельну діяльність, належать: обов’язкова державна реєстрація суб’єкта господарювання; вибір системи оподаткування відповідно до положень Податкового кодексу України; дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів; дотримання загальних правил відповідності торговельного підприємства вимогам, передбаченим Порядком провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів. Спеціальні умови розповсюджуються лише на певне коло суб’єктів господарсько-торговельної діяльності, перелік яких визначено спеціальними законами. До спеціальних умов належать: ліцензування певних видів господарсько-торговельної діяльності; патентування торговельної діяльності у випадках, передбачених Податковим кодексом України; інші спеціальні умови щодо здійснення торговельної діяльності, встановлені спеціальними законами та підзаконними нормативно-правовими актами.

5. Обґрунтовано доцільність запозичення досвіду зарубіжних країн щодо регулювання господарсько-торговельної діяльності, зокрема: а) Російської Федерації щодо організації взаємовідносин торговельних мереж і постачальників; б) Швейцарії, Італії та Великобританії стосовно дозвільного порядку організації торговельних підприємств; в) США стосовно якості продукції, що реалізується у роздрібній торговельній мережі; г) Франції стосовно визначення “порогу” домінування великих торговельних мереж; д) Німеччини та Франції стосовно регламентації продажу товарів поза торговельним приміщенням.

6.

7. Визначено недоліки в нормативно-правовому регулюванні господарсько-торговельної діяльності, які полягають у такому: дублювання та суперечливість норм ГК і ЦК України щодо регулювання певних видів договорів, якими опосередковується господарсько-торговельна діяльність; відсутність належного законодавчого регулювання відносин між суб’єктами господарювання в процесі здійснення господарсько-торговельної діяльності; недостатність правового регулювання торгівлі на відстані, через автомати, електронними засобами та ін.

8. Запропоновано напрями вдосконалення чинного законодавства України щодо регулювання господарсько-торговельної діяльності, а саме: 1) прийняття єдиного спеціального законодавчого акта щодо регламентації господарсько-торговельної діяльності з визначенням методів та напрямів державного регулювання господарсько-торговельної діяльності; поняття новітніх суб’єктів і форм господарсько-торговельної діяльності, що наразі існують в Україні; порядку створення і повноважень саморегулівних організацій; особливостей утворення великих торговельних об’єктів і детального регулювання порядку укладання договорів поставки й інших питань організації та здійснення торговельної діяльності; 2) узгодження норм Господарського і Цивільного кодексів України щодо окремих договорів, які опосередковують господарсько-торговельну діяльність з урахуванням пріоритету норм Господарського кодексу; 3) розробка спеціальних норм права, які регулюють діяльність окремих учасників господарсько-торговельних відносин (торгових домів, рітейлерів (торговельних мереж), дистриб’юторів, інтернет-магазинів та ін.) з урахуванням сучасного розвитку економіки України, з визначенням їх поняття і специфіки організації та здійснення торговельної діяльності; 4) доопрацювання підзаконних нормативно-правових актів, які регулюють питання господарювання суб’єктів господарсько-торговельної діяльності шляхом внесення змін до: а) Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів відносно встановлення вимог до здійснення виїзної торгівлі, забезпечення прав споживачів при придбанні технічно складних товарів; б) Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними й офісними приміщеннями відносно уточнення порядку розірвання договору за ініціативою споживача, усунення протиріч у порядку укладання договорів із споживачем тощо.