ВТРАТИ ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Повномасштабна війна, яка розпочалася через вторгнення росії у суверенну Україну 24 лютого 2022 року, призвела до безпрецедентного зниження вітчизняної економіки. Економіка України зазнала колосальних збитків від поточної російської збройної агресії.

Перш, ніж розглядати заходи щодо відновлення вітчизняного ринку праці, слід проаналізувати його поточний стан та дотичні до нього сектори.

Колосальними за всю історію незалежної України є обсяги і вартість знищеного фізичного капіталу. Так, станом на вересень 2022 року з початку війни росії проти України пошкоджено, зруйновано або захоплено щонайменше 616 адміністративних будівель, 978 медичних закладів, з яких 24 приватні заклади охорони здоров’я, 1270 шкіл, 786 дитсадків, 775 об’єктів культури, 80 релігійних споруд, 149 закладів туризму та 153 спортивні об’єкти, 2910 торгівельних точок, 19 аеропортів і цивільних аеродромів, 110 залізничних вокзалів і станцій, 315 мостів і мостових переходів державного, місцевого або комунального значення, 10 ТЕЦ, 322 котельні. Загальна сума прямих задокументованих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі України за період 24.02.-01.09.2022 склала понад 127 млрд дол. США, натомість непрямі втрати визначені у розмірі 161,8 млрд дол. США [1]. Перелік знищених об’єктів і витрати вражаючі, проте вони будуть рости, оскільки війна не закінчилась.

Найбільша частка (39,8%) у загальному обсязі прямих втрат належить житловим будівлям - 50,5 млрд дол. США та інфраструктурі - 35,3 млрд дол. США (27,8%). Втрати активів бізнесу становлять мінімум 9,9 млрд дол. США і швидко зростають. Ще 6,6 млрд дол. США складають прямі втрати аграрного сектору внаслідок війни.

Рис. 3.1. Розподіл загального обсягу прямих втрат України станом на 1 вересня 2022 року, млрд дол. США

Джерело: складено автором на основі [2]

Окрім знищеного фізичного капіталу колосальними є екологічні втрати. А екологія, як відомо, безпосередньо впливає на здоров’я громадян. В Україні від війни вже постраждало 20% заповідників і 3 мільйони гектарів лісів. Загальні екологічні збитки України, спричинені війною, сягають 36 млрд дол. США (25 млрд - збитки за забруднення повітря, 11,4 млрд - збитки за ушкодження ґрунтів).

Величезним є також вплив війни на динаміку основних макроекономічних показників в країні: реальний ВВП різко скоротився, інфляція та безробіття стрімко зросли, торгівля серйозно порушена, бюджетний дефіцит та державний борг виросли до безпрецедентного рівня, наявне від’ємне сальдо торговельного балансу, надмірно підвищився обмінний курс гривні до долара США, національна грошова одиниця девальвує (табл. 3.1).

Таблиця 3.1

Основні показники економічного і соціального розвитку України у 2021-2023 роках (звіт та прогноз)

Джерело: складено автором на основі [3, 4, 5]

Очевидно, що негативна динаміка цих показників зберігатиметься доти, поки, по-перше, не закінчиться війна, по-друге, не будуть відчутними результати запровадженої стабілізаційної політики, політики відновлення економіки.

Найкритичнішим індикатором, який характеризує поточний стан національної економіки, є валовий внутрішній продукт (ВВП). За звітними даними Державної служби статистики України після скорочення ВВП на 15,1% у І кварталі 2022 року економіка пришвидшила падіння до 37,2% у ІІ кварталі. У подальшому очікується уповільнення квартальних темпів падіння реального ВВП внаслідок адаптації економіки та налагодження нових логістичних ланцюгів. У цілому, за підсумком 2022 року, очікується падіння ВВП на рівні 33,4% порівняно із 2021 роком. Тобто, внаслідок війни ВВП скоротиться на третину. Проте, за експертними оцінками, вже у наступних роках буде спостерігатися його позитивна динаміка (біля 5% у 2023 році та 5,5% у 2024 році) (рис. 3.2).

Рис. 3.2. Звіт та прогноз динаміки ВВП в Україні у 2021-2024 рр., %

Джерело: складено автором на основі [3]

Це можливо, насамперед, завдяки відновленню виробництва, відтворенню інфраструктурних об’єктів, створенню нових робочих місць, поверненню із-за кордону вимушених мігрантів тощо.

Для пришвидшення виробництва ВВП, виведення його на траєкторію позитивної динаміки, для відтворення знищеного фізичного капіталу та для відбудови національної економіки необхідно оживити ринок праці, відновити робочі місця, повернути в країну вимушених мігрантів працездатного віку.

Тобто, ринок праці є не відокремленим елементом економічної системи, а таким його структуроутворюючим елементом, який у сукупності із ринком благ і фінансовим ринком формує загальнонаціональний ринок.

У 2022 році ринок праці в Україні зазнав рекордних змін одразу за кількома напрямами, які в комплексі свідчать про радикальну зміну картини зайнятості населення. Наразі ринок праці демонструє негативну динаміку: скорочення працездатного населення, втрати людського капіталу через міграцію та загибель громадян, зростання безробіття. Все це супроводжується зниженням реальних доходів населення, сукупного попиту, скороченням заощаджень. Значна втрата трудових ресурсів через фізичне знищення громадян, вимушене масове переселення в межах країни та за кордон, примусову депортацію у рф зменшує потенціал відновлення економіки і створення ВВП. Саме тому відновлення ринку праці та людського капіталу має бути пріоритетним завданням повоєнної відбудови економіки України.

Останніми роками вітчизняний ринок праці характеризується різнонаправленими процесами. З однієї сторони, спостерігається розвиток новітніх технологій, штучного інтелекту, інформації і знань тощо, які не тільки стають рушіями суспільного розвитку, забезпечують його перехід на новий технологічний рівень, але і ставлять нові вимоги до якісних показників ринку праці. З іншої сторони, війна, порушення макроекономічної стабільності, зовнішні і внутрішні загрози, природні катаклізми та інші деструктивні явища виступають джерелом паніки та причинами кризових явищ, прирікають до функціонування економіки в умовах невизначеності. Саме в цей час привертається зростаюча увага і підвищуються вимоги до такого параметру ринку праці як людський капітал, який є унікальним носієм інформації, навичок і знань.

У сучасному світі людський капітал є найвищою цінністю. Повоєнне відновлення економіки України безпосередньо пов’язано із кількістю і якістю людського капіталу, тобто залежать від стану здоров’я громадян, які є виробниками ВВП, рівня їхньої освіти і кваліфікації, трудових навичок і виробничого досвіду, а також від розвитку відповідних соціальних інституцій тощо. Людина є повноправним суб’єктом ринку праці (як найманий працівник або роботодавець) і носієм людського капіталу, який треба формувати і примножувати. Мова йде про спрямування економічної політики уряду на вирішення питань, пов’язаних із підтримкою людського капіталу, розвитком людини як особистості.

За визначенням Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) під людським капіталом розуміються знання, кваліфікації, навички та інші якості, якими володіє індивідуум і які важливі для господарської діяльності [6].

Американський словник економічних термінів визначає людський капітал як навички, здатність та вміння, які має людина і які дозволяють їй отримувати дохід [7].

Український інститут майбутнього пропонує своє бачення людського капіталу як сукупності знань, навичок та досвіду людей, їх економічної цінності, перспективності та відповідності як нинішнім потребам суспільства, так і майбутнім [8].

Українські вчені трактують людський капітал як сформований і розвинений у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас здоров’я, знань, навичок, здібностей, мотивацій, який цілеспрямовано використовується в тій чи іншій сфері економічної діяльності, сприяє зростанню продуктивності праці і завдяки цьому впливає на зростання доходів свого власника, прибутку підприємства та національного доходу [9].

Таким чином, людський капітал являє собою сукупність знань, вмінь, навичок та компетентностей, які притаманні індивідуумам і які сприяють підвищенню особистого і суспільного добробуту. Слід зауважити, що в основі людського капіталу є людина, яка може накопичувати знання, навички і досвід, тому всі характеристики людського капіталу прямо чи опосередковано визначають стан людини.

Людський капітал доцільно розглядати з точки зору його двох визначальних складових - кількісних та якісних характеристик (рис. 3.3).

Рис. 3.3. Складові людського капіталу

Джерело: побудовано автором на основі [10, с. 214]

Демографічні тенденції слід розглядати з точки зору потенційної робочої сили та її складу. Після здобуття Україною незалежності, протягом 30 років чисельність наявного населення в країні скорочувалась (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Чисельність наявного населення в Україні у 1990-2022 рр., млн осіб

1. За даними Всеукраїнського перепису населення на 5 грудня 2001 року.

2. Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.

Джерело: складено автором на основі [3]

Протягом 1992-1994 рр. чисельність українців була найбільшою і перевищувала 52 мільйони осіб. А після цього періоду даний показник невпинно скорочувався. Станом на січень 2022 року, перед початком повномасштабної війни, в країні налічувалось за різними оцінками від 38 до 41 млн населення. Проте проживало в Україні ще менше громадян: 34,5 млн станом на 1 січня 2022 року і 27,8 млн на кінець серпня. Тобто за пів року повномасштабної війни чисельність тих, хто живе і працює в Україні, скоротилась на 6,7 млн. Дані цифри свідчать про те, що війна поставила під загрозу не тільки якість людського капіталу, але і його базові кількісні характеристики. Мова йде про фізичне знищення частини носіїв вітчизняного людського капіталу або його перебування в окупації, а також про його вимушену міграцію. Згідно з офіційною статистикою, з початку повномасштабного вторгнення рф загинули не менше 8 тисяч мирних жителів України. Демографічні прогнози показують, що подальше зменшення наявного населення і людей працездатного віку неминуче.

3.2.