5.1. Науково-методичне забезпечення організації моніторингу регіонального соціуму

Організація моніторингу регіонального соціуму полягає в розробці кон­цепції та методики цього дослідження. Доведено, що сутність організації моніторингу зводиться до формування стандартної моделі системи спосте­реження, збору, обробки та подання науково-обґрунтованої інформації, що характеризує стан розвитку соціально-економічної сфери території.

Взагалі, під моніторингом (від лат. monitor — той, що наглядає, нагадує) у сучасні науці розуміється комплекс спостережень, збору, обробки та на­дання інформації за кількісними та якісними змінами в розвитку природних, технічних та суспільних процесів або явищ, що дозволяє здійснювати без­перервний контроль за станом об’єкта дослідження, результатом якого є отримання оцінки стану та визначення негативних тенденцій розвитку дослі­джуваного процесу або явища.

Доцільно зауважити, що моніторинг покликаний виконувати функцію ко­нтролю за економічними та соціальними явищами й процесами, які пов’язані із зміною умов відтворення соціального життя населення регіону. На засадах отриманих у результаті моніторингу діагнозів, здійснюється прогнозування можливих змін в умовах життєдіяльності регіонального соціуму та розроб­люються науково-обґрунтовані рекомендації, або корегуються вже прийняті заходи щодо соціально-економічного розвитку території, які є підставою для обґрунтування відповідних управлінських рішень на ранніх стадіях виник­нення проблемних процесів або явищ, з метою їх попередження, подолання або нейтралізації впливу. Таким чином, можна стверджувати, що здійснення моніторингу за ходом протікання досліджуваного процесу або явища забез­печує діагностику виконання завдань управлінської діяльності як на макро-, так і мікрорівнях.

Важливим, з точки зору визначення сутності моніторингу, є те, що його проведення не є безпосередньо управлінською діяльністю, але є її складово­ю. Отже, виконання моніторингом контрольної функції, дає можливість отримати потрібну інформацію, яка є важливою для прийняття відповідних управлінських рішень з поліпшення умов відтворення соціального життя ре­гіонального соціуму.

Організацію моніторингу доречно розглядати як побудову структурно- функціональної організованої системи, основними елементами якої є комуні­каційна та інформаційно-аналітична структури. Комунікаційна структура по­кликана забезпечити регулярний збір, накопичення та зберігання інформації, що стосується стану та розвитку об’єкта дослідження. Побудова інформацій­но-аналітичних систем зумовлена збором і акумуляцією статистичної інфор­мації та інформації, що отримана із звітів, за результатами спостережень, соціологічних досліджень, методом експертних оцінок, неявних множин, мо­дельних прогнозів тощо. Функціонування цих систем скеровано на подання постійно оновленої, порівняної у часі інформації, використання якої дозво­ляє діагностувати існуючі негативні явища та процеси, що відбуваються у відтворенні соціального життя населення регіону, ідентифікувати їх та за­пропонувати оздоровчі заходи.

При організації моніторингу регіонального соціуму важливо враховувати те, що він є результуючою складовою механізму діагностики регіонального соціу­му. Отже, при проведенні моніторингу доцільним є використання запропонова­ного науково-методичного інструментарію діагностики регіонального соціуму. На засадах зазначеного можна стверджувати, що в систему моніторингу повинні входити елементи механізму діагностики регіонального соціуму. Так об’єкт спо­стереження визначається в залежності від запропонованих об’єктів діагностики регіонального соціуму, а саме, це відтворення населення, трудових ресурсів, суспільного здоров’я, освітнього рівня та культурного розвитку.

Організація моніторингу умов життя регіонального соціуму полягає у фо­рмуванні постійно поновлювальної інформаційної бази, яка покликана забез­печити необхідною інформацією процедуру дослідження та її збереження. Наявність повної та достовірної інформації забезпечує обґрунтоване відобра­ження стану об’єкта дослідження та тенденцій його розвитку. Інформація, яка отримана в процесі моніторингу умов життя населення регіону дозволяє здійснити оперативне корегування заходів, як на державному, так і на регіо­нальному рівнях.

Інформаційною складовою моніторингу регіонального соціуму висту­пають:

1) соціально-економічні показники, які опубліковані Державною службою статистики України у наступних виданнях, доступ до яких міститься на офіційному сайті служби:

• у статистичних збірниках: «Статистичний щорічник України», «Ук­раїна у цифрах», «Україна», «Регіони України» (2 частини), «Доходи та витрати населення за регіонами України», «Валовий регіональний продукт», «Національні рахунки України», «Витрати і ресурси домо- господарств України», «Самооцінка домогосподарствами України рівня своїх доходів», «Самооцінка населення стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги», «Соціально-демог­рафічні характеристики домогосподарств України», «Чисельність наявного населення України», «Розподіл постійного населення України за статтю та віком», «Економічна активність населення України», «Праця України», «Соціальні індикатори рівня життя населення», «Соціальний захист населення України», «Діти, жінки та сім’я в Україні», «Соціально-економічне становище сільських на­селених пунктів України», «Злочинність в Україні», «Наукова та ін­новаційна діяльність в Україні»;

• у демографічному щорічнику «Населення України»;

• у статистичних бюлетенях: «Регіональний людський розвиток», «Національні рахунки України», «Виставкова діяльність в Україні», «Заклади культури, мистецтва, фізкультури та спорту України», «За­соби масової інформації та книговидання в Україні», «Житловий фонд України», «Квартирний облік та кількість наданих квартир в Україні», «Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України», «Загальноосвітні навчальні заклади України», «Підготов­ка наукових кадрів», «Продовження навчання та здобуття професії», «Дошкільна освіта України», «Національні рахунки освіти в Украї­ні», «Травматизм на виробництві», «Заклади охорони здоров’я та за­хворюваність населення України», «Санаторно-курортне лікування, організований відпочинок та туризм в Україні», «Національні раху­нки охорони здоров’я (НРОЗ) України», «Стан умов праці найманих працівників», «Національні рахунки соціального захисту (НРСЗ) в Україні»;

• у доповідях: «Про соціально-економічне становище України», «Со­ціально-демографічні характеристики домогосподарств України», «Стан злочинності в Україні», «Ринок праці», «Наукова та науко­во-технічна діяльність в Україні», «Фахівці вищої кваліфікації України»;

2) інформація, отримана за матеріалами вибіркових обстежень груп насе­лення: «Заробітна плата за професійними групами», «Витрати і ресурси домогосподарств України», «Самооцінка населенням стану здоров’я та рівня доступності окремих видів медичної допомоги», «Самооцінка домогосподарствами доступності окремих товарів та послуг»;

3) інформація, отримана за результатами соціологічних досліджень.

Так інформація, що стосується соціально-економічних процесів та соціально- політичних орієнтацій різних груп населення в Україні надається Громадсь­кою організацією «Центр «Соціальний моніторинг». Основними напрямами діяльності якої є моніторингові дослідження, що стосуються:

• ринку праці та становища на ринку праці різних соціально-демографіч­них груп населення;

• аналіз динаміки рівня життя українських громадян;

• вимірювання рівня соціальної напруженості і конфліктного потенціалу в

Україні та окремих її регіонах;

• вивчення міграційних та еміграційних настроїв населення;

• визначення потреб, сподівань, інтересів і настроїв різних груп населення;

• дослідження актуальних проблем сучасної української сім’ї;

• встановлення актуальних проблем дітей та молоді;

• дослідження соціального становища жінки в суспільстві тощо.

За результатами опитувань, організація випускає «Інформаційний бюлетень: Моніторинг громадської думки населення України» [342].

Головною метою Громадської організації «Український інститут соціаль­них досліджень імені Олександра Яременка» є здійснення фундаментальних та пошукових наукових соціологічних та соціальних досліджень з актуаль­них питань сучасного українського соціуму, проведення моніторингу соціа­льної політики, а також вивчення та аналіз інтересів, настроїв, орієнтацій, потреб населення. Інформація, що надається цією організацією, має певну спрямованість: існуючих потреб та рівня життя населення, ринку праці та трудових відносин, соціальної та гендерної політики, міграційних процесів тощо [343].

Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександ­ра Разумкова, який є недержавним аналітичним центром, який здійснює со­ціологічні дослідження, що спрямовані на виявлення основних суспільних думок та проблем за напрямами внутрішньої, зовнішньої, економічної та со­ціальної політики, національна, міжнародна та регіональна безпека. У тому числі в центрі здійснюється регулярне виявлення проблем соціуму у всеук­раїнському та регіональному масштабах, а також надання експертних оцінок соціально-політичній, соціально-економічній ситуації в країні та регіонах. Результати досліджень фахівців центру публікуються у журналі «Національ­на безпека і оборона» [344].

Окрім цих організацій, існує безліч інших центрів, таких як Ukrainian Sociology Service (Юкрейниан соціолоджі сервіс), Фонд «Демократичні ініці­ативи», Центр соціологічних та політичних досліджень «Соціополіс», Центр соціальних технологій «Соціополіс», Центр соціальних та маркетингових до­сліджень «Соціс», Київський Міжнародний Інститут Соціології тощо, голо­вним напрямом діяльності яких є здійснення політичних, економічних та со­ціальних досліджень, дозволяє отримати відсутню інформацію, яка є якісним доповненням офіційних статистичних публікацій та необхідна для здійснен­ня моніторингу умов життя населення регіону. Важливим є той факт, що інформація про результати досліджень знаходиться у відкритому доступі та розміщена на офіційних сайтах цих організацій, а також надається в науко­вих журнал цих організацій;

4) інформація, яка отримана в процесі досліджень співробітниками науко­вих установ. Інформація, що надається у звітах про виконання фундамен­тальних або прикладних наукових тем, наукових доповідях, аналітичних записках, статтях, тезисах конференцій, дисертаційних роботах тощо.

Отримати інформацію, що стосується якісної та кількісної оцінки умов відтворення соціального життя регіонального соціуму можливо із результа­тів досліджень, які здійснює Центр Соціальних експертиз інституту соціоло­гії НАН України. Метою діяльності центру є розробка та впровадження про­грами соціальної експертизи, створення системи соціальних показників та моніторингу різних регіональних і національних проектів. За результатами досліджень Східноукраїнського Фонду соціальних досліджень (м. Харків), діяльність якого полягає в науковому аналізі, діагностиці та прогнозуванні соціальних, політичних, економічних, екологічних, етнічних та інших про­блем сходу України й сучасного українського суспільства; соціологічних та соціокультурних експертизах управлінських рішень, політичних, економіч­них, соціальних програм і проектів; дослідженнях соціальних механізмів розвитку освіти, науки, культури тощо.

Окрім перерахованих вище, відповідну інформацію надають такі установи:

• Наукова лабораторія соціологічного моніторингу Дніпропетровського університету внутрішніх справ (м. Дніпропетровськ);

• Лабораторія соціологічних досліджень Інституту гуманітарно-педагогічних проблем і виховання Вінницького національного технічного університету (м. Вінниця);

• Центр незалежних соціологічних досліджень Запорізького національного університету (м. Запоріжжя);

• Лабораторія соціологічних досліджень Інституту соціальних наук Волин­ського національного університету імені Л. Українки (м. Луцьк);

• Соціологічна лабораторія Львівського національного університету ім. І. Фран­ка (м. Львів);

• Лабораторія соціальних досліджень при кафедрі соціальних теорій Оде­ської національної юридичної академії (м. Одеса);

• Соціологічна лабораторія Ужгородського національного університету (м. Ужгород).

Моніторинг умов життя населення регіону здійснюється через визна­чені проміжки часу, він може проводитися щомісячно, щоквартально або щорічно. Але при встановленні діагнозу «реальна небезпека» та збіль­шення сили впливу ризиків (наприклад, воєнні дії, політична або фінан­сова криза тощо) проміжки часу можуть бути скороченими — щотижнево або подекадно.

Проведення моніторингу повинно здійснюватись за розробленою Програ­мою моніторингу умов життя населення регіону, що складається з комплексу взаємопов’язаних елементів, які спрямовані на формування дієвої системи довгострокового, неперервного, систематичного спостереження за динамі­кою показників основних складових відтворення соціального життя регіона­льного соціуму та умов його життєдіяльності в межах адміністративно-тери­торіального утворення.

Важливим, з точки зору необхідності розроблення Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму, є те, що в сучасному нормативно-право­вому полі не існує відповідних нормативних актів, методичних рекоменда­цій, постанов, наказів, які стосуються саме моніторингу умов життя населен­ня регіонів. Існування значної кількості нормативно-правових документів, які призначені для моніторингу довкілля, дозволяє на засадах їх опрацювання розробити відповідні положення, що стосуються умов життя регіонального соціуму.

Розробка Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму здій­снюється на засадах Методичних рекомендацій з підготовки регіональних та загальнодержавних програм моніторингу довкілля, які розроблені та затвер­джені Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 487 від 24.12.2001 р. Проект Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму погоджується з державними та місцевими органами виконавчої вла­ди у відповідності до компетенції яких віднесено їх здійснення.

Основні складові Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму визначені наступні:

1) загальні положення;

2) об’єкти моніторингу умов життя регіонального соціуму;

3) обґрунтування необхідності програми;

4) підґрунтя для розробки програми;

5) мета та основні завдання програми;

6) концептуальні положення формування системи моніторингу умов жит­тя регіонального соціуму;

7) суб’єкти систем моніторингу умов життя регіонального соціуму та їх основні функції;

8) етапи реалізації програми;

9) механізм забезпечення реалізації програми;

10) критерії оцінки реалізації програми [1].

1. Загальні положення Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму. При розробці програми важливим є визначення сутності певних понять.

Умови життя регіонального соціуму — це сукупність норм, законів, пра­вил, природних та географічних особливостей території, способу існування, що історично склалися на певній території; ступінь соціалізації, під яким ро­зуміється процес становлення індивіда, поступове засвоєння ним вимог су­спільства, набуття соціально значущих характеристик свідомості й поведін­ки, які регулюють його взаємини із суспільством; сукупність видів діяльності у всіх сферах життя: економічній, соціальній, політичній та духовній.

Моніторинг умов життя регіонального соціуму — це комплексна система методів довгострокового, систематичного спостереження за кількісними та якісними змінами у відтворенні соціального життя населення, результатом якого є збір та реєстрація показників, отримання оцінки, яка характеризує стан об’єкта дослідження, її зіставлення зі значеннями, що визначені за ета­лонні та встановлення відповідного діагнозу.

Програма моніторингу умов життя регіонального соціуму є розробле­ною сукупністю послідовних завдань, метою яких є спостереження за змінами, які відбуваються в умовах життєдіяльності регіонального со­ціуму.

Регіональна програма моніторингу — це розроблена сукупність послідов­них завдань, направлених на реалізацію цілей моніторингу в межах адмініст­ративно-територіального регіону, з урахуванням природно-географічних, політичних, економічних, соціальних, інформаційних, освітніх, культурних, релігійних, етнічних та ін. особливостей які мають особисті розбіжності в межах національних та соціальних груп.

2. Об’єкти моніторингу умов життя регіонального соціуму

Об’єктами моніторингу умов життя населення регіону виступають регіо­нальний соціум та соціально-економічні процеси, які створюють середовище для його відтворення. Виходячи з вищесказаного, встановлено, що проведен­ня моніторингу умов життя регіонального соціуму здійснюється відповідно до основних складових відтворення соціального життя регіонального соціу­му, а саме за такими напрямами:

• відтворення населення. Моніторинг складу та розміщення населення, його природного, механічного та соціального рухів;

• відтворення трудових ресурсів. Моніторинг формування, розподілу, пере­розподілу та використання трудових ресурсів;

• відтворення суспільного здоров’я населення. Моніторинг функціонуван­ня системи охорони здоров’я, діяльності закладів охорони здоров’я, ста­ну суспільного здоров’я населення;

• відтворення освітнього рівня населення. Моніторинг функціонування системи освіти та науки, діяльності установ освіти та науки, освітнього рівня населення;

• відтворення культурного розвитку населення. Моніторинг функціону­вання закладів культури, діяльності установ культури;

• еколого-безпечний розвиток території. Моніторинг техногенного навантаження території;

• соціально-економічний розвиток території. Моніторинг рівня доходів та якості життя регіонального соціуму.

Стосовно кожного із зазначених об’єктів здійснюється спостереження, збір даних, проводиться діагностика, визначається напрям розвитку процесу або явища, визначаються симптоми змін та встановлюється діагноз, здійс­нюється контроль за змінами в розвитку. За результатами моніторингу складаються карти діагностики кожного діагностованого об’єкта.

3. Обґрунтування необхідності Програми моніторингу умов життя регіо­нального соціуму.

Накопичення значної кількості інформації, здебільшого дозволяє вста­новити зміни, що відбуваються у соціальному житті регіонального соціу­му. Однак, слід зауважити, що наявна інформація не дозволяє у повній мірі оцінити кількісні та якісні характеристики окремих складових життєдіяль­ності регіонального соціуму, дослідити повністю процеси та явища, що відбуваються у відтворенні соціального життя населення, встановити та оцінити взаємозв’язок і взаємодію між основними її складовими. А також не дає можливості визначити силу впливу та напрями дії існуючих ризиків, оцінити їх та здійснити прогнозування з урахуванням негативних тенден­цій розвитку. Здебільшого існуюча інформація стосується так званих «габаритних» характеристик умов життєдіяльності. У ряді випадків інфор­мація про деякі процеси дублюється (наприклад, це стосується міграційних процесів, стану здоров’я населення, освітнього рівня тощо) вона розрізне­на, має різну якість і точність. Причинами цього є об’єктивні обставини, які можна пояснити труднощами в офіційній реєстрації та обліку цих процесів.

Тому виникає необхідність узгодженості, взаємодії та співробітництва між суб’єктами моніторингу з метою надання інформації, створення єдиного банку даних та мережі обміну інформацією, розробки загального інструмен­тарію здійснення моніторингу, системи планування дослідження, контроль­них заходів, прогнозування змін умов життєдіяльності населення, а також удосконалення системи прийняття ефектних управлінських рішень. Вирі­шення цих проблем полягає в розробці комплексної програми моніторингу умов життя регіонального соціуму.

Передумовами створення Програми моніторингу умов життя населення регіону є вимоги, які полягають у необхідності:

• узгодженості дій між суб’єктами спостереження, внаслідок відсутності взаємодії відбувається дублювання спостережень, а в деяких випадках навпаки, необхідні дослідження не здійснюються;

• удосконалення системи збору, систематизації, накопичення інформації та мережі спостережень, яка стосується умов життя населення;

• обґрунтування кількісного та якісного складу показників на засадах яких здійснюється спостереження за змінами в умовах життєдіяльності насе­лення, узгодження періоду та частоти спостережень, усунення дублюван­ня спостережень;

• створення територіальних інформаційних центрів моніторингу умов жит­тєдіяльності регіонального соціуму, які поєднували б офіційну докумен­товану державну інформацію, результати соціологічних досліджень, спостережень та результати фундаментальних та прикладних досліджень наукових установ;

• забезпечення процесу прийняття управлінських рішень своєчасно обґрун­тованими та уніфікованими документами, які стосуються результатів проведених досліджень;

• визначення ефективності та результативності стратегій, програм та за­ходів, які затверджені та покликані сприяти розвитку регіонального соціуму;

• використання програмно-цільового методу управління як найбільш ефек­тивного засобу прийняття управлінських рішень;

• оприлюднення звітів з результативності та оцінки діючих стратегій, про­грам, заходів розвитку умов відтворення складових соціального життя населення регіону;

• напрацювання можливих варіантів управлінських рішень та на їх засадах розробка ситуаційних управлінських моделей, метою яких є подолання негативних тенденцій в умовах життєдіяльності регіонального соціуму;

• створення «зворотного зв’язку» урядових структур різного рівня з гро­мадськими організаціями, підприємцями, населенням тощо.

Реалізація Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму полягає в розробці науково-методичних засад, визначенні мети та завдань моніторингу, узгодженості періоду дослідження, періодичності здійснення моніторингу, формування системи спостереження та збору даних, обробці інформації, виборі й обґрунтуванні показників та еталонних значень, здійс­ненні контрольних заходів та прогнозуванні змін умов життєдіяльності на­селення.

4. Підґрунтя розробки Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму

Підгрунтям для розробки Програми моніторингу умов життя населення регіону є законодавчі та нормативно-правові акти України, що гарантують відповідні умови існування життєдіяльності населення регіону, та врегу­льовують методичні засади створення та функціонування системи моніто­рингу.

Методика моніторингу ґрунтується на вимогах, які визначені в певних нормативно-правових документах:

• основним є Конституція України;

• Закони України «Про місцеві державні адміністрації», «Про інформаці­ю», «Про внесення змін до Закону України «Про захист інформації в автоматизованих системах», «Про захист персональних даних», «Про до­ступ до публічної інформації», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчу­ють особу чи її спеціальний статус»;

• Декларації «Про екологічний та економічний розвиток», Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права ООН;

• Програми «Українська родина», Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України про Методичні рекомендації з підготовки загальнодер­жавної та регіональних програм моніторингу довкілля тощо.

Розробка Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму почина­ється з надання загальної характеристики регіону, для якої вона створюється. Перелік інформації, що надається в Програмі, такий: загальна характеристи­ка регіону, його адміністративно-територіальна структура, відомості про демографічний стан, основні соціально-економічні показники.

5. Мета та основні завдання Програми моніторингу умов життя регіона­льного соціуму.

Головна мета Програми моніторингу умов життя населення полягає в оці­нці результативності, повноти та ефективності реалізації запропонованих стратегій та програм, що спрямовані на подолання, елімінування негативних тенденцій у відтворенні соціального життя населення, та в розробці відповід­них оздоровлюючих заходів у ході визначення негативних процесів та явищ, які спрямовані на розвиток регіонального соціуму.

На засадах встановлення головної мети моніторингу та процедури його виконання, можна визначити основні цілі Програми моніторингу умов життя населення регіону, що покликані змінити його стан у майбутньому, до яких слід віднести такі:

• створення єдиної мережі спостережень за відтворенням основних складових соціального життя регіонального соціуму;

• збір та надання оперативної інформації про стан розвитку основних скла­дових соціального життя регіонального соціуму, а також підготовка інфор­маційно-довідкових матеріалів;

• оптимізація існуючої інформаційної бази умов життєдіяльності населення регіону;

• використання сучасних інформаційних технологій;

• порівняння фактичних (отриманих) показників з нормативними для вияв­лення відхилень та визначення основних причин їх виникнення;

• створення інтегрованої бази даних (за рік, квартал, місяць, на відповідну дату тощо) про умови життєдіяльності регіонального соціуму;

• формування діагнозу про поточний стан відтворення основних складових соціального життя регіонального соціуму;

• визначення результативності та ефективності діючих програм чи стратегій розвитку регіонального соціуму;

• обгрунтування перспективних заходів, програм, стратегій, що сприяють розвитку регіонального соціуму;

• корегування змісту існуючих програм, стратегій або розробка нових документів, що стосуються розвитку регіонального соціуму;

• прогнозування розвитку регіонального соціуму з урахуванням запропоно­ваних коригувань.

Основні завдання Програми моніторингу умов життя населення регіону:

• організація системи спостережень за умовами життя регіонального со­ціуму;

• збір, узагальнення та накопичення даних, які входять до запропонованого переліку показників, які дозволяють дослідити умови життя регіонального соціуму;

• отримання на заданий момент часу кількісної та якісної оцінки стану об’єкта дослідження;

• визначення сили дії та напряму впливу ризиків, що впливають на відтво­рення соціального життя регіонального соціуму;

• побудова типологічного профілю умов життєдіяльності регіонального соціуму;

• визначення відхилень (абсолютних або відносних) між фактичними та нормативними (еталонними або прийнятими за нормативні) показниками;

• запровадження та використання світового досвіду щодо здійснення моні­торингу умов життя населення регіону, а також використання його щодо удосконалення нормативно-правового забезпечення цього процесу;

• побудова автоматизованої інформаційної бази даних за результатами спо­стережень, збору та науково-обґрунтованої обробки інформації, що хара­ктеризують стан розвитку соціально-економічної сфери території;

• розробка відповідних нормативно-правових актів, що стосуються ре­гулювання засад здійснення моніторингу умов життя регіонального соціуму;

• здійснення інформаційно-аналітичної підтримки при прийнятті відпо­відних управлінських рішень у сфері життєдіяльності регіонального соціуму;

• створення регіонального центру моніторингу умов життя регіонального соціуму на базі Департаментів соціальної політики, соціального захисту населення, освіти та науки, охорони здоров’я, культури, екології та при­родних ресурсів;

• розробка на засадах результатів моніторингу рекомендацій для держа­вних органів влади з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень.

6. Концептуальні положення формування системи моніторингу умов жит­тя регіонального соціуму

Моніторинг умов життя населення регіону відбувається на основі відпо­відних принципів, під якими слід розуміти загальні правила здійснення цього процесу, які враховують особливості об’єкту дослідження та потреби суб’єкту його проведення. Отже, здійснення моніторингу повинно відбува­тися на засадах таких правил:

• превентивності. Принцип якого, виходячи із його сутності, є найважливі­шим правилом моніторингу, що полягає у завчасному, випереджувальному характері виявлення та реагування на негативні тенденції розвитку, що виникають в умовах життя регіонального соціуму.

• науковості. Принцип, який полягає у науково-обгрунтованих засадах здійснення моніторингу, що дає змогу здійснити дослідження, вико­ристовуючи сучасний методичний інструментарій та технічне осна­щення;

• комплексності. Сутність принципу полягає в узгодженості програми в просторі та часі;

• безперервності спостереження. Сутність цього принципу полягає у визна­ченні моменту переходу об’єкта дослідження з одного стану в інший, що дає змогу своєчасно виявити зміни у протіканні процесу або явища, яке досліджується;

• періодичності. Отримання інформації про зміни та тенденції, що відбува­ються у відтворенні соціального життя населення регіону за визначені проміжки часу, що дає змогу побудувати трендову модель процесу або явища, яке досліджується;

• оптимізації. Принцип, який полягає у виборі найбільш результативних показників, що характеризують об’єкт дослідження. Використання таких показників дає змогу оптимізувати інформаційне забезпечення процесу прийняття управлінських рішень;

• прогностичності. Принцип, який полягає у проектуванні умов життя на­селення регіону в майбутньому на засадах забезпечення співвідношення показників емпіричної вибірки та їх співвідношення зі значеннями, які визначені за еталонні.

Науково-методичний інструментарій проведення моніторингу базується на відповідному інструментарії, який розроблений для здійснення діагности­ки регіонального соціуму в розділі 4 цього дослідження. За основними нау­ково-методичними положеннями формування механізму діагностики регіо­нального соціуму можна виділити такі підходи до концепції інструментарію моніторингу умов життя населення регіону:

1) проведення моніторингу з використанням еталонних (критеріально- оці­ночних або нормативних) показників прийнятних для даної території;

2) розробка системи оціночних показників, що дозволяють надати кількісну та якісну оцінку процесам та явищам, які відбуваються;

3) застосування комплексних та інтегральних показників з метою визначен­ня тенденцій розвитку основних складових соціального життя населення регіону;

4) обґрунтування методів аналізу, синтезу та оцінки основних складових соціального життя населення регіону.

У процесі діагностики умов життя населення регіону відбувається порів­няння розрахованих показників з еталонними значеннями.

7. Суб’єкти системи моніторингу умов життя регіонального соціуму та їх основні функції.

Здійснення моніторингу умов життя населення регіону відбувається ком­петентними органами, які можуть бути представлені державними органами влади; органами місцевого самоврядування (територіальні громади); експер­тним співтовариством (об’єднання та наукові установи, а також консульта- тивно-дорадчі органи, що створені при органах державної влади та органах місцевого самоврядування і представляють інтереси громадян та суб’єктів господарювання), юридичними та фізичними особами, моніторингова діяль­ність яких ґрунтується на нормативно-правових засадах. Взаємодія та взає­мозв’язки між зазначеними органами з приводу спостереження, збору, нако­пичення та зберігання інформації, її обробка та систематизація, впровадження інтегральних (синтетичних) показників та інше відбуваються на засадах взаємоузгодження діяльності у відповідності до розробленої Програми моні­торингу умов життя регіонального соціуму.

Типовими суб’єктами системи моніторингу умов життя регіонального со­ціуму можуть бути обласні державні адміністрації, районні адміністрації в областях, Департаменти інформаційної діяльності та комунікацій з громад­ськістю, фінансів, економічного розвитку, капітального будівництва, місто­будування та архітектури, житлово-комунального господарства, інфраструк­тури та туризму, праці та соціального захисту населення; Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС, освіти і науки, культури, з питань фізичної культури і спор­ту, охорони здоров’я, з питань оборонної і мобілізаційної роботи, Державної міграційної служби, Пенсійного фонду, Обласні центри зайнятості, статисти­ки; Відділи у справах релігій, національностей і міграції, сім’ї та молоді; Служби у справах неповнолітніх дітей; екологічна інспекція тощо.

Суб’єкти моніторингу умов життя регіонального соціуму здійснюють:

• довгострокові, систематичні та разові спостереження за параметрами, що характеризують основні складові соціального життя населення регіону;

• аналіз, синтез та оцінку процесів і явищ, що відбуваються в соціальному житті населення регіону на засадах отриманих параметрів;

• забезпечують органи державної влади і місцевого самоврядування систе­матичною та оперативною інформацією про умови життєдіяльності регіо­нального соціуму;

• виконання фундаментальних та прикладних досліджень, за результатами яких публікуються аналітичні звіти, доповіді, монографії, дисертаційні роботи, науково-методичні рекомендації тощо та надання їх для впрова­дження та практичної реалізації органам державної влади та місцевого самоврядування, науковим установам, юридичним особам тощо.

Основні функції, що покладені на суб’єкти моніторингу умов життя регі­онального соціуму:

• науково-методична, яка полягає в науковому обґрунтувані та методично­му забезпечені процедури проведення моніторингу основних складових соціального життя регіонального соціуму;

• інформаційна, яка виявляється у своєчасному забезпеченні моніторингу якісною, релевантною, достовірною інформацією про об’єкт досліджен­ня, економічні та соціальні явища і процеси, в обсязі необхідному для ви­конання завдань моніторингу;

• корегуюча, яка спрямована на організацію заходів, метою яких є усунен­ня виявлених негативних тенденцій та процесів у відтворенні соціального життя регіонального соціуму;

• прогностична, яка полягає в прогнозуванні тенденцій розвитку всіх скла­дових соціального життя населення з урахуванням запропонованих за­ходів, розроблених з метою забезпечення перспектив розвитку певного соціально-економічного процесу чи явища, а також можливих шляхів та засобів досягнення визначених цілей, що спираються на плани дій, які побудовано за результатами діагностики регіонального соціуму;

• контрольна, яка полягає у фіксуванні відхилень розвитку в процесах соціального життя регіонального соціуму від заданої управлінської програми.

Відповідальність за виконання задач і функцій при таких моніторингу умов життя регіонального соціуму покладена на суб’єктів, що виконують цю процедуру.

Взаємовідносини суб’єктів моніторингу ґрунтуються на таких засадах:

• координації на етапах реалізації Програми моніторингу умов життя регіо­нального соціуму;

• ефективного використання організаційних структур, засобів спостережень;

• інформаційної взаємодії;

• сприянні ефективному розв’язанню спільних завдань моніторингу;

• відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність даних спостере­жень та інформації, яка використовується [345].

Якщо моніторинг організовується декількома суб’єктами, створюється координаційний центр з питань моніторингу, який представлений експерт­ною групою, що складається з фахівців за кожним окремим напрямом мо­ніторингу. За рішеннями створеної групи розробляється план проведення дослідження, а також вирішуються організаційні питання підготовки, фінан­сування, терміну проведення та інше. Розроблюються методичні засади мо­ніторингу: визначаються та узгоджуються завдання моніторингу, методич­ний інструментарій, порядок надання експертних висновків [345].

8. Етапи реалізації Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму

Програма моніторингу умов життя регіонального соціуму здійснюється у відповідності до певних етапів її реалізації.

Перший етап — організаційний. Полягає у визначенні мети та завдань моніторингу; узгодженні періоду дослідження; періодичності його здійснення, формування системи спостереження; потреб, обсязі, зборі, джерел, система­тизації та обробці первинної інформації про об’єкти дослідження з урахуван­ням кількісних та якісних показників (демографічні, соціальні, статистичні показники: трудових ресурсів, освіти, рівня життя населення, суспільного та індивідуального здоров’я, діяльності освітніх та культурних закладів, стану навколишнього середовища тощо); розроблення форм документів для збору та накопичення даних; визначення витрат, які пов’язані із запровадженням моніторингу та отриманням необхідної інформації; складання посадових ін­струкцій, які містять характеристику робіт, завдання та обов’язки працівника, кваліфікаційні вимоги та їх відповідальність; інструктаж, навчання, тренінг персоналу згідно з завданнями Програми моніторингу.

Другий етап — виконавчий, полягає безпосередньо в здійсненні моніто­рингу. Дослідження проводиться на засадах інструментарію діагностики регіонального соціуму:

• аналізу, за допомогою якого встановлюються причинно-наслідкові зв’яз­ки та тенденції розвитку складових об’єкта дослідження;

• синтезу, який дозволяє об’єднати отримані в процесі аналізу результатів та обґрунтування сили (міра інтенсивності) та напряму (тенденції) впливу одних складових об’єкта дослідження на інші;

• оцінці, яка дозволяє описати та характеризувати стан об’єкта досліджен­ня як унікальне поєднання ознак.

Проводиться порівняння отриманих результатів з нормативними (еталон­ними) показниками, що дозволяє визначити стан об’єкта дослідження та на його основі встановити діагноз. На цьому етапі обґрунтовуються причини змін, які відбуваються та встановлюються, проблеми, що їх спричиняють.

Третій етап проведення моніторингу — контролюючий, полягає в здійс­ненні контролю за процесами та явищами, які відбуваються у відтворенні соціального життя населення регіону. Проводиться порівняння отриманих результатів із запланованими показниками. Розроблюються можливі варіан­ти заходів, які сприяли б подоланню негативних тенденцій розвитку.

Четвертий етап — управлінський, полягає в прийнятті обґрунтованих управлінських рішень для органів виконавчої влади. Здійснюється реалізація запланованих заходів (програм, стратегій розвитку). Надається оцінка ре­зультативності прийняття управлінських рішень, яка отримується на основі спостереження за ходом реалізації управлінських рішень.

Перелік видів робіт складається на засадах запропонованої послідовності етапів проведення діагностики, що розглянуті у параграфі 4.1. монографії, покликаних забезпечити отримання обґрунтованого висновку на підставі визначеного стану досліджуваних складових відтворення соціального життя регіонального соціуму. Для кожної складової соціального життя населення регіону складається окремий план моніторингу з урахуванням особливостей умов формування та існування.

Періодичність здійснення моніторингу становить один раз на рік. Однак сут­тєве посилення дії соціально-економічних ризиків призводить до прискорення змін в умовах життєдіяльності регіонального соціуму. Отже, у такому випад­ку періодичність здійснення моніторингу може становити раз на місяць, ква­ртал або півріччя.

9. Механізм забезпечення реалізації Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму

Програма моніторингу умов життя регіонального соціуму складається із таких частин: організаційної, виконавчої, управлінської.

Організаційна частина моніторингу вирішує завдання вибору об’єкту мо­ніторингу (складової відтворення соціального життя регіонального соціуму), формування масивів даних для проведення моніторингу та здійснення вибо­ру методів моніторингу.

Завданнями виконавчої частини системи моніторингу є проведення діаг­ностики об’єкта моніторингу, отримання загальної оцінки стану та оцінки змін, виявлення негативних змін (відхилень) від еталонних показників, визначення симптомів змін та допустимих відхилень.

Управлінська частина виконує певні завдання моніторингу: розробка оздоровчих заходів, їх реалізація, контроль за змінами в розвитку об’єкта до­слідження, розробка та реалізація програми стабілізації та її організаційне забезпечення.

Послідовність здійснення моніторингу умов життя регіонального соціуму наведена на рисунку 5.1.

Організаційне забезпечення моніторингу умов життя регіонального соці­уму подана на рисунку 5.2.

Виконання покладених на моніторинг умов життя населення регіону фун­кцій має здійснюватися за структурно-функціональною схемою (рис. 5.3), яка забезпечує функціональну взаємодію суб’єктів моніторингу зі збору та обробки інформації, діагностики та контролю.

Моніторинг умов життя регіонального соціуму здійснюється за методи­кою та показниками, які є елементами механізму діагностики, котрий пред­ставляє собою комплекс організаційних, інформаційних, методичних та управлінських взаємопов’язаних послідовних дій, призначених для виявлен­ня тенденцій розвитку відтворення соціального життя населення з метою розробки дієвих стабілізаційних стратегій економічного та соціального роз­витку регіону.

Рис. 5.1. Алгоритм побудови системи моніторингу умов життя регіонального соціуму.

Рис. 5.2. Організаційне забезпечення моніторингу умов життя регіонального соціуму.

РЕГІОНАЛЬНОГО СОЦІУМУ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ, ДІАГНОСТИКИ

Рис. 5.3. Структурно-функціональна схема моніторингу умов життя регіонального соціуму.

Обсяги фінансування робіт із проведення та функціонування моніторингу визначаються органами місцевого самоврядування на підставі Програми мо­ніторингу умов життя регіонального соціуму. Також можуть бути залучені кошти національних та міжнародних організацій, гранти на проведення дослідження, спонсорська допомога юридичних та фізичних осіб.

10. Критерії оцінки реалізації Програми моніторингу умов життя регіона­льного соціуму

Результативність Програми моніторингу умов життя регіонального соціу­му полягає у виконанні управлінських функцій суб’єктами моніторингу. А саме досягнення намічених цілей та виконання визначених завдань, що дає підставу для оперативного реагування на зміни в умовах життя регіонально­го соціуму. Результативність реалізації Програми моніторингу умов життя регіонального соціуму оцінюються за такими критеріями:

• дотримання вимог щодо строків виконання визначених завдань. Програ­ми моніторингу у відповідності до розробленого плану; розробки докуме­нтів (звітів, аналітичних довідок, доповідей, методичних рекомендацій тощо), що стосуються процедури моніторингу; змісту, рівню підготовки та належного оформлення документів, які розробляються;

• оперативність, повнота та якість надання необхідної інформації суб’єк­там моніторингу;

• повнота та достовірність отриманих діагностичних карток та банку даних;

• скорочення термінів розробки та прийняття управлінських рішень;

• ефективність використання наявних організаційних структур і засобів спостережень за умовами життєдіяльності регіонального соціуму;

• дотримання графіків здійснення контролю;

• оптимізація фінансових ресурсів для забезпечення виконання Програми моніторингу [345].

Складність встановлення результативності управлінських рішень, які прийняті за результатами проведення моніторингу, полягає у тому, що демо­графічні процеси відбуваються з великим часовим лагом. У свою чергу, ве­ликий термін протікання цих процесів не дає можливості оцінити прийняті управлінські рішення в короткостроковому періоді, що стримує визначення ефективності запропонованих програм.

Практичне використання результатів моніторингу умов життя регіональ­ного соціуму полягає в інформаційній підтримці аналітичного та науково- методичного обґрунтування стратегій, програм, що стосуються розвитку соціальної сфери території. А саме:

• реформи соціальної сфери, метою яких є підвищення рівня та якості життя;

• питань щодо забезпечення сталої ситуації на ринку праці;

• подолання кризової демографічної та екологічної ситуації;

• збереження здоров’я населення, доступності та якості медичного обслу­говування;

• розвиток житлово-комунального господарства та сфери побутових по­слуг тощо.

5.2.