Тема 4 Ревізія як одна з форм фінансово-господар­ського контролю

1. Ревізія як одна з форм фінансово-господар­ського контролю, її види та характеристика

2. Функції ревізійного апарату державної контрольно-ревізійної служби.

3. Права, обов'язки і відповідальність ревізорів

Питання 1.

Якщо економічний контроль пов'язаний із загальним регулю­ванням суспільних відносин, то ревізія виступає конкретною формою такого регулювання як у просторі, так і в часі. Ревізіям підлягають конкретні низові ланки народного господарства (організації, підпри­ємства, установи) або органи господарського управління після здійснен­ня ними господарських операцій. Результати ревізії оголошуються й обговорюються в колективі суб'єкта господарювання, після чого обо­в'язково вживаються відповідні заходи (приймаються рішення), що дає змогу повсюдно забезпечити дієвість ревізії.

На відміну від інших форм контролю, ревізія має чіткий правовий статус, який закріплює межі її поширення, строки проведення, права і обов'язки посадових осіб, порядок оформлення і розгляду результатів. Ревізія є найбільш поширеною формою економічного кон­тролю. А тому судово-слідчі органи з усіх форм економічного конт­ролю застосовують як процесуальний засіб виявлення складу злочи­ну тільки ревізії.

Ревізія також вивчає суб'єкт підприємницької діяльності в статиці, ретроспективне, тобто після завершення господарських процесів. Результати ревізії ґрунтуються на документально достовірних доказах. Під час ревізії конкретно встановлюють розмір збитків, втрат, нестач, обґрунтовуючи це системою доказів (первинними документами, даними інвентаризацій, пояснювальними записками відповідальних осіб тощо).

Ревізія проводиться згідно з законодавством про підприємства. При цьому власник (держава чи консолідований власник) ставить перед ревізією мету встановити, як призначений ним керівник підприє­мства виконує його волю в підприємницькій діяльності.

Ревізії розрізняються за такими ознаками.

За ознакою ревізуючих органів ревізії бувають позавідомчі й внутрішньовідомчі. Позавідомчі ревізії здійснюють органи інших міністерств або відомств: Міністерство економіки, Державний комі­тет статистики, Антимонопольний комітет тощо. Внутрішньовідомчі ревізії призначаються розпорядженням керівника вищестоящої органі­зації чи установи.

За ознакою повноти перевірки розрізняють ревізії повні й част­кові. Повна ревізія охоплює перевіркою всі види фінансово-господар­ської діяльності підприємства, часткова — лише окремі види діяльності або господарських операцій (касові, розрахункові, товарні, виробничі тощо).

За організаційною ознакою ревізії бувають плановими й поза­плановими. Ревізії, які проводяться за визначений період часу (один, два чи три роки) і охоплюють перевіркою всі види фінансово-госпо­дарської діяльності (повні ревізії), вважаються плановими і передба­чаються в планах проведення ревізій. До позапланових належать ревізії, які проводяться в окремих випадках і з різних причин (у разі виявлення нестач, за наявності сигналів про недоліки в роботі, пору­шення і зловживання, з метою контролю за якістю ревізії тощо).

За колом питань, що підлягають перевірці, ревізії бувають наскрізні й тематичні, комплексні й некомплексні.

Наскрізні ревізії проводять для перевірки взаємопов'язаних гос­прозрахункових організацій і підприємств.

Тематичні — це ревізії переважно з окремого питання (теми). Вони охоплюють максимальну кількість підприємств (перевірка ста­ну бухгалтерського обліку і фінансової звітності).

Комплексні ревізії включають усі види контролю й охоплюють ви­робничу та господарсько-фінансову діяльність підприємств, при цьому здійснюються документальна ревізія, економічний аналіз, перевірку опе­ративної роботи тощо. Такі ревізії проводить бригада, яка складається з ревізорів, бухгалтерів, економістів, менеджерів та інших фахівців.

Некомплексні ревізії проводяться в невеликих за обсягом робо­ти підприємствах, а також під час часткових ревізій за участю одного чи двох ревізорів.

Запитання 2. Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні." від 26 січня 1993 р. при Міністерстві фінансів створено Головне контрольно-ревізійне управління. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі створені конт­рольно-ревізійні управління, у районах, містах і районах у містах — контрольно-ревізійні відділи.

Основна функція державної контрольно-ревізійної служби — здійснення контролю за витрачанням коштів і матеріальних ціннос­тей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах, відомствах, державних коміте­тах, бюджетних установах, а також на підприємствах, утримуваних за рахунок бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів.

Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану органі­заційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління Украї­ни очолює заступник міністра фінансів України. Керівники регіональ­них контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначаються вищими керівниками.

Важливою функцією вищестоящих органів контрольно-ревізій­ної служби України е складання нормативно-методичних документів з питань організації і порядку проведення контрольно-ревізійної ро­боти, узагальнення передового досвіду.

Державний контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. За результатами ревізії складається акт, а перевірки — довідка або доповідна записка.

Основні функції державної контрольно-ревізійної служби такі.

Головне контрольно-ревізійне управління України та контрольно-ревізійні управління (КРУ) на місцях:

1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів у Авто­номній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з про­ведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок у випадках, передбачених законодавством, повідом­ляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;

2) проводять ревізії та перевірки фінансової діяльності, стану збереження коштів і матеріальних цінностей, достовірності обліку й звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах та інших органах державної виконавчої влади, у державних фондах, у бюджет­них установах, а також на підприємствах і організаціях, які отриму­ють кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

3) проводять ревізії та перевірки правильності витрачання дер­жавних коштів на утримання місцевих органів державної виконав­чої влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фінансують­ся за рахунок державного бюджету;

4) проводять ревізії та перевірки повноти оприбуткування, пра­вильності витрачання і збереження валютних коштів;

5) здійснюють контроль за усуненням недоліків і порушень, ви­явлених попередніми ревізіями та перевірками;

6) розробляють інструктивні та інші нормативні акти щодо про­ведення ревізій та перевірок;

7) здійснюють методичне керівництво й контроль за діяльністю підпо­рядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід про­ведення ревізій та перевірок і поширюють його серед контрольно-ревізій­них служб, розробляють пропозиції щодо удосконалення контролю.

Контрольно-ревізійні відділи (КРВ) виконують вищевказані функції за винятком пунктів 1 і 7.

Крім цього, органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань.

Запитання 3. Права, обов'язки і відповідальність ревізорів

Права:

— ревізувати й перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інші документи, що підтверджують надходження й витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити пере­вірки фактичної наявності цінностей;

— мати безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі й інші приміщення для їх обстеження;

— залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних та ремонтних робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

— вимагати від керівників об'єктів, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, гро­шей і розрахунків, ()

— опечатувати каси, склади, архіви, а у разі виявлен­ня підробок — вилучати необхідні документи, залишаючи в справах акт вилучення та копії або реєстри вилучених документів;

— одержувати від банків необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів;

— одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб письмові пояснення;

— пред'являти керівникам, іншим посадовим особам вимоги щодо усунення виявлених порушень;

— стягувати в дохід держави кошти підприємств, отримані за незаконними угодами та з порушенням чинного законодавства;

— накладати на керівників та інших службових осіб адміністра­тивні стягнення;

— застосовувати до підприємств фінансові санкції, передбачені у п.7 ст. 11 Закону "Про державну податкову службу в Україні".

Обов'язки:

— володіти комплексом способів і прийомів контрольно-ревізій­ної роботи;

— об'єктивно викладати виявлені факти порушень і зловживань;

— у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законо­давства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій і повідом­ляти про виявлені зловживання і порушення державним органам.

— повідомити правоохоронним органам про вилученні документів у зв'язку з їх підробкою

— забезпечувати дотримання комерційної та службової таємниць.

— Крім того, ревізор зобов'язаний:

— — надавати допомогу працівникам підприємства, яке ревізуєть­ся, в усуненні виявлених недоліків;

— брати участь у розробці заходів щодо усунення виявлених недоліків;

— доповідати керівництву підконтрольного підприємства про ре­зультати ревізії;

— перевіряти повноту і своєчасність виконання рекомендацій за результатами попередньої ревізії.

Ревізор несе відповідальність за:

— своєчасність, належну якість ревізії;

— об'єктивність викладання її результатів;

— повне або часткове приховування виявлених порушень і зло­вживань або їх заниження;

— правильність і обґрунтованість висновків за результатами ревізії;

— використання службового становища в корисних цілях;

— передчасне розголошення матеріалів ревізії.