Інноваційна економіка та методика дослідження її динаміки. Індекс інноваційного потенціалу
Інноваційна економіка (економіка знань, інтелектуальна економіка) - це тип економіки, заснований на потоці інновацій, постійному технологічному вдосконаленні, виробництві та експорті високотехнологічної продукції з дуже високою доданою вартістю.
При цьому, в основному прибуток створюється інтелектом новаторів і вчених, інформаційною сферою, а не матеріальним виробництвом (індустріальна економіка) і не концентрацією фінансів (капіталу).Деякі дослідники (Е. Тоффлер, Ф. Фукуяма, Д. Белл, Дж. Нейсбітт та ін.) вважають, що для більшості розвинених країн у сучасному світі саме інноваційна економіка забезпечує світову економічну перевагу країнам, які її втілюють (США, Фінляндія, Ізраїль, Швеція та ін.)
Інноваційний потенціал та інноваційний розвиток економіки країни вимірюється за допомогою ряду індексів, що розрізняються між собою набором показників, алгоритмом інтеграції та шкалою їх значень. Важливе місце серед даного ряду посідає індекс інноваційного потенціалу.
Індекс інноваційного потенціалу (Innovation Capacity Index) - це вимірник готовності країни та потенційних можливостей створення і сприйняття інновацій. Інноваційний потенціал є ключовим фактором залучення науки і технологій у процесі поліпшення якості життя і сприяння економічному розвитку.
Індекс інноваційного потенціалу публікується в щорічному звіті «Інновації для розвитку», що розробляється Європейською бізнес-школою.
Індекс розраховується на основі п’яти груп індикаторів, які формуються із 61 змінної та характеризують здатність країни створювати середовище, яке заохочує інновації. Більшість даних, що використовуються при розрахунках, є статистичними, а, отже, є незалежними від суб’єктів дослідження. Індекс інноваційного потенціалу ранжує країни відповідно до їх загальної продуктивності та присвоює кожній з них загальний бал від 0 до 100.
Рис.
1. Структура Індексу інноваційного потенціалуЗ метою більш якісного аналізу усі змінні згруповано у концептуальні підрозділи - так звані субіндекси. У табл. 1 наведено більш детальну структуру індексу інноваційного потенціалу в розрізі змінних, що його формують.
Таблиця 1
Структура індексу інноваційного потенціалу
| 1. | Інституційне середовище | 1. Ефективне управління 1.1. Право голосу та підзвітність 1.2. Політична стабільність 1.3. Ефективність управління 1.4. Верховенство права 1.5. Структура права власності 1.6. Транспарентність та юридична незалежність 1.7. Індекс сприйняття корупції (ТІ) 2. Оцінка політики країни 2.1. Управління державним сектором 2.1.1. Якість бюджетного та фінансового управління 2.1.2. Якість державного управління 2.2. Структурна політика |
| 2.2.1. Ефективність фінансового сектору 2.2.2. Відкритість торгівлі 2.2.3. Приплив прямих іноземних валових інвестицій (% до ВВП) 2.3. Макроекономіка 2.3.1. Рівень боргу 2.3.2. Фіскальний баланс 2.3.3. Макроекономічна стабільність | ||
| 2. | Людський капітал, навчання та соціальні програми | 1. Освіта 1.1.Рівень грамотності дорослого населення (у % у віці 15 років та більше) 1.2. Середній валовий коефіцієнт охоплення (%) 1.3. Коефіцієнт загального охоплення вищої школи (%) 1.4. Витрати на освіту (у % до ВВП) 2. Соціальні інтеграція та рівноправність політики 2.1. Гендерна рівність 2.2. Екологічна стійкість 2.3. Охорона здоров'я працівників 2.4.Показник нерівності: співвідношення 20% найбагатшого населення до 20 % найбіднішого |
| 3. | Нормативно- правова база | 1. Ведення бізнесу 1.1. Заснування бізнесу1.1.1. Кількість процедур 1.1.2. Час (у днях) 1.1.3. Витрати (% від величини середнього доходу на душу населення) 1.2. Простота при наймі працівників 1.2.1. Простота у наймі працівників 1.3. Сплата податків 1.3.1. Сплата податків 1.4. Захист інвесторів 1.4.1. Сила захисту інвесторів 1.5. Реєстрація власності 1.5.1. Кількість процедур 1.5.2. Час (у днях) 1.5.3. Витрати (% від величини середнього доходу на душу населення) |
| 4. | Дослідження та розробка | 1. Інфраструктура у сфері дослідження та розробки 1.1. Витрати та дослідження та розробку (у % до ВВП) 1.2. Витрати на інформацію та технології комунікації (у % до ВВП) 1.3. Щільність працівників у сфері дослідження та розробки 1.4. Студенти в науці та інженерії (у % до третини студентів) 1.5. Статті у наукових та технічних журналах (на 1 млн. осіб) 1.6. Школи, підключені до мережі Інтернет (%) 2. Патенти та товарні знаки 2.1. Патенти, видані резидентам (на 1 млн. осіб) 2.2. Заяви на товарні знаки, подані резидентами (на 1 млн. осіб) 2.3.Надходження авторських гонорарів та ліцензійних платежів (дол. США на 1 особу) 2.4.Платежі по авторських гонорарах та ліцензійних платежах (дол. США на 1 особу) |
| 1. Телефонний зв'язок 1.1. Магістральні (фіксовані) телефонні лінії на 100 жителів |
| 5. | Сприйняття і використання інформаційних та комунікаційних технологій | 1.2.Подані заявки на підключення магістральних (фіксованих) телефонних ліній на 1000 жителів 1.3. Плата за бізнес-з'єднання (у % до ВВП / на душу населення) 1.4.Щомісячна абонентна плата бізнесу (у % до ВВП / на душу населення) 1.5. Плата за з'єднання населення (у % до ВВП / на душу населення) 1.6.Щомісячна абонентна плата населення (у % до ВВП / на душу населення) 2. Мобільний стільниковий зв'язок 2.1. Передплата на 100 жителів2.2. Попередня абонентна плата на 100 жителів 2.3. Покриття населення (у %) 2.4. Плата за відключення (у % до ВВП / на душу населення) 3. Інтернет, комп’ютери та телебачення 3.1. Загальна кількість абонентів фіксованого інтернету на 100 жителів 3.2.Загальна кількість абонентів широкосмугового інтернету на 100 жителів 3.3. Користувачі мережі Інтернет на 100 жителів 3.4. Кількість персональних комп'ютерів на 100 жителів 3.5. Глядачі телебачення на 100 жителів 4. Використання інформаційних комп’ютерних технологій урядом 4.1. Індекс електронного забезпечення уряду 5. Якість інфраструктури 5.1. Ставка електрифікації (%) 5.2.Передача електричної енергії та розподіл витрат (% від обсягу виробництва) 5.3. Дороги з покриттям (у % до загальної протяжності доріг) |
В табл. 2 наведено дані щодо позицій окремих країн за індексом інноваційного потенціалу.
Таблиця 2
Рейтинг країн, світу за Індексом інноваційного потенціалу у 2014 році
| Рейтинг країн | Країна | Оцінка (від 0 до 100) |
| 1 | Швеція | 80,3 |
| 2 | Швейцарія | 78,1 |
| 3 | Сінгапур | 76,7 |
| 61 | Україна | 50,4 |
| 129 | Гаїті | 28,3 |
| 130 | bgcolor=white>Афганістан27,4 | |
| 130 | Чад | 27,4 |
При розробленні теоретичної основи індексу було виявлено тісний взаємозв'язок між етапом розвитку країни та факторами підвищення інноваційного потенціалу, відносна вага яких змінюється залежно від рівня доходів населення, стадії розвитку країн, а також від політичного режиму в ній.
Критерії розподілу країн для аналізу Індексу інноваційного потенціалу:
1. За рівнем доходів на душу населення:
- країни з високим рівнем доходів (більше, ніж 11906 дол. США);
- країни з рівнем доходів вище середнього (3856 - 11905 дол. США);
- країни з рівнем доходів, нижче середнього (976 - 3855 дол. США);
- країни з низькими доходами (менше, ніж 975 дол. США).
2. За політичним режимом:
- повна демократія;
- неповна демократія;
- гібридний режим;
- авторитарний режим.
Таблиця 3
Кластери індексів інноваційного потенціалу у відповідності до рівня доходів та політичного режиму
| Країни з високим рівнем доходів (більше, ніж 11906 дол. США) | |||
| Повна демократія | Неповна демократія | Гібридний режим | Авторитарний режим |
| Австралія Австрія Канада Данія Франція Німеччина Греція | Хорватія Кіпр Естонія Угорщина Ізраїль Словаччина Тайвань | Гонконг Сінгапур | Бахрейн Кувейт Оман Саудівська Аравія Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) |
| Країни з рівнем доходів вище середнього (3856 - 11905 дол. США) | |||
| Повна демократія | Неповна демократія | Гібридний режим | Авторитарний режим |
| Коста Ріка Маврикій Уругвай | Аргентина Бразилія Болгарія Латвія Мексика Польща | Боснія та Герцеговина Російська Федерація Туреччина Венесуелла | Алжир Казахстан |
| Країни з рівнем доходів, нижче середнього (976 - 3855 дол. США) | |||
| Повна демократія | Неповна демократія | Гібридний режим | Авторитарний режим |
| Гватемала Гондурас Індія Індонезія Україна | Еквадор Грузія Ірак Пакистан | Азербайджан Китай Єгипет Іран Нігерія | |
| Країни з низькими доходами (менше, ніж 975 дол. США) | |||
| Повна демократія | Неповна демократія | Гібридний режим | Авторитарний режим |
| Бангладеш Ефіопія Гана Кенія Мадагаскар Непал | Афганістан Ісламська Республіка Чад Гвінея В'єтнам Зімбабве | ||
Емпіричні спостереження свідчать про те, що для розвитку інновацій більш сприятливим є режим демократії, адже він дає змогу розвивати творчі здібності та незалежність думок у населення, що позитивно впливає на інновації.
Індекс є важливим інструментом, призначеним для аналізу інноваційного потенціалу країни та пошуку сприятливих умов для його розвитку. Індекс інноваційного потенціалу дає змогу виявити сильні та слабкі сторони кожної країни, здійснити міжнародні порівняння та запозичити кращі практики інноваційного розвитку інших країн.
2.
Еще по теме Інноваційна економіка та методика дослідження її динаміки. Індекс інноваційного потенціалу:
- Тема 6. Інформатизація та інноваційний тип розвитку економіки
- Показники динаміки розвитку людського капіталу: індекс економічної свободи та індекс розвитку інформаційного суспільства
- 12.8. Управління інноваційною діяльністю
- Тема 5 науково-технічна та інноваційна ПОЛІТИКА
- Науково-технічна (інноваційна) підтримка підприємництва
- 3.1. Інформаційна логістизація ринку туристичних продуктів з використанням інноваційних сервісів
- 7. Інноваційна і кадрова політика у системі охорони здоров'я
- Тема 1. 5. Науково-технічна й інноваційна політика
- Індекс нової економіки
- 3.4. Методика прогнозування доходів місцевих бюджетів на основі оцінки податкового потенціалу регіону
- Методологія дослідження сучасного суспільства та нової економіки
- Показник монопольної влади. Індекс Лернера. Індекс Гарфінделя Хіршмана
- Розділ 4. Варіанти завдань щодо економіко-правового аналізу статистичних даних про динаміку основних показників економічного розвитку України
- Теорії постіндустріалізму. Економічні погляди Д. Белла та М. Кастельса як провідних теоретиків постіндустріального (інформаційного) суспільства. Риси нової економіки в дослідженнях Р. Аткінсона і Д. Каррія
- Найважливішим методом дослідження стану економіки є метод рівноважного аналізу, про який вже йшлося при розгляді мікроекономіки.
- Розгляд питань методології дослідження має передувати предмету викладу, хоч за всієї традиційності його постановки чітка структуризация власне того, що вкладається в зміст методології дослідження, залишається достатньо неочевидною.
- Основні підходи до концептуалізації «нової економіки». «Нова економіка» як економіка знань
- «Нова економіка» як наука. Предмет та функції «нової економіки»
- Індекс непрозорості