6.2. Інтегральна оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіонів України

Користуючись формулою 6.3, розрахуємо інтегральний коефіцієнт туристично-рекреаційного потенціалу для всіх регіонів України, за винятком АРК, м. Севастополь, Донецької та Луганської областей (табл.

Потім цей підхід був розповсюдженим на регіональний та національний рівні [9, с. 167-168].

Аналіз розрахованих у табл. 6.4 значень інтегрального коефіцієнту ТРП

підтверджує очікування суттєвого домінування м. Київ. Столична дестинація є беззаперечним лідером за обсягами доходів від туристичної діяльності, кількістю обслугованих туристів та екскурсантів і значно переважає за місткістю засобів розміщення.

Навіть, враховуючи необхідність коригування перших двох показників, обґрунтовану в попередньому розділі звіту, київські туристичні підприємства набагато активніше за конкурентів з інших регіонів функціонують на ринку туристичних та екскурсійних послуг. Крім того, Києву належить найбільша в країні кількість місць у засобах розміщення. У підсумку - значення інтегрального коефіцієнта м. Київ - 5,86 у 4,4 рази вище, ніж у найближчого “переслідувача” - Одеської області. Наш регіон є національним лідером за місткістю санаторно-курортних закладів та займає провідні позиції по інших параметрах.

Крім Одеської області, тільки два західноукраїнські регіони - Львівська та Івано-Франківська області мають значення інтегрального коефіцієнта більші за одиницю, тобто такі, що перевищують умовний середній рівень. Таким чином, можна констатувати значну регіональну нерівномірність ТРП із яскраво вираженим домінуванням м. Київ.

Для більш ретельного статистичного аналізу потенціалу регіонів, визначення конкурентних цілей, обґрунтування коректності регіональних порівнянь доцільно, користуючись одним з відомих матричних методів, провести типологізацію регіонів відповідно до рівня інтегрального коефіцієнта туристично-рекреаційного потенціалу.

Для цього розподілимо всі регіони країни на 4 групи, умовно назвавши їх національними лідерами за ТРП, регіонами із високим ТРП, регіонами із низьким ТРП та регіонами з найнижчим ТРП. В якості кількісних меж цих груп будемо використовувати середнє (у даному випадку, вже не “умовне середнє”, що дорівнює 1, а реальне середнє арифметичне серед 23-х досліджених регіонів) значення інтегрального коефіцієнта ТРП і середньоквадратичні відхилення інтегральних коефіцієнтів для груп регіонів, чиї значення K_i менші та більші за середнє значення [10, с. 101].

Значенння інтегрального коефіцієнту ТРП

Таблиця 6.4

Розраховано та складено за: [5, с. 16, 34, 59, 69; 6, с. 16; 7, с. 64-65]

Загальний алгоритм віднесення регіону до однієї з вказаних груп визначатиметься наступним виразом:

Підставляючи значення інтегральних коефіцієнтів ТРП з табл. 6.4 до відповідних виразів проведемо типологізацію регіонів України та відобразимо отримані результати на рис. 6.1.

Єдиним регіоном, що, відповідно до обраної методики, потрапив до групи лідерів за наявним туристично-рекреаційним потенціалом, стало м. Київ. Відзначимо, що аналогічний висновок, щодо одноосібного представництва столичного мегаполісу у групі лідерів був зроблений О.В.

зокрема, сфери послуг [11, с. 207].

Рис. 6.1 Матриця розподілу регіонів України за рівнем ТРП

Велике переважання інтегрального коефіцієнта ТРП, обчисленого для Києва, зумовило відносно високий, порівняно із показниками більшості регіонів, середній рівень коефіцієнта. Це, у свою чергу, призвело до значної нерівномірності представництва областей України в квадрантах матриці. Тільки три регіони - Одеський, Івано-Франківський та Львівський потрапили до групи регіонів із високим ТРП (рис. 6.2).

Усі інші регіони, внаслідок незначного середньоквадратичного відхилення від показника K ₂ (0,44), опинились в останньому статистичному кластері - регіонів із найнижчим ТРП.

Втім, навіть чотири регіони, віднесені до двох перших квадрантів, відзначає суттєва варіація одиничних факторів ТРП, що ілюструє рис. 6.2.

Методика оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу регіонів запропонованим методом є досить об’єктивною і має певні переваги перед розглянутими раніше методами:

Рис.

— охоплює всі основні складові туристично-рекреаційного потенціалу;

— (природні та антропогенні туристичні ресурси, основні показники діяльності суб’єктів туристичного сектору та його інфраструктури);

— надає більш об’єктивну оцінку конкурентних позицій регіонів за рахунок обмеження суб’єктивності думок експертів. Останнім залишаються функції формування переліку показників та визначення їх значущості;

— використовує реальні кількісні показники, що наводяться в адміністративній та статистичній звітності.

В цілому, комплексне оцінювання туристично-рекреаційного потенціалу регіонів повинно будуватись за такою моделлю, яка б відображала регіон як інтегральну систему туристично-рекреаційних ресурсів, суб’єктів господарювання та процесів обслуговування рекреантів та туристів.

Висновки. Проведене наукове дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки та рекомендації:

1. На основі узагальнення існуючих наукових розробок щодо розуміння змісту туристичного потенціалу, розкрито його сутність не тільки як сукупності всіх наявних ресурсів туристичної діяльності, але і як здатності максимального їх використання для задоволення потреб громадян України та іноземних туристів в якісних послугах.

2. Принциповим та вихідним моментом дослідження сукупного туристично-рекреаційного потенціалу є розгляд його як системи.

3. Туристично-рекреаційний потенціал регіону представляє собою сукупність взаємопов’язаних компонент: природно-ресурсної, історико- культурної та інфраструктурної.

4. Усі компоненти туристично-рекреаційного потенціалу є відносно автономними, однак утворюють між собою стійкі взаємозв’язки та є взаємозалежними в межах туристично-рекреаційної системи.

5. Кожна компонентна у складі туристично-рекреаційного потенціалу повинна бути об’єктом управління з боку людини.

6. Процес управління будь-якою компонентою перетворює не тільки окрему компоненту відповідно до поставлених цілей, але й туристично- рекреаційний потенціал регіону в цілому.

7. Туристично-рекреаційний потенціал функціонує й розвивається не тільки за об’єктивними законами, але й під впливом суспільства. Важливо, щоб між об’єктивними законами й потребами суспільства не було суттєвих протиріч.

8. Туристично-рекреаційний потенціал є базою розвитку відповідної діяльності. Проте, сам по собі він є досить інертною категорією. Його необхідно змусити активізуватись, працювати з метою отримання потрібного соціального й економічного ефекту.

9. Для уявлення про реальний стан туристично-рекреаційного потенціалу країни або її конкретної адміністративно-територіальної одиниці важливе значення має правильний вибір методів аналізу й оцінки. Дослідженнями встановлено, що оцінці може піддаватися як загальна величина потенціалу, так і величина його окремих частин. В означеному контексті оцінка потенціалу може бути надана у вигляді або інтервальної величини (наприклад, річний потенціал), або сумарної величини за період, що дорівнює середньому циклу відтворення потенціалу.

10. Для оцінки та аналізу різних складових ТРП доцільно використовувати експертний, бальний методи, факторний аналіз, рейтинговий порівняльний аналіз.

11. Узагальнення існуючих підходів щодо оцінювання туристично- рекреаційного потенціалу регіону дозволило сформувати особисте бачення методичного підходу до аналізу й оцінки ТРП:

— визначення потенціалу доцільно здійснювати на основі системного підходу;

— аналіз потенціалу проводиться через аналіз та оцінку його складових (природно-ресурсну, історико-культурну та інфраструктурну);

— в якості методів оцінки варто використовувати експертні, бальні методи, рейтингову оцінку та інші методи, які були б спроможні враховувати специфіку конкретного регіону.