Нормативно-правове (адміністративне) забезпечення розвитку підприємництва

1. Законодавче забезпечення — формування чинного законодавства України стосовно підприємницької діяльності та його вдосконалення.

Базою цього забезпечення є законодавчі та інші нормативно-правові акти, відповідні норми цивільного, кредитно-фінан­сового, податкового, адміністративного, трудового та інших галузей чинного законодавства, основними з яких є Закони України «Про підприємництво», «Про власність», «Про підприємства України», «Про господарські товариства», що були затверджені ще 1991 р.

На розгляд до Верховної Ради України подано законопроекти «Про кредитні спілки», «Про засади державної регуляторної політики у сфері підприємництва», «Про мікрокредитування суб’єктів малого підприємництва спеціалізованими установами», а також законопроект «Про систему державної реєстрації суб’єк­тів господарювання», впровадження якого сприятиме спрощенню процедур створення та входження суб’єктів підприємництва в ринок. Гармонізації чинної в країні системи стандартизації, сертифікації, акредитації з міжнародними та європейськими нормами і правилами сприятиме впровадження Закону України «Про стандартизацію», проект якого пройшов перше читання у Верхов­ній Раді України.

2. Нормативне регулювання щодо підприємств державного сектору, коли держава як власник основних засобів виробництва директивно впроваджує певні нормативи і здійснює контроль за цим процесом. Для підприємств недержавного сектору нормативне регулювання здебільшого має індикативний характер. Нормативне регулювання полягає в установленні державою граничних розмірів окремих показників, що характеризують якісний стан підприємств.

O норматив рентабельності застосовується для визначення рів­ня прибутковості суб’єкта господарювання. Як фіксований показник може використовуватися для державного регулювання окремих галузей економіки, котрі мають пріоритетне значення для суспільства;

O норматив амортизаційних відрахувань застосовується з метою визначення терміну оновлення основних виробничих засобів, що особливо важливо за умов НТП. Оскільки амортизаційні відрахування є складовим елементом собівартості продукції, то в такий спосіб можна також впливати на процес оподаткування прибутку. Використання норм амортизації як засобів державного регулювання часто називають амортизаційною політикою;

O норматив обігових коштів — показник, що застосовується для визначення раціонального обсягу товарно-матеріальних ресурсів і грошових коштів, необхідних для нормального здійснення підприємницької діяльності;

O різноманітні екологічні нормативи, що є складовими екологічної політики держави.

3. Адміністративне регулювання як складова нормативно-правового забезпечення підприємництва має цілий арсенал адміністративних засобів, що базуються на силі державної влади і включають різного роду заборони, дозволи, примушування тощо.

Основними видами адміністративного регулювання, що використовуються нині, є державна реєстрація підприємства, ліцензування, сертифікація та стандартизація.