4. Роль та місце економіці
За умов нової корпоративної стратегії
корпоративних стратегічних альянсів у новій
глобалізованої економіки важливим аспектом стають корпоративні стратегічні альянси, адже дозволяють компанії швидко та, уникаючи серйозних витрат, увійти на іноземний ринок.
Корпоративний стратегічний альянс (КСА) - це форма співпраці двох потенційних чи реальних конкурентів в довгостроковому періоді для досягнення певної мети (наприклад, створення нового продукту).
Стратегічні альянси - явище не нове і, тим більше, не рідкісне. Альянси були поширені в XVIII та XIX ст. в судноплавстві і страхуванні перевезень вантажів. NEC, найбільша японська технологічна фірма, була заснована у 1899 р. як перше японське спільне підприємство з американською компанією Western Electric (WE). Міжнародні корпоративні стратегічні альянси отримали розповсюдження у світовій економіці протягом всього ХХ століття (наприклад, створювалися і функціонували консорціуми промислових підприємств і банків). Проте, лише в останні десятиріччя цей феномен досяг принципово нового рівня розвитку. Справа в тому, що умовою і середовищем формування та функціонування корпоративних стратегічних альянсів стала глобалізація економіки, а її головними суб'єктами виступають ТНК. За оцінками американських дослідників, з початку 2000-х років кількість корпоративних стратегічних альянсів у світі щорічно зростала більш, ніж на 25 %. В США, наприклад, в 2001-2012 рр. кількість корпоративних стратегічних альянсів зросла більше, ніж в 4 рази.
Всесвітній економічний форум за участю 2/3 з 377 президентів найбільших компаній світу, відзначили, що корпоративний стратегічний альянс - «найважливіший інструмент глобального корпоративного зростання».
Причини створення корпоративних стратегічних альянсів:
1. Економія коштів компаній. Якщо інвестиційний проект є надто дорогим та ризикованим для запровадження однією фірмою, компанії можуть поєднати сили для досягнення певного результату.
2. Доступ на зарубіжні ринки. Такий доступ забезпечує його учасникам зниження ризиків, кращі умови для експорту, переваги від диверсифікації сфери діяльності, можливість більш швидкого проникнення на ринки, отримання економічних вигод, задоволення вимог уряду до іноземного капіталу.
3. Зменшення ризиків кожного з партнерів за допомогою розподілу ризиків крупного проекту між кількома фірмами, надання можливості диверсифікації номенклатури товарів, забезпечення більшої окупності активів.
4. Поєднання можливостей компаній, зростання ефективності від використання ресурсів (фінансові ресурси, технології, устаткування). Часто це дає можливість зниження трансакційних витрат і підвищення ефективності діяльності. Коли кожна організація виконує роботу, в якій вона найбільш компетентна, витрати на одиницю продукції знижуються для всіх партнерів. В результаті створюються так звані зв'язуючі альянси, особливість яких полягає в тому, що кожна з фірм виконує взаємодоповнюючі функції. Прикладом служить, зокрема спільне підприємство німецької хімічної ТНК «БАСФ» і американської «Доу Кемікл».
5. Зниження витрат на дослідження та розробку технологій. Компанія уникає витрат, спрямованих на дослідження та розробку технологій, адже має можливість користуватися результатами досліджень партнера.
6. Отримання нових знань. Досить часто, ТНК об’єднуються в корпоративні стратегічні альянси, в тому числі нерідко саме з конкурентами, щоб удосконалювати всю сукупність своїх інтегрованих, цілісних знань, розглядаючи їх як актив, навіть більш важливий, ніж запатентована технологія. Наприклад, японська ТНК «НЕК» створила стратегічний альянс із зареєстрованою у США компанією «Ханеуелл» та з французькою фірмою «Булль» саме заради використання досвіду, навиків і технологій своїх партнерів. Здатність вчитися у інших, перш за все, у своїх партнерів по альянсу - одне із головних положень інформаційної економіки. Останніми роками навіть з'явився термін «альянси, що навчаються». За умов нестабільності, вкрай швидких і часто радикальних змін зовнішнього середовища, інформація та знання набули особливої значущості.
Хоча стратегічний альянс надає ТНК ряд переваг, однак присутні йому і певні недоліки. Дослідження стратегічних альянсів виявляють їх нестабільність у більш, як 70% випадків. Причина такої нестабільності полягає у:
S труднощах контролю (нестача автономії спричиняє внутрішні конфлікти);
S культурній диференціації (різні бачення партнерів на досягнення цілей);
S різних початкових очікуваннях партнерів альянсу (одна компанія прагне уникнути конкуренції, інша прагне отримати доступ до технологій першою).
У природі стратегічних альянсів існує суперечливий аспект: хоча альянси часто не виправдовують сподівань, компанії продовжують їх підтримувати. California Management Review наводить дослідження, в якому автори пояснюють, чому стратегічні альянси продовжують існувати після своїх невдач:
1. Створення стратегічного альянсу - досить складний процес. Менеджери проводять довгі та виснажливі переговори задля його укладання, тому "відступ" практично унеможливлюється.
2. Витрати, спричинені розвалом альянсу, можуть виявитися вищими, ніж витрати на його підтримку. Разом з цим, час необхідний для припинення діяльності альянсу, може перевищити час, затрачений на його створення.
3. Якщо компанії формують корпоративні стратегічні альянси за аналогією до дій конкурентів, закриття альянсу сприйматиметься як стратегічна помилка, яку неможливо допустити.
4. Компаніям, яким бракує досвіду у створенні альянсів, важко визначити ефективність його роботи, а тому вони можуть не зуміти оперативно зреагувати на його невдачу.
В останні 20-25 років корпоративний стратегічний альянс - вельми поширений прояв нової економіки, її істотний невід'ємний елемент. Основним суб'єктом КСА є ТНК, операції яких набули глобального характеру. Для них корпоративні стратегічні альянси давно перетворилися на гнучкий, вільний інструмент, що дозволяє досягати поставлених ними стратегічних цілей з меншими витратами на основі спільності інтересів учасників таких альянсів.
Таким чином, можна зробити наступні висновки:
S КСА виступають як один з вельми поширених проявів глобалізації економіки і є її невід'ємним елементом;
S КСА довели свою важливість не тільки для національного, але і для міжнародного бізнесу, а також і в цілому для економіки залучених в них держав;
S сьогодні КСА і партнерські відносини набули значного розквіту, який в майбутньому тільки зростатиме. Багато фірм, які раніше рідко вступали до альянсів, тепер створюють їх регулярно;
S КСА дозволяють розвивати і покращувати операції, устаткування і процеси, забезпечують доступ до нових здібностей, нових знань і технологій, а також створювати нові можливості за умов нової економіки.
5.
Еще по теме 4. Роль та місце економіці:
- § 1.1. Роль та місце біржі в економіці
- Місце ФРН у світовій економіці й особливості національної економічної моделі
- МІСЦЕ ФІНАНСОВОГО СЕКТОРУ У ФІНАНСОВІЙ СИСТЕМІ ТА ЕКОНОМІЦІ КРАЇНИ
- Тема 12. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА МІСЦЕ УКРАЇНИ У СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
- Тема 12. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО ТА МІСЦЕ УКРАЇНИ В СВІТОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
- 3.3. Власність, її місце і роль в економічній системі
- 9.1. Роль і місце фінансового контролю в бюджетному процесі
- 1.3. Роль і місце бюджету в фінансово-кредитному механізмі держави
- ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРЕСТРАХУВАННЯ, ЙОГО РОЛЬ І МІСЦЕ У РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
- 1.3, ПОНЯТТЯ ПАРАДИГМИ, її МІСЦЕ І РОЛЬ В ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ
- МІСЦЕ І РОЛЬ ІНСТИТУЦІЙНИХ СЕКТОРІВ У СИСТЕМІ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
- 14.1. Місце і роль сільського господарства у суспільному виробництві, його особливості
- 61. Економічна роль і функції держави в ринковій економіці.
- 74. Роль держави в змішаній економіці. Роль та обмеження ринкового механізму в регулюванні економіки. Кейнсіанський механізм державного впливу на економіку.
- Тема 17: Роль держави в економіці.
- Конкуренція та її роль у РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ
- 66. Суть, функції і роль фінансів у ринковій економіці.
- § 2. Функції і роль грошей у ринковій економіці
- § 2. Функції і роль держави у змішаній економіці
- 18.1. Сутність фінансів і роль їх у ринковій економіці