МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ТА ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ
Під час вторгнення в Україну російські війська здійснюють невибіркові обстріли та руйнують цивільні об’єкти, а також об'єкти критичної, зокрема енергетичної, інфраструктури.
Відповідно до статті 48 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року при веденні воєнних дій сторони повинні завжди розрізняти цивільні й воєнні об’єкти та, відповідно, спрямовувати свої дії тільки проти воєнних об'єктів.
Стаття 51 цього ж Протоколу І забороняє напади невибіркового характеру, не спрямовані на конкретні воєнні об’єкти та напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, наслідки яких не можуть бути обмежені. Невибірковий напад визначається як напад, котрий, як можна очікувати, попутно потягне за собою втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб та шкоду цивільним об’єктам (пункт 5 стаття 51).
Відповідно до статті 54 Протоколу І забороняється піддавати нападу або знищувати, виводити або доводити до непридатності об'єкти, необхідні для виживання цивільного населення. Також в Протоколі І визначається, що установки і споруди, що містять небезпечні сили, а саме: греблі, дамби й атомні електростанції, - не повинні ставати об’єктами нападу навіть у тих випадках, коли такі об’єкти є воєнними об’єктами, якщо такий напад може викликати звільнення небезпечних сил і наступні тяжкі втрати серед цивільного населення, тому сторони конфлікту повинні прагнути уникати розміщення будь-яких воєнних об’єктів поблизу таких установок або споруд (пункти 1 та 5 статті 56).
Разом з тим, вже в перші дні вторгнення вищезазначені вимоги порушувалися. Важких втрат зазнав практично увесь український енергетичний сектор. Постраждали атомні, нафтопереробні, енергогенеруючі, вугледобувні, розподільчі та комунальні об’єкти інфраструктури.
В зоні окупації опинилися Запорізька АЕС (6000МВт), Каховська ГЕС (335 МВт), п’ять теплоелектростанції (Вуглегірська ТЕС - 3600 МВт, Луганська ТЕС- 1450 МВт, Запорізька ТЕС - 1250 МВт діючі енергоблоки та 1600 МВт законсервовані блоки, Слов’янська ТЕС - 880 МВт, Миронівська ТЕС - 275 МВт) (що становить 35% генеруючих потужностей) та близько 40% всіх об’єктів відновлюваної енергетики (в основному сонячні - 30% та вітроелектростанції
- 90%, когенераційні установки - 30%.
Слід зазначити, що з березня 2017 в окупації знаходяться Старобешівська ТЕС (2300 МВт) та Зуївська ТЕС (1270 МВт). Загальна встановлена потужність
ВЕД на початок 2022 року 9656 МВт). Руйнуванню без можливості відновлення були піддані шахти «Золоте» і «Тошківська» на Луганщині, «Південнодонбаська № 1» та Шахта ім. Сургая на Донеччині, загалом підтопленими в різній мірі є 10 вугільних шахт. До 2014 року на Донбасі було 145 вугільних шахт. Через гібридну агресію рф і окупацію частини Донбасу на непідконтрольній уряду території залишились 96 шахт, а на підконтрольній - 49. Процеси затоплення вугільних шахт на Донбасі є некерованими та неконтрольованими.
Сильно постраждала від війни нафтова інфраструктура: два НПЗ (Кременчуцький та Лисичанський) зупинені, зруйновано міні-НПЗ на Дніпропетровщині, пошкоджені десятки нафтобаз, під окупацією опинилося багато АЗС. Видобуток газу знизився приблизно на 12-15%. Крім того, через бойові дії пошкоджені або зруйновані об’єкти критичної інфраструктури у сфері теплопостачання. Значні руйнування мають теплоелектроцентралі в Охтирці та Кременчуці, пошкоджено ТЕЦ на Дніпропетровщині, Донеччині, Харківщині та в Чернігові. В областях зруйновано або пошкоджено 444 котелень, 13 ТЕЦ, 7 ТЕС, значна кількість допоміжних приміщень. З 24 лютого через бойові дії повністю або частково знеструмлювалися тисячі населених пунктів і більше десятка тисяч трансформаторних підстанцій. На певний час припинялося електропостачання для всього населення країни.
Опис нападів на об’єкти енергетичної інфраструктури України наведено нижче (станом на кінець 2022 року):
1.
Обстріл та руйнування 21 лютого 2022 року станційних трансформаторів, ліній електропередачі, колектору системи теплозабезпечення Луганської ТЕС у місті Щастя.2. Воєнний напад 24 лютого на всі об’єкти, розташовані на території Чорнобильської зони відчуження, зокрема Чорнобильська АЕС була захоплена російськими військами.
3. Обстріл 24 лютого Трипільської ТЕС. Снаряд влучив у вугільний склад, проте станція продовжила свою роботу.
4. 24 лютого було захоплено головну споруду Північно-Кримського каналу та Каховську ГЕС.
5. Обстріл 27 лютого ракетами нафтобази у Київській області. Згодом станом на початок квітня було зруйновано більше 20 нафтобаз у різних регіонах України, що спричинило на початку травня паливну кризу в країні.
6. Авіаудар 3 березня був направлений на Охтирську ТЕЦ у Сумській області (зруйновано котли і машинне відділення). ТЕЦ припинила функціонування, відновленню не підлягає. Місто Охтирка залишилось без опалення та електроенергії. Зруйновано також залізничний вокзал Охтирки. У Сумах пошкоджено ТЕЦ та електричні підстанції ПС-330 «Суми» і ПС- 110 «Вузлова». Так само зруйновано опори, а також високовольтні лінії та лінії електропередачі обленерго. У більшій частині міста, а потім і всієї області, відключилася електроенергія. Наступного дня ущент зруйновано електропідстанцію поблизу міста Лебедин. Міста Лебедин та Суми було знеструмлено.
7. З важкого озброєння 4 березня російськими військовими була обстріляна Запорізька АЕС (найбільша в континентальній Європі і третя за потужністю атомна станція світу) у місті Енергодар. Обстріл спричинив пожежу на території станції і загрозу ядерного вибуху та виникнення екологічної катастрофи світового масштабу. Атомна електростанція була захоплена і перетворена на військову базу, на якій розмістилось більше півтисячі військових. Офіс Генпрокурора та Служба безпеки України розпочали розслідування за фактом вчинення екоциду та терористичного акту. В липні російські окупанти встановили ракетні комплекси на території Запорізької АЕС, із яких почали обстрілювати район міста Нікополя.
6 серпня ввечері російські окупанти ракетами обстріляли Енергодар, влучили по майданчику ЗАЕС безпосередньо поруч зі станційним сухим сховищем відпрацьованого ядерного палива. Протягом наступних трьох днів артилерійськими обстрілами було пошкоджено три лінії електропередач ЗАЕС, в результаті чого залишалася працююча лише одна лінія, а енергоблок № 4 ЗАЕС відключено від енергосистеми та переведено в резерв. Американський Інститут вивчення війни (ISW) заявив, що «російські війська продовжують атакувати ядерні реактори станції та зберігати військове обладнання біля них, ймовірно, щоб зіграти на побоюваннях Заходу щодо ядерної катастрофи та зменшити бажання Заходу надавати додаткову військову підтримку Україні» [1].Загарбники намагалися реалізовувати план щодо підключення ЗАЕС до російської енергосистеми та відключення її від української енергосистеми. 18 серпня 2022 року Президент України Володимир Зеленський на зустрічі з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем у Львові погодив параметри місії Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) на окуповану Запорізьку АЕС. 1 вересня місія МАГАТЕ відвідала ЗАЕС. Того ж дня більшість делегації залишила захоплений рф об’єкт.
3 вересня Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі під час пресконференції обережно поінформував світові ЗМІ про перші підсумки перебування місії МАГАТЕ на захопленій російськими військовими станції: Однозначно підтвердив, що шість членів місії залишилися на ЗАЕС для продовження роботи. Таки визнав, що є «військова діяльність навколо станції та маркування на будівлях» (ймовірно, малися на увазі пошкодження інфраструктури станції внаслідок рашистських обстрілів). Констатував, що «фізична цілісність об’єктів була кілька разів порушена» і це «неприйнятно», а також зазначив, що на станції кілька разів відключалося живлення та спостерігалися перебої із зовнішнім електропостачанням. Озвучив, що системи безпеки та захисту функціонують не повною мірою, але наразі ситуація не досягла критичної «червоної зони». Хоча визнав, що на станції існує «напруга», і що «дуже турбує, що військові дії на ній посилюються. Вірогідність подальших руйнувань залишається високою, починаючи з минулого місяця, коли розпочались обстріли». Заперечив, що на діяльність місії впливали російські окупанти та представники Росатома. Екологічні ризики, ймовірність радіаційного забруднення, наслідки можливої аварії, а також питання демілітаризації ЗАЕС та звільнення її від окупантів - не коментував. Людей, які в цій «надзвичайно складній ситуації» продовжують працювати, тобто український персонал станції, похвалив. Сказав, що потрібна «постійна підтримка місії МАГАТЕ».
6 вересня МАГАТЕ опублікувало звіт щодо візиту на ЗАЕС. У документі Агентство закликає задля запобігання ядерної катастрофи терміново встановити навколо станції безпечну зону, і готове розпочати консультації для створення такої зони. Місія під час візиту зафіксувала пошкодження: цистерни з мастилом для турбін; дахів кількох будівель, зокрема гаража, де стоять машини для відпрацьованого палива; будівлі, в якій зберігається свіже ядерне паливо та тверде відпрацьоване паливо; нової будівлі навчального комплексу. Агентство зазначає, що обстріли можуть пошкодити важливе обладнання та призвести до необмеженого викиду радіоактивних матеріалів.
7 вересня на засіданні Ради Безпеки ООН, присвяченому ситуації на ЗАЕС, генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив: «Будь-яка шкода, завдана ядерному об’єкту, може призвести до катастрофи для регіону та за його межами. Будь-які дії, які можуть поставити під загрозу фізичну цілісність, безпеку чи захист атомної станції, є неприйнятними». 15 вересня Рада керуючих МАГАТЕ, що складається з представників 35 держав-членів ООН, ухвалила резолюцію з вимогою до росії припинити окупацію Запорізької атомної електростанції.
8. 6 та 11 березня російські війська з реактивних систем залпового вогню обстріляли Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), де розташовано дослідну ядерну установку «Джерело нейтронів», в активну зону якої завантажено 37 паливних ядерних елементів. Було повністю зруйновано підстанцію РУ-0,4 кВ, пошкоджено кабелі кондиціонерів системи охолодження клістерної галереї лінійного прискорювача електронів, теплотрасу до комплексу будівель. Слідчими СБУ в Харківській області під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури відкрито кримінальне провадження за статтею екоцид. В середині липня стало відомо, що на захопленій АЕС окупанти розміщують ракетні комплекси.
9. Обстріл газогону-відвіду високого тиску до газорозподільної станції «Вуглегірська ТЕС» у Донецькій області 10 березня призвів до припинення газопостачання Вуглегірської ТЕС і міста Світлодарська, в якому проживає понад 12 тисяч мешканців. Згодом по станції багаторазово завдавалися удари артилерією ворога.
10. 13 березня внаслідок артилерійського обстрілу було зруйновано газорозподільну станцію «Баштанка» у Миколаївській області та пошкоджено газорозподільні мережі «Миколаївоблгазу».
11. 14 березня в селі Олишівка Чернігівської області російські війська обстріляли будівлю на території підземного газосховища. Снарядом було пошкоджено насосну станцію подачі метанолу на майданчик газозбірного пункту.
12. Навесні 2022 року російськими обстрілами було пошкоджено Чернігівську ТЕЦ під час облоги міста. Зруйновані вузол хімічної підготовки води, центральна щитова, ділянки теплових магістральних мереж та вузол подачі вугілля, через що ТЕЦ тепер може працювати лише на газу. Для усунення пошкоджень необхідно 800 мільйонів гривень.
13. Наприкінці березня Лисичанський НПЗ був обстріляний російськими військами. На початку липня навколо заводу точилися військові дії.
14. 2 квітня 2022 року російська авіація атакувала місто Кременчук. Під обстріли потрапив Кременчуцький НПЗ та навколишні склади паливно- мастильних матеріалів. Інфраструктура підприємства була знищена. 12 травня завод було обстріляно повторно чотирма ракетами, а 18 червня у підприємство влучило ще 6 ракет.
15. 28 травня з метою збереження життя та здоров’я персоналу Слов’янської ТЕС, оскільки вона постійно перебуває під ракетно-артилерійським обстрілом з боку російських окупаційних військ, а також у зв’язку з необхідністю евакуації працівників та членів їхніх сімей прийнято рішення про зупинення роботи станції.
16. Наприкінці червня було обстріляно Шебелинський газопереробний завод. Зазнають обстрілів Криворізька ТЕС та Курахівська ТЕС, що розташовані дуже близько біля лінії фронту.
17. З 15 липня відновився наступ російських військ на Вуглегірську ТЕС у Світлодарську Донецької області та в районі Миронівської ТЕС, які були захоплені 27 липня.
18. 9 серпня стало відомо, що внаслідок російських обстрілів Харкова було пошкоджено ТЕЦ-3, що забезпечує теплом близько третини міста.
19. 11 вересня росія вдарила ракетами по Зміївській ТЕЦ та ТЕЦ-5 у Харкові. Без світла частково залишились Полтавська, Дніпропетровська, Харківська, Сумська та Донецька області.
20. У ніч на 19 вересня російськими військами був обстріляний Південноукраїнський енергокомплекс. Потужний вибух стався за 300 метрів від реакторів Південноукраїнської АЕС. Ударною хвилею пошкоджено будівлі АЕС, розбито понад 100 вікон. Відключився один з гідроагрегатів Олександрівської ГЕС, яка входить до складу Південноукраїнського енергокомплексу. Відключилися також три високовольтні лінії електропередачі. Після початку повномасштабного вторгнення російські ракети кілька разів пролітали критично низько над Південноукраїнським енергокомплексом.
21. З початку жовтня 2022 року російські окупаційні війська почали терористичні напади дронами-камікадзе та ракетні обстріли цивільних об’єктів критичної інфраструктури України. 10 жовтня російські війська завдали перший масований удар ракетами та дронами-камікадзе по критичній інфраструктурі України. Було випущено 84 крилаті ракети і 24 безпілотні літальні апарати (із них 13 - іранські дрони-камікадзе Shahed-136). За експертними підрахунками їх середня загальна вартість становила $400-700 млн. Ракетами були обстріляні дві з восьми теплоелектростанцій, що управляються ДТЕК, зокрема чотири ракети влучили у Бурштинську ТЕС. 11 жовтня росія повторила ракетні удари: двічі обстріляли Ладижинську ТЕС та енергетичну інфраструктуру у Львові. 12 жовтня - енергооб’єкт у Сумській області, 13 жовтня - у Харкові. Щоб стабілізувати енергосистему, Україні довелося з 11 жовтня зупинити експорт електроенергії, який приносив країні дохід у $150 млн на місяць. Також були введені графіки аварійних відключень споживачів. Влада звернулась до українців з проханням зменшити споживання електроенергії вранці і ввечері, коли навантаження на систему максимальне.
22. 17-18 жовтня відбулася хвиля ударів під час якої росіяни обстріляли енергооб’єкти Києва, Вінниччини, Дніпропетровщини, Житомирщини. Внаслідок обстрілів Деснянський район столиці залишився без світла. Електроенергія зникла в Житомирі, окремих районах Дніпра та ще в сотнях менших населених пунктів. Вкотре були обстріляні електростанції ДТЕК
(в основному удари здійснювалися по електричних підстанціях). Внаслідок двох тижнів атак загинули 120 людей, житловій, соціальній та енергетичній інфраструктурі України завдано значні збитки, пошкоджено енергооб’єкти 11 областей і Києва, за різними оцінками зруйновано 25-35% об’єктів на українських електростанціях. Обстріли спричинили масові відключення електроенергії по всій країні.
23.22 жовтня обстрілами другої масованої ракетної атаки було пошкоджено обладнання магістральної мережі української енергосистеми в центральних областях, дефіцит електроенергії в Києві склав 30%.
24. 31 жовтня росія здійснила третю масовану ракетну атаку по всій території України. Влучання ракет по об’єктах енергетичної інфраструктури зафіксовано у Харкові, Запоріжжі, Черкаській, Київській, Дніпропетровській областях - загалом 18 об’єктів у 10 регіонах, зокрема по Дніпровській ГЕС, Дністровській ГЕС і Кременчуцькій ГЕС. Внаслідок ударів по об’єктах критичної інфраструктури в Київської області близько 80% споживачів у Києві лишилися без води, були перебої зі світлом.
25. 15 листопада хвиля ракетних атак, яка стала четвертим масованим ракетним ударом по енергетичним спорудам України, вразила об’єкти критичної інфраструктури у всій країні. За даними уряду та українських ВПС, для завдання ударів було використано близько 100 ракет, які здебільшого влучили в об’єкти інфраструктури, а також пошкодили цивільні будівлі та спричинили жертви серед цивільного населення щонайменше у 16 регіонах. Атака спричинила масштабні відключення електроенергії в Києві та могла бути спрямована на Київську ГАЕС або Київську ГЕС, що розташовані за 3,8 і 2,3 кілометри від місця атаки відповідно. Ракетними ударами було виведено з ладу майже половину енергосистеми України
26.23 листопадаросіявипустилащонайменше70ракетпоінфраструктурних цілях в Україні, залишивши мільйони людей без світла та води на години, а іноді й на дні, залежно від регіону. За офіційними даними 80% населення Києва втратили доступ до електроенергії та водопостачання одразу після нападу, через нестачу електричної енергії обмежено роботу метро, тимчасово зупинено роботу трамваїв і фунікулера. В шахтах Дніпропетровської області через знеструмлення опинились заблокованими майже три тисячі гірників. Через відсутність електроживлення було призупинено оформлення осіб та транспорту на кордонах. Через перебої без електричної енергії залишилась вся Молдова. Атаки 23 листопада призвели до того, що чотири діючі українські атомні електростанції були відключені від національної енергетичної мережі. Повернути знеструмлені АЕС до енергомережі вдалось лише наступного дня о 4-й ранку. Внаслідок завданих пошкоджень вперше в історії енергетична система України зазнала системного збою (блекаут): втратила єдність та розпалась на ізольовані острівці. Втім, українським фахівцям вдалось відновити єдність системи у доволі стислий термін.
27. 5 грудня російські військові завдали шостого масованого ракетного удару по енергетичній інфраструктурі України, всього було запущено понад 70 ракет. Внаслідок завданих ушкоджень об’єктам інфраструктури довелось застосувати аварійні відключення електричної енергії, однак енергосистема України зберегла цілісність та працювала синхронно з Європейською електромережею: Сумська область залишилася повністю без електропостачання; в Одесі після вибухів знеструмленими лишилися всі насосні станції та резервні лінії, водопостачання було відсутнє у цілому місті; частина Кривого Рогу лишилася без електроенергії, було вимкнено деякі котельні та насосні станції; більша частина Житомира опинилася без електроенергії; у Кропивницькому були знеструмлені всі насосні станції. У Молдові були тимчасові перебої з постачанням електричної енергії.
28. 16 грудня російські терористи-окупанти випустили 76 ракет по об’єктах критичної інфраструктури України, 60 з них збила НПО України. Це була одна з найбільш масованих ракетних атак на столицю України за весь час повномасштабного вторгнення росії. Через дефіцит електроенергії метро в Києві зупинилося до кінця доби. Більшість будинків Києва залишилася без світла та водопостачання до 17 грудня. На наземні маршрути замість трамваїв та тролейбусів вивели автобуси. Російські окупанти пошкодили енергооб’єкти ДТЕК Київські електромережі, що живлять один з об’єктів водоканалу та частину жителів Троєщини. У Київському регіоні було пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури. У Харківській області ракета влучила в об’єкти критичної інфраструктури Чугуївського району, знеструмивши Харків та область. У Дніпропетровській області відбулося влучання в об’єкти енергетичної інфраструктури в різних районах області, що призвело до повного знеструмлення області. В Дніпрі тимчасово зупинився електротранспорт та метро.
29. 29 грудня російські військові атакували Україну дронами-камікадзе та 69 крилатими ракетами. Було пошкоджено 10 об’єктів критичної інфраструктури.
30. 31 грудня в Україні відбувся черговий масований ракетний обстріл. Під час повітряної тривоги у повітряному просторі перебувало орієнтовно 20 російських ракет.
Таким чином, з вересня 2022 року відбулося 10 масованих ракетних обстрілів об’єктів енергетики, що значно ускладнило ситуацію в українській енергетиці. Не дивлячись на це, критична інфраструктура відновлювалася та продовжувала працювати.
Окремо слід зазначити, що одним з наслідків підготовки до можливих ракетних обстрілів була активна підготовка до опалювального сезону 2022/2023 років. У результаті цієї підготовки було проведено низку заходів, які дозволили забезпечити населення та промисловість країни теплом та електроенергією:
• підготовка енергоблоків для максимальної доступності в зимовий період, включаючи законсервовані газові блоки;
• перехід на біомасу для централізованого теплопостачання, де можливо;
• активізація роботи з розширення сполучення (експорт/імпорт електроенергії, імпорт нафтопродуктів);
• накопичення газових резервів в підземних сховищах газу;
• масштабне впровадження енергоефективності та підготовка житла до зими.
7.2.
Еще по теме МІЖНАРОДНЕ ПРАВО ТА ПОТОЧНА СИТУАЦІЯ В ЕНЕРГЕТИЦІ:
- Питання 104. Міжнародний рух капіталу: міжнародний кредит та інвестиції.
- § 19.4. Здійснення хеджевих операцій з урахуванням реальних ситуацій на ринках
- Розділ 3. Аналіз ситуацій з використанням аналітичного інструментарію економічної теорії права
- 12.6. Организация поточного производства
- 3.4 Поточные и непоточные формы производственных процессов
- Узагальнення даних поточного обліку
- 16.5. Право право, личность и общество
- 1 ПРАВО СООБЩЕСТВ И НАЦИОНАЛЬНОЕ ПРАВО
- Контроль і ревізія операцій на поточному рахунку в банку
- 9.3. Зміст і порядок складання поточного (річного) та оперативного фінансового планів підприємства
- Облік неторговельних поточних операцій з іноземною валютою.
- Оформлення відкриття поточних рахунків клієнтам
- Облік операцій на поточних рахунках в банках
- Тема 6. Облік поточних зобов’язань підприємства
- 6.1. Тестові завдання для поточного контролю знань студентів:
- Оформлення та облік поточний торговельних операцій в іноземній валюті
- Право власності і право інтелектуальної власності
- Міжнародна фінансова політика, її типи та інструменти
- 16.3 Міжнародний рух капіталів