Діагностування відтворення основних складових соціального життя регіонального соціуму

У попередніх параграфах роботи доведено, що проведення діагностики відтворення продуктивних сил у контексті розвитку регіонального соціуму дозволяє, з одного боку, виявити загальні тенденції розвитку суспільства, з урахуванням їх специфічних умов життєдіяльності, властивих конкретному регіону, з іншого боку, на основі виявлених закономірностей розвитку роз­робити основні принципи, цілі та напрямки регіональної політики розвитку соціуму.

З метою опису явищ і процесів відтворення населення регіону необхідно охарактеризувати можливі напрями відтворення населення регіону. Виявлений негативний тренд у протіканні демографічних процесів і явищ, що характе­ризується звуженим типом відтворення населення, свідчить про наявність проблемної ситуації в розвитку регіонального соціуму (прикладом негатив­ного тренда відтворення населення регіону є скорочення його чисельності, збільшення диспропорцій у статевовікової структурі: збільшення питомої ваги старших вікових груп, жінок у складі всього населення та ін.). Діагноз, встановлений на засадах цього тренда визначає демографічну кризу.

Отже, демографічна криза — це діагноз, який відображає порушення в процесах відтворення населення. Суть якого полягає у тому, що протягом досліджуваного періоду відтворення регіонального соціуму характеризуєть­ся такими явищами, як високий рівень смертності особливо в працездатному віці на тлі низької народжуваності; вичерпання потенціалу демографічного зростання через постаріння населення; від’ємним сальдо міграції населення.

На засадах балансового методу, розглянутого в п. 2.3, зв’язок між окре­мими показниками відтворення населення при встановленні діагнозу «демог­рафічна криза» характеризується негативними тенденціями, що виявляються в результаті ситуації, при якій:

^Чпомерлих ^{+ N}вибулих.

(4.1)

Виявлений нейтральний тренд у протіканні демографічних процесів і явищ, який характеризується простим типом відтворення населення регіону, дає уяв­лення про ситуацію, при якій динаміка природного й механічного руху населен­ня регіону не змінює його чисельність (відсутній приріст населення). Встановле­ний на засадах цього тренда діагноз відповідає статичному характеру розвитку.

В основі цього діагнозу покладено поняття «статика» (от греч. statike — вчен­ня про рівновагу), що означає умови рівноваги будь-якої системи. Отже, цей діаг­ноз повинен характеризувати ситуацію, за якої умови та напрями протікання де­мографічних процесів протягом досліджуваного періоду істотно не змінилися. Це означає, що чисельність регіонального соціуму за рахунок дії та напряму таких процесів як смертність, народжуваність та міграція практично не змінюється, тоб­то відбувається взаємне погашення (урівноваження) дії як негативних, так і пози­тивних явищ і процесів, що відбуваються у процесах відтворення населення.

Виявлений позитивний тренд у протіканні демографічних процесів і явищ, який характеризується розширеним типом відтворення населення регіону, свідчить про наявність позитивних явищ і процесів (наприклад, як позитивний тренд слід розглядати збільшення чисельності населення, відсут­ність диспропорцій у статевовіковій структурі та ін.). Таким чином, позитив­ний тренд розвитку явищ і процесів відтворення регіонального соціуму від­повідає діагнозу «демографічний підйом».

Демографічний підйом — це діагноз, який характеризує ситуацію, за якої протікання демографічних процесів під дією сприятливих умов для їх розви­тку веде до розширеного типу відтворення населення. Позитивні тенденції виявляються в результаті ситуації, при якій:

^народжених ^{+ N}прибулих > ^Чпомерлих ^{+ N}вибули^.

(4.2)

Важливо зауважити, що визначення діагнозу повинно відбуватися за до­сить великий проміжок часу. Це пов’язано з тим що демографічні процеси є найбільш стійкими та інерційними, бо вони складаються десятиліттями під впливом різноманітних чинників.

Тому, діагноз відтворення населення регіону встановлюється залежно від виду виявленого тренда, на підставі якого дається агрегований синтетичний висновок про стан відтворення населення регіону і причини зміни в його структурі (табл. 4.1).

Результатами діагностики відтворення населення Донецької області були представлені у таблиці 4.2.

На основі проведеного дослідження встановлено діагноз відтворення насе­лення Донецької області, який може кваліфікуватись як затяжна демографічна криза. Тож існує реальна небезпека для демографічних процесів та явищ, яка є наслідком неефективної політики держави в цьому питанні, зниження рівня життя населення, зміни його освітнього та культурного рівня тощо.

Діагностика відтворення трудових ресурсів дає змогу встановити причин- но-наслідкові зв’язки між існуючими демографічними процесами та сучас­ними тенденціями розвитку системи професійної освіти з урахуванням соці­ально-економічних особливостей регіону та кон’юнктури регіонального рин­ку праці, що склалася. Вирізнення таких тенденцій і закономірностей дає мо­жливість розпізнати негативні (кризові) явища та процеси, встановити перед­умови їх виникнення, визначити й оцінити відхилення від еталона (нормати­вних показників, прийнятних для даної території).

Таблиця 4.1. Основні характеристики можливих напрямів відтворення населення регіону

Таблиця 4.2.

Виявлений негативний тренд у процесах формування, розподілу і пере­розподілу та використання трудових ресурсів, характеризує наявність проблемної ситуації, яка виявляється в скороченні чисельності населення молодше (потенційні трудові ресурси) працездатного віку, посилення дис­пропорцій у статево-віковій структурі населення, що виявляється у збіль­шенні навантаження особами старших вікових груп, зменшенні особами молодше працездатного віку; наявністю неконтрольованої трудової мігра­ції; диспропорцій у співвідношенні попиту та пропозиції робочої сили; не­відповідність потребам ринку праці наявної професійно-кваліфікаційної структури трудових ресурсів; невідповідність розміру оплати праці рівню освіти, кваліфікації та компетентності працівника; погіршення умов праці; наявність прихованої зайнятості та інше.

Встановлення діагнозу на засадах існуючого напряму трен має такі харак­теристики. Кризисний стан у процесах відтворення трудовдаих ресурсів — діагноз, який свідчить про наявність таких кризових явищ, як скорочення трудових ресурсів через порушення відтворення населення:

• низьку народжуваність, високу смертність населення в працездатному віці, старіння населення;

• невідповідність існуючої системи професійної освіти потребам ринку праці;

• високий рівень безробіття;

• зменшення продуктивності праці працівників та низький рівень оплати праці тощо.

Наявність нейтрального тренда у відтворенні трудових ресурсів свідчить про ситуацію, при якій протягом досліджуваного періоду не відбувається змін у процесах відтворення трудових ресурсів, тобто їх загальна чисель­ність не змінюється, не відбувається змін у професійно-кваліфікаційній структурі, у системі професійної освіти, не змінюються рівні зайнятості та безробіття, попиту та пропозиції робочої сили, ефективність використання трудових ресурсів тощо.

Установлений на засадах напряму цього тренда діагноз відповідає статич­ному характеру розвитку, який характеризує ситуацію, за якої умови та напрями протікання процесів відтворення трудових ресурсів протягом до­сліджуваного періоду істотно не змінилися.

Позитивний тренд у процесах відтворення трудових ресурсів, характери­зує зміни, які свідчать:

• на фазі формування — про забезпечення усіх галузей економіки достатньою кількістю працівників, які за своїм фізичним розвитком, розумовими здібнос­тями й знаннями здатні займатися суспільно корисною діяльністю, що мають відповідну до потреб ринку праці спеціалізовану професійну освіту, успішно володіють навичками підприємницької та управлінської діяльності тощо;

• на фазі розподілу і перерозподілу — про прагнення до ситуації, яка ви­значається відповідністю попиту на робочу силу її пропозицією в усіх га­лузях економіки регіону;

• на фазі використання — про раціональне використання трудових ресур­сів, що досягається, насамперед, за рахунок забезпечення їх повної зайня­тості й досягнення ними найвищої продуктивності праці.

На засадах напряму цього тренда можна встановити діагноз, який харак­теризує відтворення трудових ресурсів у напрямку збалансованого розвитку.

Збалансований характер розвитку, діагноз, в основу якого покладена рів­новажна кон’юнктура ринку праці, для якої характерною є відповідність по­питу та пропозиції робочої сили. В принципі, таке співвідношення є ідеаль­ним становищем на ринку праці, однак, у реальному економічному житті во­но не існує (наприклад, цього стану не дозволяє досягнути такий вид безро­біття як фрикційне), але треба прагнути до досягнення цього стану. Отже, напрям вектора розвитку, позначений як наближення до цієї рівноваги, є по­зитивним трендом розвитку у відтворенні трудових ресурсів.

Діагноз характеризується такими явищами:

• розширений тип відтворення населення;

• ситуація, за якої протікання процесів відтворення трудових ресурсів під дією сприятливих умов веде до інтенсивного типу їх розвитку;

• кон’юнктура на ринку праці прагне до стану рівноваги;

• раціональне використання трудових ресурсів досягається, насамперед, за рахунок прагнення до забезпечення їх повної зайнятості та досягнення ними найвищої продуктивності праці;

• відбувається поліпшення умов праці та ін.

Таким чином, на засадах, визначених напрямів трендів залежно від виду виявленого тренда встановлюється діагноз про стан відтворення трудових ресурсів регіону (табл. 4.3).

Таблиця 4.3. Основні характеристики можливих напрямів відтворення трудових ресурсів регіону

Закінчення табл. 4.3

При постановці діагнозу відтворення трудових ресурсів необхідно враховувати вихідні умови розвитку відповідної території, до яких нале­жать ті показники, що дозволяють визначитися із симптомами, які необ­хідні для встановлення діагнозу. Приклад вихідних умов, на засадах яких встановлюється діагноз відтворення трудових ресурсів, наведено в табли­ці 4.4.

За результатами проведеного дослідження складається таблиця відтворення трудових ресурсів Донецької області (табл. 4.5).

Отже, на основі проведеного дослідження встановлено діагноз відтворен­ня трудових ресурсів Донецької області на фазі їх формування, який може характеризуватися як наявність кризових явищ у цих процесах. Доведено, що відбувається скорочення трудових ресурсів через порушення відтворення населення:

• низьку народжуваність, високу смертність населення в працездатному ві­ці, старіння населення;

• невідповідність існуючої системи професійної освіти потребам ринку праці.

Таблиця 4.4. Вихідні умови для встановлення діагнозу відтворення трудових ресурсів Донецької області

Наявність цих негативних явищ може створити суттєві обмеження в за­безпеченні всіх галузей економіки регіону фахівцями відповідної кваліфіка­ції, які відповідали б потребам економіки.

Таблиця 4.5. Результати квантифікації відтворення трудових ресурсів Донецької області

Продовження табл. 4.5

Продовження табл. 4.5

Закінчення табл. 4.5

Діагностика відтворення суспільного здоров’я населення регіону. У попе­редніх параграфах доведено, що діагностика відтворення суспільного здоров’я

дає можливість визначити стан фізичного, духовного і соціального благопо­луччя населення регіону, виявити причини й закономірності його розвитку з урахуванням особливостей функціонування регіональної системи охорони здоров’я, техногенного навантаження території, економічного й соціального розвитку регіону. Для постановки діагнозу виділяються такі види напряму зміни показників відтворення суспільного здоров’я населення: негативний, нейтральний і позитивний тренди.

Виявлений негативний тренд відтворення суспільного здоров’я свідчить про наявність проблемної ситуації в стані суспільного здоров’я соціуму, у фінансуванні та функціонуванні системи охорони здоров’я і соціальної до­помоги регіону (прикладами негативного тренда є збільшення смертності та інвалідності, особливо в працездатному віці, недофінансування галузі охорони здоров’я і соціальної допомоги, що не дозволяє забезпечити ті об­сяги медичної допомоги, які необхідні жителям регіону, падіння рівня жит­тя більшої частини населення і техногенне навантаження на навколишнє середовище та ін.).

Причинами негативних тенденцій відтворення суспільного здоров’я насе­лення є існуючі проблеми в економічному і соціальному розвитку території, екологічному стані навколишнього середовища, рівні життя населення, у стані здоров’я індивіда. Наявність негативних тенденцій підтверджується ситуацією, при якій дефіцит середньої очікуваної тривалості життя збільшу­ється (4↑).

Таким чином, постановка діагнозу відтворення суспільного здоров’я на­селення регіону відбувається на засадах визначеного тренда шляхом обробки звітних статистичних даних і встановлених на цій основі тенденцій змін ста­ну суспільного здоров’я регіонального соціуму. Діагноз, що описує збіль­шення дефіциту очікуваної тривалості життя при народженні, характеризує несприятливе протікання процесів відтворення суспільного здоров’я насе­лення, на яке роблять вплив різні чинники:

1) техногенний. Функціонування техногенної системи призводить до виник­нення техногенних ризиків, існування яких підтверджують наявність при- чинно-наслідковому зв’язку між техногенним навантаженням на природне середовище та очікуваною тривалістю життя при народженні регіональ­ного соціуму;

2) соціально-економічний. Негативний вплив цього чинника виникає у ви­падку порушень у розвитку економічної та соціальної сфер суспільства, кризи системи охорони здоров’я, умов і способу життя індивіда;

3) фізіологічний, який відображає особливості організму людини: наявність окре­мих видів хвороб, спадкову схильність до захворювань, соціальні стреси, асо­ціальна поведінка індивіда, правильне харчування, фізичне навантаження та ін. Виявлений нейтральний тренд свідчить про стабільний стан суспільного

здоров’я населення регіону, тобто відсутні як позитивні, так і негативні зміни стану його здоров’я. Нейтральні тенденції виявляються в результаті ситуації, при якій динаміка дефіциту середньої очікуваної тривалості життя не змінюється в межах досліджуваного періоду (∏=const).

Отже, наявність нейтрального тренда свідчить про те, що дефіцит очіку­ваної тривалості життя при народженні практично не змінюється. Діагноз, який характеризує ситуацію, при якій умови протікання процесів відтворен­ня суспільного здоров’я за аналізований період істотно не змінилися і/або посилення дії одного чинника компенсується діями інших.

Виявлений позитивний тренд відтворення суспільного здоров’я свідчить про наявність позитивних явищ і процесів у стані здоров’я соціуму, у системі охоро­ни здоров’я і соціальної допомоги регіону (наприклад, як позитивний тренд слід розглядати збільшення очікуваної тривалості життя при народженні, скорочення дитячої смертності, а також смертності та інвалідності в працездатному віці та ін.). Наявність позитивних тенденцій описується ситуацією, при якій дефіцит се­редньої очікуваної тривалості життя зменшується (Д\. або Д →min).

Діагноз, що характеризує скорочення дефіциту очікуваної тривалості життя при народженні, покликаний характеризувати сприятливе протікання процесів відтворення суспільного здоров’я населення за рахунок:

• зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище;

• наявності позитивних тенденцій у розвитку соціальної сфери суспільства, умов і способу життя індивіда;

• зниження захворюваності та смертності населення особливо в молодше- та працездатному віці;

• покращення якості життя населення та функціонування системи охорони здоров’я, що дозволяє забезпечити належний рівень якості і безпеки жит­тя регіонального соціуму.

Тому на засадах визначених напрямів трендів залежно від виду виявлено­го тренда встановлюється діагноз про стан відтворення суспільного здоров’я регіонального соціуму (табл. 4.6).

Таблиця 4.6. Основні характеристики можливих напрямів відтворення суспільного здоров'я регіонального соціуму

Закінчення табл. 4.6

Отже, діагноз відтворення суспільного здоров’я населення регіону вста­новлюється залежно від виду виявленого тренда, на підставі якого робиться агрегований синтетичний висновок про стан відтворення суспільного здоров’я населення регіону й причини його зміни.

За результатами проведеного дослідження складається таблиця діагностики від­творення суспільного здоров’я регіонального соціуму Донецької області (табл. 4.7).

За результатами розрахунків показників, що характеризують стан суспіль­ного здоров’я, можна стверджувати, що дефіцит суспільного здоров’я насе­лення становить 20,2 роки. Отже, має місце діагноз, що характеризує не­гативний тренд відтворення суспільного здоров’я і свідчить про наявність проблемної ситуації у стані суспільного здоров’я соціуму, у фінансуванні та функціонуванні системі охорони здоров’я і соціальної допомоги регіону.

Діагностика відтворення освітнього рівня регіонального соціуму покли­кана визначити освітній рівень населення, який обумовлюється НТП, потре­бами науково-технічної сфери, культурою, суспільними відносинами та умо­вами, які дозволяють його здобувати. Отже, необхідним є встановлення при- чинно-наслідкових зв’язків між умовами функціонування існуючої системи освіти та освітнім рівнем регіонального соціуму. З метою постановки діагнозу слід виділити такі напрями зміни показників відтворення освітнього рівня регіонального соціуму: негативний, нейтральний і позитивний тренди.

Таблиця 4.7. Результати квантифікації відтворення суспільного здоров’я населення Донецької області

Закінчення табл. 4.7

Негативний тренд відтворення освітнього рівня регіонального соціуму свідчить про порушення в процесах здобуття освітнього рівня, що виявляєть­ся в зниженні якості, престижу освіти та в соціальному розшаруванні насе­лення, особливо це стосується молоді; формування умов її здобуття, що пов’язано з проблемами державного фінансування закладів освіти, застарі­лою матеріально-технічного базою, дефіцитом висококваліфікованих кадрів, зменшенням безкоштовних освітніх послуг та обмеженням їх доступності, неможливістю працевлаштування за спеціальністю, низьким рівнем якості життя соціуму тощо.

Діагноз, що характеризує негативний тренд відтворення освітнього рівня регіонального соціуму, визначає певні умови розвитку. Освітня криза — це діагноз, який свідчить про зниження освітнього рівня населення. Встанов­лення цього діагнозу відбувається на засадах негативних тенденцій, що від­буваються, по-перше, у процесах здобуття освітнього рівня. Діагноз відобра­жає погіршення рівня знань населення та якості професійної підготовки, що не відповідає сучасним вимогам економіки, зниження соціального престижу освіти. По-друге, у процесах формування умов здобуття освіти, що відбува­ються на всіх рівнях її складових: дошкільній, загальній середній, позашкільній, професійно-технічній, вищій та післядипломній освіті, аспірантурі, докто­рантурі, самоосвіті.

Наявність нейтральних тенденцій у відтворенні освітнього рівня характе­ризує ситуацію, при якій протягом досліджуваного періоду істотних змін не відбувалося. Діагноз, який відповідає цій ситуації, характеризує статичний характер розвитку. Отже, протягом досліджуваного періоду умови здобуття освітнього рівня регіональним соціумом не змінилися.

Виявлений позитивний тренд дозволяє стверджувати про позитивні яви­ща і процеси, які сприяють підвищенню освітнього рівня регіонального соці­уму. Тренд відображає зміни, що відбуваються, по-перше, на засадах здобут­тя освітнього рівня, а саме:

• підвищення його якості та доступності;

• розширення можливостей для здобуття відповідного освітнього рівня;

• створення умов для безперервного навчання протягом усього життя;

• надання якісних і доступних освітніх послуг тощо.

По-друге, зміни, що поліпшують умови функціонування існуючої систе­ми освіти: розвиток інфраструктури, розробка інноваційних освітніх про­грам, зв’язків між провідними закладами освіти, мобільність студентів тощо.

Діагноз, визначений на засадах цього тренду, формує уявлення про роз­виток явищ і процесів у напрямі, який забезпечує підвищення освітнього рів­ня регіонального соціуму протягом досліджуваного періоду.

Таким чином, на засадах напряму виявленого тренда, який характеризує можливості здобуття та умови формування освітнього рівня, встановлюється відповідний діагноз (табл. 4.8).

Таблиця 4.8. Основні характеристики можливих напрямів відтворення освітнього рівня регіонального соціуму

Закінчення табл. 4.8

Результати діагностики відтворення освітнього рівня регіонального соці­уму зводяться в таблицю 4.9.

Отже, результати аналізу дозволяють встановити діагноз, що формує уяв­лення про підвищення освітнього рівня регіонального соціуму протягом до­сліджуваного періоду.

Діагностика умов відтворення культурного розвитку населення дозволяє виявити причинно-наслідкові зв’язки між існуючою мережею закладів куль­тури та культурним розвитком регіонального соціуму, встановити загальні й окремі тенденції та закономірності їх розвитку.

Таблиця 4.9. Результати квантифікації відтворення освітнього рівня населення Донецької області

Закінчення табл. 4.9

Визначення напрямів розвитку відтворення умов культурного розвитку регіонального соціуму відбувається за напрямом встановленого тренда.

Негативний тренд відтворення умов культурного розвитку населення регіону відображає наявність проблемної ситуації в культурному розвитку регіонального соціуму, який характеризує скорочення фінансування галузі та зменшення безкоштовних соціокультурних послуг, звуження і руйнація соціально-культурної інфраструктури, різке скорочення духовних потреб ос­новної маси населення.

Діагноз відтворення умов культурного розвитку регіонального соціуму, що характеризує негативний тренд, визначається як культурна криза регіона­льного соціуму.

Культурна криза — це діагноз, який доводить про обмеження культурного розвитку регіонального соціуму. Відповідає такими явищам, як скорочення мережі закладів культури, падіння інтересу населення до їх діяльності, згасання інтенсивності відвідуваності. Наслідком цих подій є руйнація куль­турно-духовних цінностей у соціумі та обмеження можливостей до його культурного розвитку.

Нейтральний тренд дає уявлення про ситуацію, за якої протягом дослі­джуваного періоду динаміка основних показників, що характеризують куль­турний розвиток, практично не змінилася, тобто не відбулося змін як позити­вних так і негативних.

Діагноз, що відповідає нейтральному тренду умов відтворення культур­ного розвитку регіонального соціуму, характеризує статичний характер роз­витку. Діагноз, що описує ситуацію, за якої умови та напрями протікання процесів культурного розвитку регіонального соціуму протягом досліджува­ного періоду істотно не змінилися.

Позитивний тренд свідчить про наявність позитивних явищ і процесів у культурному розвитку населення та характеризує посилення процесів, спря­мованих на зближення та взаємопроникнення культурної, освітньої, соціаль­ної сфер у суспільне життя регіонального соціуму.

Діагноз, що відповідає позитивному тренду, характеризує культурний підйом у розвитку регіонального соціуму. Отже, діагноз, за яким протікання процесів культурного розвитку соціуму під дією сприятливих умов, характе­ризує:

• активізацію соціально-культурної творчості різних категорій та груп на­селення;

• збагачення культурних ініціатив шляхом розвитку громадських асоціа­цій, клубів, урізноманітнення видів та форм художньої творчості;

• розвиток індустрії дозвілля та розваг;

• патріотичного виховання молоді, що визнано головною складовою націо­нального виховання тощо.

Отже, діагноз відтворення умов культурного розвитку регіонального со­ціуму встановлюється з урахування виду виявленого тренда на засадах його властивостей та симптомів (табл. 4.10).

За результатами проведеного дослідження було складено таблицю діагностики умов культурного розвитку населення Донецької області (табл. 4.11).

Таблиця 4.10. Основні характеристики можливих напрямів відтворення умов культурного розвитку регіонального соціуму

Негативний тренд відтворення умов культурного розвитку населення ре­гіону відображає наявність проблемної ситуації в культурному розвитку ре­гіонального соціуму, який характеризує скорочення фінансування галузі та зменшення безкоштовних соціокультурних послуг, звуження і руйнацію со­ціально-культурної інфраструктури, різке скорочення духовних потреб осно­вної маси населення.

Таблиця 4.11. Результати квантифікації умов відтворення культурно розвитку населення Донецької області

РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ, ДІАГНОСТИКИ

Продовження табл. 4.11

Закінчення табл. 4.11

4.3.