Висновки до розділу 2

1. Проаналізовано тенденції та проблеми розвитку туристичних підприємств України та світу. Встановлено, що з 2014 року спостерігається значний спад туристичної діяльності в Україні.

2. Проаналізовано джерела отримання туристичними підприємствами м.Херсон інформації про туристичні продукти: засоби масової інформації виставково-ярмаркові заходи, комп’ютерні системи резервування, електронні мережі. Виявлено причини участі туристичних підприємств м.Херсон у виставкових заходах. Найголовнішою причиною досліджувані підприємства назвали пошук нових клієнтів (90%). Презентація власної продукції є метою участі у виставкових заходах для 70% туристичних підприємств. Використовують виставкові заходи для закріплення іміджу на ринку - 60% досліджуваних підприємств.

3. Проведено маркетинговий аудит використання онлайн-методів і прийомів нейромаркетингу на сайтах туристичних підприємств м.Херсон, сформовано оціночні критерії, які були використані на основі методу багатовимірного шкалювання та створено багатокутник конкурентоспроможності, що дозволяє визначити позицію кожного агентства по оцінюваних параметрах.

4. Визначено розподіл переваг соціального медіа маркетингу для туристичних підприємств м.Херсон. На першому місці туристичні підприємства м.Херсон поставили розвиток бізнесу (76%) та підвищення трафіку (73%).

5. Проаналізовано професійно-кваліфікаційний рівень працівників туристичних агентств м.Херсон. Зокрема визначено скільки працівників туристичних агентств мають вищу освіту, в т.ч. в галузі туризму; розподілено працівників відповідно до стажу роботи в галузі туризму, до знання іноземних мов та вміння працювати із соціальним мережами.

6. Запропоновано оцінювання готовності туристичних підприємств до використання засобів інформаційної логістики за такими критеріями: компетентність персоналу, інформаційна насиченість сайтів, використання електронних мереж та туристичних інформаційних систем, використання внутрішньоофісних програм та комп’ютеризованих інформаційних каталогів, участь у виставково-ярмаркових заходах. Визначено середній показник готовності туристичних підприємств м.Херсон до використання засобів інформаційної логістики.

7. У відповідності до способу поширення інформації про туристичний продукт і рівень використання інформаційних логістичних каналів в м.Херсон, запропоновано розподілити туристичні підприємства на три типи: тип А - великі гравці глобального значення; тип В - гравці середнього рівня, які розвиваються якісно, постійно освоюють нові туристичні продукти і прагнуть до збільшення ринкової частки; тип С - дрібні гравці, які мають певну нішу на ринку туристичних послуг.

8. Запропоновано розрахунок корисності туристичного продукту розглядати з або точки зору мікроекономічних концепцій (кардиналістський підхід, ординалістський підхід), або з огляду на маркетингові дослідження задоволеності споживачів (Модель задоволеності споживачів Н. Кано, модель розрахунку якості SERVQUAL, Європейський індекс задоволеності споживача (ESCI).

9. Розроблено алгоритм розрахунку задоволеності споживача туристичного продукту та модифіковано стандартну анкету за методом SERVQUA. Для аналізу і графічної презентації результатів дослідження було використано адаптовану методику аналізу «важливість-виконання», яка дає

можливість аналізувати результати дослідження як би в двомірної формі з використанням двох осей координат - «важливість» і «коефіцієнти корисності». Було сформовано 4 квадранти: 1 квадрант - високі коефіцієнти корисності, висока важливість; 2 квадрант - високі коефіцієнти корисності, низька важливість»; 3 квадрант - низькі коефіцієнти корисності, висока важливість; 4 квадрант - низькі коефіцієнти корисності, низька важливість.

10. З урахуванням домінуючих компонентів корисності туристичних продуктів, проведено дослідження корисності туристичного продукту туристичних агентств м. Херсон. На підставі отриманих даних доходимо висновку, що майже всі туристичні підприємства м. Херсон, мають позитивний результат виміру корисності, тобто вище 0.

11. Запропоновано механізм моніторингу корисності туристичного продукту, який дозволить працівникам туристичних підприємств після одержання загальних показників корисності туристичного продукту, прийняти відповідні управлінські рішення для вирішення виявлених проблем та налагодження роботи агентств.

Результати, отримані в даному розділі, опубліковані автором у роботах [61, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 136, 137, 138, 139].