Висновки

У монографії представлені теоретичні узагальнення і нові підходи в аспекті вирішення проблем організації фінансів домогосподарсгв в Україні на ниніш­ньому етапі становлення ринкових відносин, що знайшло свій прояв у наступ­них одержаних автором результатам:

По-перше, задоволення потреб домогосподарства у матеріальних та немате­ріальних благах виступає природною метою виробництва.

По-друге, домогосподарства як власники виробничих факторів передають їх діловим одиницям (підприємствам), які мають здійснювати їхнє ефективне по­єднання.

По-третє, частина доходу, що не використовується домогосподарством впродовж поточного періоду, перетворюється на заощадження і може за певних обставин стати потужним джерелом економічного зростання країни. Можна констатувати, що домогосподарство виконує в економіці три основні функції: споживання, постачання факторів виробництва та заощадження.

Обираючи план споживання, домогосподарство прагне реалізувати той фі­нансово можливий план, якому воно віддає перевагу перед іншими, оскільки він означає для нього найвищу корисність. План споживання, який при цьому бюджетному обмеженні дає індивіду максимум корисності, називають оптима­льним планом споживання. Вироблення оптимального плану споживання зво­диться до зіставлення бажань індивіда, представлених його перевагами, та мо­жливостей, передбачених бюджетним обмеженням. На попит домогосподарства впливає сукупність факторів, серед яких найвагомішими є переваги: розмір до­ходу, рівень цін, обсяг майна домогосподарства.

Дослідження домогосподарства як споживача виходить з того, що домогос­подарство має певний дохід, за рахунок якого задовольняє свої потреби. В свою чергу, розмір отримуваного доходу залежить від того, за якою ціною і в якому обсязі домогосподарство продає належні йому виробничі фактори.

Використовуючи досвід іноземних держав у розвитку домашнього господа­рювання, можна значно покращити питання зайнятості в Україні, що є вагомою складовою у соціально - економічній політиці держави. Оскільки, гака органі­зація праці є вигідною як для безробітних, так й для держави в цілому.

До переваг зайнятості в домашньому господарстві, ми можемо віднести: економію часу доїзду на роботу і з роботи; відсутність транспортних проблем; зменшення ризику простудних та інших захворювань; зменшення витрат на одяг, взуття, транспорт; покращення догляду за дітьми тощо.

Для покращення становища домогосподарств на даному етапі, ми рекомен­дуємо:

- проводити державі як економічну, так й соціальну політику. Оскільки домо- господарство є важливою ланкою у відтворенні людського капіталу, тому держав­не сприяння й підтримка є вагомим чинником у ефективності даного процесу;

- держава повніша сприяти легалізації діяльності домогосподарств, оскільки це принесе їй певні вигоди (поповнення бюджету за рахунок податків; вирішення транспортної проблеми (зменшення людей, які добираються на роботу комуналь­ним транспортом); зменшення витрат комунального господарства (економія енер­гоносіїв); зменшується соціальна напруга);

- окремим міністерствам та відомствам варто більшу увагу приділяти моніто­рингу та аналізу окремих економічних показників, наприклад індексу споживчих цін. Це дасть можливість більш реально та повніше оцінювати процеси, що відбу­ваються. Оскільки, це безпосередньо впливає на добробут домогосподарств;

разом з тим, кожному окремо взятому домогосподарству варто ефективно ви­користовувати отримуваний дохід, тобто інвестувати у певні об’єкти або раціона­льно витрачати.