НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ: ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

Національний банк України створений відповідно до прийнятого 20 бе­резня 1991 р. Закону України “Про банки і банківську діяльність” на базі Української республіканської контори Державного банку СРСР.

Діяльність НБУ регулює Закон України “Про Національний банк України”, ухвалений Верховною Радою України 20 травня 1999 р.

Відповідно до Закону, Національний банк є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління. Він має право законодавчої ініціативи, тобто офіційно вносити до Верховної Ради України пропозиції щодо прийняття або скасування законів, внесення до них змін. У Законі України “Про Національний банк України” зазначено, що він повинен підтримувати економічну політику уряду, доки вона не суперечитиме забезпеченню стабільності грошової одиниці України. У безпосередній діяльності Національний банк наділений повною незалежністю. Незалежність Національного банку полягає в тому, що він, відповідно до основ економічної політи­ки, самостійно розробляє і реалізує грошово-кредитну політику.

Національний банк має статутний капітал, що є державною влас­ністю. Розмір статутного капіталу становить 10 млн грн. Він може бути збільшений за рішенням Ради Національного банку.

Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а в разі потреби - Державний бюджет України.

До системи Національного банку належить: центральний апарат, філії (територіальні управління НБУ), структурні підрозділи (відомча охорона, центральна бібліотека, навчальний центр, центр наукових до­сліджень, управління організації будівництва і реконструкції), струк­турні одиниці (оперативне управління, центральне сховище, державна скарбниця України, центральна розрахункова палата, господарсько- експлуатаційне управління, група управління проектами міжнарод­них кредитних ліній), спеціалізовані підприємства (фабрика банкнот­ного паперу, банкнотно-монетний двір), навчальні заклади.

Керівними органами Національного банку України є Рада Національ­ного банку і Правління Національного банку. Рада Національного банку складається з 15 членів, які працюють на громадських засадах. Сім членів Ради призначає Президент України, сім - Верховна Рада України. Голо­ва Національного банку до складу Ради входить за посадою. Членів Ради НБУ призначають на сім років. Голову Ради та його заступника обирає Рада Національного банку терміном на три роки. Відповідно до чинного законодавства, Голова НБУ не може бути Головою Ради НБУ. Рада Націо­нального банку проводить засідання не рідше одного разу в квартал.

Головні повноваження Ради Національного банку визначені ст. 9 Закону України “Про Національний банк України”. Відповідно до цієї статті, Рада Національного банку виконує такі функції:

- розробляє основні засади грошово-кредитної політики і контр­олює їхнє виконання;

- аналізує вплив грошово-кредитної політики на стан соціально- економічного розвитку України;

- затверджує кошторис доходів та видатків НБУ, бухгалтерський баланс банку, розподіл прибутку НБУ за звітний період;

- приймає рішення про збільшення розміру статутного капіталу Національного банку;

- визначає аудиторську компанію для проведення зовнішньої ауди­торської перевірки НБУ;

- вносить рекомендації правлінню НБУ щодо впровадження захо­дів грошово-кредитного та валютного регулювання, розвитку банків­ської системи.

Рішення Ради НБУ щодо Основних засад грошово-кредитної полі­тики є обов’язковими для виконання Правлінням НБУ. Водночас Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління НБУ.

Другий керівний орган Національного банку - Правління. Воно є керівним виконавчим органом НБУ і управляє його діяльністю. Прав­ління Національного банку, використовуючи відповідні інструменти, забезпечує реалізацію Основних засад грошово-кредитної політики.

До повноважень Правління НБУ належать:

- встановлення процентних ставок НБУ, обов’язкових резервів, економічних нормативів;

- емісія готівкових грошей;

- встановлення лімітів щодо проведення операцій на відкритому ринку тощо.

Правління також визначає організаційні основи та структуру НБУ, видає нормативно-правові акти Національного банку, розробляє і по­дає на затвердження Раді річний звіт НБУ, проект кошторису доходів та видатків НБУ, бухгалтерський баланс банку тощо. Очолює Правлін­ня Голова Національного банку, якого призначає на посаду Верховна Рада України за поданням Президента терміном на сім років. Голова одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою та Прези­дентом за діяльність Національного банку України.

Правління НБУ складається з одинадцяти осіб, зокрема Голови На­ціонального банку, чотирьох заступників (у тому числі одного першо­го) та керівників структурних підрозділів, які забезпечують виконан­ня Національним банком головної функції. Заступників призначає та звільняє Голова НБУ за погодженням з Радою НБУ.

Поряд з головною функцією - забезпечення стабільності національ­ної грошової одиниці - Національний банк, відповідно до ст. 7 Закону України “Про Національний банк України”, виконує такі функції:

1) згідно з розробленими Радою Національного банку України Основними засадами грошово-кредитної політики визначає та прово­дить грошово-кредитну політику;

2) монопольно проводить емісію національної валюти України та організовує її обіг;

3) є кредитором останньої інстанції для банків і організовує систе­му рефінансування;

4) визначає для банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

5) організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статисти­ки платіжного балансу;

6) визначає систему, порядок і форми платежів, у тім числі між банками;

7) визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації банківської діяль­ності та засобів захисту банківської інформації;

8) здійснює банківське регулювання та нагляд;

9) веде Державний реєстр банків, ліцензує банківську діяльність та операції в передбачених законами випадках;

10) веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів емітентів пла­тіжних карток внутрішньодержавних платіжних систем;

11) проводить сертифікацію аудиторів, які виконуватимуть аудитор­ську перевірку банків, тимчасових адміністраторів та ліквідаторів банку;

12) складає платіжний баланс, проводить його аналіз та прогнозування;

13) представляє інтереси України в центральних банках інших дер­жав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробіт­ництво організовують на рівні центральних банків;

14) відповідно до визначених спеціальним законом повноважень, провадить валютне регулювання, визначає порядок проведення опе­рацій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцен­зію Національного банку на проведення валютних операцій;

15) забезпечує накопичення і зберігання золотовалютних резервів та проведення операцій з ними і банківськими металами;

16) аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, цінових та ва­лютних відносин;

17) організовує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

18) реалізує державну політику з питань захисту державних секре­тів у системі Національного банку;

19) бере участь у підготовці кадрів для банківської системи України;

20) здійснює методологічне забезпечення з питань зберігання, за­хисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю;

21) виконує інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законодавством.

Національний банк для забезпечення виконання покладених на нього функцій проводить такі операції:

1) надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком;

2) надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за об­ліковою ставкою, встановленою Національним банком України;

3) проводить дисконтні операції з векселями і чеками в порядку, виз­наченому Національним банком;

4) купує та продає на вторинному ринку цінні папери у порядку, передбаченому законодавством України;

5) відкриває власні кореспондентські та металеві рахунки у закор­донних банках і веде рахунки банків-кореспондентів;

6) купує та продає валютні цінності для монетарного регулювання;

7) зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали, дорогоцінні метали, камені, інші коштовності, пам'ятні та ін­вестиційні монети з дорогоцінних металів на внутрішньому і зовніш­ньому ринках без квотування та ліцензування;

8) розміщує золотовалютні резерви самостійно або через банки, уповноважені ним на ведення валютних операцій, виконує операції з золотовалютними резервами України з банками, рейтинг яких за кла­сифікацією міжнародних рейтингових агентств відповідає вимогам до першокласних банків не нижче категорії А;

9) приймає на зберігання та в управління державні цінні папери й інші цінності;

10) видає гарантії і поруки, відповідно до положення, затверджено­го Радою Національного банку;

11) веде рахунок Державного казначейства України без оплати і на­рахування процентів;

12) виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням державних цінних паперів, їхнім погашенням і випла­тою доходу за ними;

13) веде особові рахунки працівників Національного банку;

14) веде рахунки міжнародних організацій.

Національний банк має право проводити й інші операції, необхідні для забезпечення виконання своїх функцій.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Розкрийте історію появи центральних банків.

2. Охарактеризуйте головні шляхи створення центральних банків.

3. Яке головне завдання центрального банку?

4. Які функції виконує центральний банк?

5. Розкрийте зміст емісійної функції центрального банку.

6. У чому полягає суть функції центрального банку як банку банків?

7. Охарактеризуйте функцію центрального банку як банку держави та уряду.

8. Чим пояснюють необхідність забезпечення незалежності центрального банку від виконавчої влади?

9. Охарактеризуйте зміст функції центрального банку як органу банківського регулювання та нагляду.

10. Коли ухвалено Закон України “Про Національний банк України”? Охарактеризуйте його основні положення.

11. Назвіть головні функції органів управління НБУ

12. Охарактеризуйте пасивні операції центрального банку.

13. Дайте характеристику активних операцій центрального банку.

14. Коли створено Національний банку України?

15. Чи впливає форма власності капіталу банку на його завдання і функції?

16. Які органи керують Національним банком України?

17. Охарактеризуйте порядок формування, функції та повноваження Ради Національного банку.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

1. Голову НБУ призначають на посаду терміном на...

1) п'ять років;

2) сім років;

3) десять років.

2. Готівку в обігу відображають.

1) в активі балансу центрального банку;

2) в пасиві балансу центрального банку;

3) на позабалансових рахунках.

3. Відповідно до українського законодавства, НБУ дозволено проводити операції з цінними паперами на.

1) первинному ринку;

2) вторинному ринку;

3) первинному і вторинному ринках.

4. До активу балансу НБУ належить така стаття.

1) готівка в обігу;

2) цінні папери в портфелі НБУ;

3) депозити уряду;

4) цінні папери власного боргу.

5. Головним завданням центрального банку є.

1) отримання прибутку;

2) фінансування державного дефіциту;

3) регулювання державного боргу;

4) забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

6. Які з перелічених статей відображені в активі балансу центрального банку?

1) капітал банку;

2) депозити казначейства;

3) позики, надані комерційним банкам;

4) готівка в обігу.

7. Які з перелічених статей відображені в пасиві балансу центрального банку?

1) позики, надані комерційним банкам;

2) цінні папери уряду;

3) монетарне золото;

4) готівка в обігу.

8. До функцій центрального банку України не належить.

1) емісія банкнот;

2) кредитування фізичних осіб і підприємств;

3) кредитування комерційних банків;

4) кредитування держави.

9. У якому році ухвалено Закон України “Про Національний банк України”?

1) 1997;

2) 1999;

3) 2000.

10. Рада НБУ складається з...

1) 5 осіб;

2) 15 осіб;

3) 20 осіб.

Список рекомендованої літератури

1. Адамик Б. П. Центральний банк і грошово-кредитна політика : підручник / Б. П. Адамик. - Тернопіль : Карт-бланш, 2007. - 393 с.

2. Гроші та кредит : навч. посібник / [за ред. д-ра ек. наук, проф. М. І. Крупки]. - Львів : Ви­давничий центр ЛНУ ім. Івана Франка. - 2010. - 408 с.

3. Гроші та кредит : підручник / [М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін.] ; за заг. ред. М. І. Савлука. - [4-те вид., перероб. і доп.]. - К. : КНеУ 2006. - 744 с.

4. Закон України “Про Національний банк України від 20.05.1999 р. № 679 - XIV [Електро­нний ресурс] : Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua

5. Івасів Б. С. Гроші та кредит : підручник / Б. С. Івасів ; [вид. 3-є, змін. й доп.]. - Тернопіль : Карт-бланш, К. : Кондор, 2008. - 528 с.

6. Центральний банк та грошово-кредитна політика : підручник / [кол. авт. : А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза і канд. екон. наук, доц. М. Ф. Пуховкіної. - К. : кНеУ, 2005. - 556 с.

7. Щетинін A. I. Гроші та кредит : підручник / А. І. Щетинін ; [видання 3-є, перероб. та доп.]. - К. : Центр учбової літератури, 2008. - 432 с.