Висновки до розділу 1

1. Виявлено вплив інформації на туристичний ринок та визначено, що в результаті використання своєчасної та достовірної інформації: зростає ефективність функціонування туристичних підприємств; підвищується корисність туристичного продукту; формуються нові туристичні послуги; своєчасно надаються послуги споживачеві за допомогою формування каналів розподілу - інтенсивного, ексклюзивного або селективного.

2. Представлено хронологізацію дефініції «інформаційна логістика», на основі якої сформовано власне визначення. Інформаційна логістика - це міждисциплінарна концепція ефективного просування туристичного продукту, спрямована на гармонізацію попиту та пропозиції шляхом використання сучасних комунікаційних технологій та формування гнучких логістично-інформаційних інфраструктур.

3. Дослідження теоретичних надбань у сфері інформаційної логістики, дозволило сформувати концепції інформаційної логістики. Зокрема, інформаційна логістика у вузькому сенсі охоплює сферу управління логістичною інформацією. В широкому сенсі інформаційна логістика означає побудову та функціонування всієї інтегрованої інформаційної системи туристичного підприємства за принципами логістики.

4. Виокремлено поняття «гнучка логістична інформаційна інфраструктура» - це інформаційно-технологічна система, що дозволяє оперативно реагувати на зміни попиту візитерів, сприяє виконанню основних функцій логістики та впливає на результативність туристичних підприємств з урахуванням вимог споживачів і рівня їх задоволеності. До складу якої було включено: всі види транспорту і транспортні шляхи; будівлі та споруди туристичних підприємств; веб-сайти, пристрої і засоби переробки, зберігання та передачі інформації разом з відповідним програмним забезпеченням.

5. Визначено, що просування туристичного продукту за принципами інформаційної логістики - це сукупність заходів комунікаційного та

технічного характеру та потоки інформації, що їх пов’язують, спрямованих на встановлення зв’язків між всіма учасниками логістичного ланцюга руху туристичного продукту з метою його реалізації та одержання економічної вигоди туристичними підприємствами.

6. Систематизовано та досліджено способи просування туристичного продукту (реклама, персональний продаж, стимулювання збуту, зв’язки з громадськістю та формування каналів збуту туристичного продукт) і визначено необхідність застосування інформаційних технологій, починаючи від розробки спеціалізованих програмних засобів, що забезпечують автоматизацію роботи окремого туристичного підприємства, до використання глобальних комп’ютерних мереж.

7. З урахуванням специфіки туристичної галузі та з огляду на інформаційну спрямованість даної сфери, запропоновано доповнити маркетингові складові такими елементами: позиціонування (рс^іііопіпц), політика туристичних підприємств (tourism enterprise policy), програмування пакетів туристичних послуг (ргоцгаттіпц packages of tourist services).

8. Для оцінки ефективності PR заходів запропоновано проводити моніторинг: зміни кількості контактів; зміни поінформованості цільової аудиторії; збільшення продажів туристичного продукту.

9. Узагальнено та систематизовано підходи до визначення сутності корисності та сформоване визначення корисності туристичного продукту - це його здатність задовольняти потребу потенційного візитера, що базується на властивостях туристичного продукту і на індивідуальних перевагах споживача, які визначаються на всіх етапах формування туристичної послуги показниками призначення та нематеріальних активів, співвіднесеними з професійною компетенцією персоналу, оптимальністю обслуговування та безпекою подорожі.

10. На основі аналізу рівнів корисності сформовано мультиатрибутивну корисність туристичного продукту, яка включає: формальну корисність, корисність придбання, корисність використання

11. Запропоновано діючі компоненти корисності туристичного продукту: якість; безпека та екологічність; професійна компетенція персоналу; оптимальність обслуговування; призначення; нематеріальні активи.

12. Запропоновано схему взаємодії основних чинників формування корисності туристичного продукту, яка ілюструє узагальнення названих підходів до визначення корисності та її домінуючих компонентів. Запропонована модель надає можливість ідентифікувати таке поняття як корисність туристичного продукту та ілюструє роль основних елементів інформаційної логістики у формуванні корисності туристичного продукту на кожному етапі його створення.

Результати, отримані в даному розділі, опубліковані автором в роботах [60, 123, 124, 125, 126, 133].