ЗАСТОСУВАННЯ РОЗВИТОК ФІНАНСОВОЇ СИСТЕМИ У МАЙБУТНЬОМУ

Оскільки еволюцію фінансової системи добре пояснюють через ана­ліз фінансових інновацій, то відповідний економічний аналіз може також допомогти прогнозувати майбутнє. Це особливо важливо, бо економісти, на жаль, не мають доступу до скляної кулі, в якій можна побачити майбутнє.

ПОРАДА

У наведених прикладах, не читаючи в підручнику пояснень, спробуйте застосувати аналіз, розвинутий раніше в цьому розділі, щоб прогно­зувати, що, на ваш погляд, може відбутися у фінансовій системі. Це закріпить пройдений матеріал і водночас дозволить вам відчути, як застосовують економічний аналіз до явищ реального світу.

Що сталося б, якби процентний ризик в майбутньому зменшився?

1970-і й 1980-і роки продемонстрували безпрецедентне зростання про­центного ризику. Оскільки «те, що зростає, повинно зменшитись», то цілком можливо, що процентний ризик у майбутньому зменшиться. Як вплине таке зменшення на фінансову систему?

При нижчому процентному ризику інвестори потребували б меншого захисту від процентного ризику. В результаті на фінансових фьючер­ских ринках менше страхують і тому меншим стає обсяг торгівлі фінансовими ф’ючерсними контрактами. Крім того, попит на страху­вання від процентного ризику, що забезпечується опціонами для бор­гових інструментів, був би меншим. Зростання обох цих ринків, що простежувалося в кінці 1970-х і в 1980-і роки, могло б сповільнитися, а розмір ринків міг би навіть зменшитися. Якби обсяг торгових операцій

значно зменшився, то деякі фінансові ринки ф’ючерсів та опціонів могли б зникнути ¹.

Що сталося б, якби темпи інфляції в майбутньому зменшилися?

В історії США було немало періодів, під час яких темпи інфляції зменшувалися. Якби темпи інфляції зменшилися до рівня, нижчого за нинішній, то якою була б реакція фінансової системи?

Уповільнення темпів інфляції могло б, згідно з ефектом Фішера, описаним в розділі 6, зменшити процентні ставки.

Наведені приклади свідчать, що економічний аналіз фінансових інновацій може допомогти нам прогнозувати, яким чином фінансова система може реагувати на можливі зміни. Додаткові приклади ко­рисності цього аналізу наведені у завданнях в кінці розділу. Проте цей аналіз не може точно передбачити самі фінансові інновації в майбутньому. Справжня форма, яку набирає інновація, відображає загадковий процес людського винахідництва. Технічний прогрес також відіграє важливу роль у фінансових нововведеннях. Його прогнозування винятково складне. Хто міг би уявити собі ще тридцять років тому, що замість комп’ютерів, які займали великі кімнати, з’являться пер­сональні комп’ютери, що поміщаються на столі?

Той факт, що економічний аналіз не може розказати нам все, що хочемо знати про таке явище, як фінансова інновація, не зменшує його цінності. Економічний аналіз — це корисне знаряддя, хоча і має обмеження. Значна частина мистецтва використовувати економічний аналіз для розуміння того, що діється навколо нас, полягає в усві­домленні цілей, для дослідження яких він буде корисний.

¹ Можливо, також сповільнилося б зростання заставних із коригованою ставкою та обмінів процентними ставками, що аналізувалися в розділі 9.

ПІДСУМКИ

1. Економічний аналіз інновацій по­казує, що зміна економічного се­редовища стимулюватиме пошук інновацій, які приносили б при­буток.

2. Зміни ринкових умов, що стиму­лювали гонитву за прибутками, призвели до таких фінансових ін­новацій, як заставні із коригова­ною ставкою, фінансові ф’ючерси, опціони для боргових інструмен­тів, дисконтні брокери та ф’ючер­си індексних акцій.

3. Фінансові інновації також стиму­люються розвитком нової техніки, бо вона може зменшити витрати на надання нових фінансових по­слуг і на фінансові інструменти, що, отже, зробить їхнє викорис­тання прибутковим. Трьома при­кладами, як саме техніка викли­кала фінансові інновації, є бан­ківські кредитні картки, сек’юри- тизація та інтернаціоналізація фі­нансових ринків.

4. Регулятивні приписи також ве­дуть до фінансових інновацій, за­охочуючи «пошук лазівок». На­приклад, починаючи з кінця 60-х років вищі процентні ставки, що зросли внаслідок інфляції, поєд­нувалися з межами на ставки по депозитах та «податком» на де­позити, що стримувало прибутки банків. Бажання ухилитися від цих регулятивних приписів заохо-