ПОЯСНЕННЯ ЗМІН У ВАЛЮТНИХ КУРСАХ

Для того щоб пояснити, як змінюється з часом валютний курс, нам слід зрозуміти чинники, що змінюють криві сподіваного доходу на національні (доларові) депозити та іноземні (франкові) депозити.

Переміщення кривої сподіваного доходу

на іноземні депозити

Як ми бачили, сподіваний доход на іноземні (франкові) депозити дорівнює іноземній процентній ставці, i^F, мінус сподіване поцінування долара, -(Ef_{+ 1} - E_t)/E_t. Оскільки зміна поточного обмінного курсу, E_t, має результатом рух по кривій сподіваного доходу на франкові де­позити, то фактори, що переміщують цю криву, повинні спрацьовувати через іноземну процентну ставку (i^F) та сподіваний майбутній валютний курс (Ef_{+ 1}). Ми дослідимо вплив змін у цих чинниках на криву сподіваного доходу на франкові депозити (RET^f), коли все інше за­лишається без змін.

ПОРАДА

Щоб зрозуміти, як переміщується крива сподіваного доходу на фран­кові депозити, поставте себе на місце інвестора, що розглядає мож­ливість вкладення коштів у іноземні депозити. Коли певна змінна коливається (i^F, наприклад), вирішіть, чи за даного рівня поточного обмінного курсу, коли всі інші змінні залишаться сталими, ви б за­робили більший чи менший сподіваний доход на франкові депозити.

Зміни в іноземній процентній ставці (i^F). Якщо процентна ставка на іноземні депозити (i^F) зростає, а все інше залишається сталим, то очікуваний доход на ці депозити повинен також збільшуватися. Отже, за даного обмінного курсу збільшення i^F веде до переміщення праворуч кривої сподіваного доходу на франкові депозити з RET^ до RET^f на графіку 21.4. Як можна бачити з графіка, результатом є знецінення долара з E₁ до E₂. Це можна також зрозуміти з того, що збільшення сподіваного доходу на франкові депозити за висхідного рівноважного обмінного курсу, що випливає зі збільшення i^F, означає, що люди хотітимуть купувати франки і продавати долари.

переміщує криву RET^f праворуч і викликає знецінення національної валюти.

Наш аналіз довгострокових чинників валютного курсу показує, що на сподіваний майбутній обмінний курс впливають такі чинники, як відносний рівень цін, відносні мита і квоти, попит на імпорт, попит на експорт та відносна продуктивність (поверніться до таблиці 21.1). Теорія паритету купівельної сили свідчить, що коли сподіваються вищого американського рівня цін щодо іноземного рівня, то долар знецінюватиметься у довгостроковому періоді. Вищий сподіваний від­носний рівень цін у США повинен виявляти тенденцію до підвищення сподіваного доходу на франкові депозити, і, отже, переміщує криву RET^f праворуч і знижує поточний обмінний курс.

Чотири інші проаналізовані довгострокові детермінанти валютного курсу так само можуть впливати на сподіваний доход на франкові депозити і поточний обмінний курс. Підсумовуючи, вкажемо, що пере­лічені нижче зміни збільшать сподіваний доход на франкові депозити, перемістять криву RET^f праворуч і викличуть знецінення національної валюти — долара: 1) сподівання підвищення рівня цін США щодо іноземного рівня цін; 2) сподівання зниження мит і квот щодо мит і квот інших держав; 3) сподівання вищого американського попиту на імпорт; 4) сподівання нижчого іноземного попиту на американський експорт; 5) сподівання нижчої американської продуктивності праці стосовно продуктивності праці інших країн.

Переміщення кривої сподіваного доходу на внутрішні депозити

Оскільки сподіваний доход на внутрішні (доларові) депозити є як­раз процентною ставкою на ці депозити, і$, то процентна ставка — єдиний чинник, що переміщує криву сподіваного доходу на доларо­ві депозити.

Зміни у національній процентній ставці (і$).

ПОРАДА

Для полегшення вичення матеріалу чинники, що переміщують RET^f і RET$ і ведуть до змін у поточному обмінному курсі, подаються у таблиці 21.2. Ця таблиця показує, що відбудеться з валютним курсом, коли має місце збільшення кожної з цих змінних, а інші обставини залишаються без змін. Щоб попрактикуватися, перевірте себе, чи ви зможете відповісти, що станеться з кривими RET^f і RET$ та з обмінним курсом, якщо кожен із цих чинників скоріше зменшиться, ніж збіль­шиться. Перевірте ваші відповіді: чи ви отримаєте для обмінного курсу результати, протилежні до тих, що подані у таблиці 21.2?

Два важливих приклади змін у рівноважному валютному курсі

Наш аналіз показав ті чинники, які впливають на значення рівно­важного валютного курсу. Тепер ми застосуємо цей аналіз, щоб пиль­ніше розглянути реакцію валютного курсу на зміни процентних ставок і зростання грошей.

ТАБЛИЦЯ 21.2 _ft

Підсумки: чинники, що переміщують криві RET^tf і RET* і впливають на валютний курс

Примітка: Показано тільки збільшення (t) чинників; впливи зменшення цих змінних на валютний курс є протилежні до тих, що показані у другому стовпчикові.

^a Стосовно іноземних країн.

Зміни у процентних ставках. На зміни у національних процентних ставках (г^) часто посилаються, як на основний чинник, що впливає на валютні курси. Наприклад, ми бачимо заголовки у фінансовій пресі на кшталт: «Долар видужує, коли процентні ставки зростають». Проте чи завжди правильний погляд, що поданий у цьому заголовку?

Щоб аналізувати впливи змін процентних ставок, ми не обов’язково повинні відрізняти джерела цих змінних. Рівняння Фішера (розділ 4) твердить, що (номінальна) процентна ставка дорівнює реальній про­центній ставці плюс сподівана інфляція (ї = i_r ÷ 7T^e). Рівняння Фішера показує, що процентна ставка (ї) може змінюватися з двох причин: (1) змін у реальній процентній ставці (г_г) або (2) змін сподіваного темпу інфляції (ττ^e). Вплив на валютний курс є цілком інший і зале­жить від того, який з цих двох чинників є джерелом змін у номінальній процентній ставці.

Припустімо, що національна реальна процентна ставка підвищується, і, отже, номінальна процентна ставка (і$) зростає, в той час як сподівана інфляція залишається незмінною. У цьому випадку природно припус­тити, що сподіване поцінування долара буде незмінним, бо сподівана інфляція незмінна, і тому сподіваний доход на іноземні депозити залишиться незмінним для будь-якого обмінного курсу. Результат полягає в тому, що крива RET^f залишається незмінною і крива RET$ переміщується праворуч, через що ми маємо випадок, уже зображений на графіку 21.5, на якому аналізується збільшення і$, а все інше утримується сталим. Наша модель зовнішнього валютного ринку під­водить до такого висновку: коли національні реальні процентні ставки зростають, то національна валюта поціновується.

Сподіваний доход (у доларовому вираженні)

Графік 21.6. Вплив зростання національних номінальних процентних ставок як результат підвищення сподіваної інфляції.

Оскільки зростання темпу сподіваної інфляції в СІЛА веде до зменшення сподіваного знецінення долара, що є більшим, ніж підсумкове збільшення внутрішньої процентної ставки, то сподіваний доход на іноземні депозити зростає більшою мірою, ніж спо­діваний доход на національні (доларові) депозити. RET^r переміщується на більшу відстань, ніж RET, тому рівноважна процентна ставка падає з Ei до Es-

Коли номінальна процентна ставка зростає через зростання темпу сподіваної інфляції, то отримаємо інший результат порівняно з тим, що зображений на графіку 21.5. Зростання сподіваного темпу інфляції в США веде до падіння сподіваного поцінування долара (вищим буде поцінування франка), що, здається, завжди більше, ніж зростання внутрішньої процентної ставки (г^). Як результат, за будь-якого об­мінного курсу сподіваний доход на іноземні депозити зростає більшою мірою, ніж сподіваний доход на доларові депозити. Отже, як ми бачили з графіка 21.6, крива RET^f переміщується відчутніше, ніж крива RET$, а обмінний курс падає. Наш аналіз веде до такого висновку: вища національна процентна ставка через вищий національний сподіваний темп інфляції пов’язується зі знеціненням національної валюти.

Оскільки цей висновок повністю відмінний від того, який одержуємо, коли зростання національної процентної ставки пов’язується з вищою реальною процентною ставкою, ми повинні завжди розрізняти реальну і номінальну процентні ставки, коли аналізуємо впливи процентних ставок на обмінні курси.

Сподіваний доход

(у доларовому вираженні)

Графік 21.7. Вплив зростання пропозиції грошей.

Зростання пропозиції грошей призводить до вищого національного рівня цін у до­вгостроковому періоді, що веде до нижчого сподіваного майбутнього обмінного курсу. Підсумкове падіння сподіваного поцінування долара збільшує сподіваний доход на

іноземні депозити, переміщуючи криву RET^f праворуч з RET^f до RET^f. У корот­костроковому періоді внутрішня процентна ставка і? зменшується, переміщуючи RET$

з RETІ

до RET^. Короткостроковим наслідком є те, що валютний курс зменшується

з Ei до Е%. Проте у довгостроковому періоді процентна ставка повертається до и, і

RET^f повертається до RET І. Обмінний курс, отже, зростає з E∑ до Ез у довгостроковому періоді.

Зміни у пропозиції грошей. Припустімо, що ФРС вирішує збільшити пропозицію грошей для того, щоб зменшити безробіття, яке, вона вважає, є надмірним. Більша пропозиція грошей веде до вищого рівня цін у США у довгостроковому періоді (як побачимо у розділах 23 і 26) і, отже, до нижчого сподіваного майбутнього валютного курсу. Як результат, падіння сподіваного поцінування долара збільшує спо­діваний доход іноземних депозитів за будь-якого поточного обмінного курсу і тому переміщує праворуч криву RET^f з положення RET^ до RET ζ на графіку 21.7. Крім того, більша пропозиція грошей вестиме до більшої реальної пропозиції грошей, М/Р, оскільки рівень цін не відразу зростає у короткостроковому періоді. Як зазначалося у розділі 6, підсумкове зростання реальної пропозиції грошей змушує націо­нальну процентну ставку впасти з до ї^, що знижує сподіваний доход на національні (доларові) депозити, переміщуючи RET$ з RET^ до RET%. Як можемо бачити з графіка 21.7, результатом є зменшення обмінного курсу з E₁ до E₂. Висновок такий: більша пропозиція грошей в краіні спричиняє знецінення національної валюти.

«Перестрибування» валютного курсу

Наш аналіз впливу збільшення пропозиції грошей на валютний курс ще не закінчений. Нам ще слід розглянути, що станеться з валютним курсом у довгостроковому періоді. Основне твердження теорії грошей, яке називають нейтральністю грошей, звучить так: у довгостроковому періоді зростання пропозиції грошей у минулому вирівнюється таким же минулим одноразовим зростанням цін, а реальна пропозиція грошей та всі інші економічні змінні, такі, як процентні ставки, залишаються незмінними. Щоб зрозуміти це твердження, слід подумати, що б відбулося, коли б наш уряд проголосив напередодні ввечері, що один старий долар відтепер буде коштувати 100 нових доларів. Пропозиція грошей у нових доларах була б у 100 разів більшою, ніж стара її величина, а рівень цін був би також у 100 разів вищим, але ніщо в економіці реально не змінилося б. Процентні ставки і реальна пропо­зиція грошей залишалися б попередніми. Нейтральність грошей свід­чить, що у довгостроковому періоді зростання пропозиції грошей не повинно вести до змін у національній процентній ставці, і тому вона повинна повернутися до if у довгостроковому періоді, а крива споді­ваного доходу на внутрішні депозити повернеться до RET^. Як можна бачити з графіка 21.7, це означає, що валютний курс зріс би з E₂ до E₃ у довгостроковому періоді.

Явище, яке ми описали тут і в якому валютний курс падає більше у короткостроковому періоді, ніж у довгостроковому, коли пропозиція грошей збільшується, називається «перестрибуванням» валютного курсу. Це важливо тому, що, як побачимо у наступному підрозділі, воно може допомогти пояснити, чому валютні курси виявляють таку мінливість.

Іншим способом підходу до явища «перестрибування» валютного курсу є те, що коли національна процентна ставка падає у коротко­строковому періоді, то рівновага на зовнішньому валютному ринкові означає, що сподіваний доход на іноземні депозити повинен впасти. За визначених іноземних процентних ставок цей нижчий сподіваний доход на іноземні депозити означає, що повинно відбутися сподіване поцінування долара (знецінення франка) для того, щоб сподіваний доход на іноземні депозити зменшився, коли національні процентні ставки падають. Це може статися тільки тоді, коли поточний обмінний курс впаде нижче від свого довгострокового значення.