14.1. Мета та головні аспекти регіональної політики держави

Регіон - це частина території країни, на якій функціонує сфор­мований комплекс галузей виробництва, виробничої та соціаль­ної інфраструктури.

Кожен регіон характеризується специфічними природно-гео­графічними, історико-демографічними, політико-адміністративними особливостями.

Регіональна економіка покликана забезпечувати раціональ­не використання ресурсного потенціалу регіону і на цих засадах вирішувати соціально-економічні проблеми населення, зменшу­вати залежність регіонів від центру. З цією метою треба визначи­ти стабільні нормативи відрахувань до бюджетів всіх рівнів.

Головна мета державного регулювання розвитку регіонів -забезпечити найповніше використання їхнього ресурсного потен­ціалу шляхом оптимального поєднання інтересів держави і кож­ного регіону.

Стратегічна мета економіки України - гарантувати стабільність розвитку на базі створення високоефективної соціально орієнтованої економіки усіх регіонів, яка забезпечить ви­сокий рівень життя населення, мотивацію до трудової і підприєм­ницької діяльності, умови рівноправного партнерства у світово­му економічному співтоваристві.

495

Регіональна політика держави охоплює такі напрями, як еко­номічний, соціальний, демографічний, екологічний, поселен­ський та науково-технічний.

Найважливішим серед цих напрямів є економічний. Завдан­ням регіональної політики держави тут є забезпечення комплек­сного і збалансованого соціально-економічного розвитку регі­онів з урахуванням наявних трудових ресурсів, науково-техніч­ного потенціалу та можливостей їхнього ефективного викорис­тання.

Соціальний напрям означає, що держава сприятиме приско­реному розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в тих регіонах, у яких низький рівень соціального забезпечення (пере­дусім у сільській місцевості).

Демографічний напрям державної регіональної політики по­винен стимулювати якісні зміни демографічної і соціальної струк­тури населення, створювати умови для зменшення смертності та зростання народжуваності, оздоровлення населення тощо.

Екологічний напрям охоплює регулювання природногосподарської збалансованості в регіонах і створення сприятливих умов для життєдіяльності населення, раціональне використання рек­реаційних ресурсів та ін.

Поселенський напрям регіональної політики спрямований на формування раціональної системи розселення, збереження засе­леності сільської місцевості, зростання ролі у поселенських струк­турах сільських населених пунктів, селищ міського типу та ма­лих міст, стримування розвитку великих міст та ін.

Науково-технічний аспект регіональної політики повинен забезпечувати таке: розвиток пріоритетних напрямів наукових дос­ліджень, раціональне ресурсоспоживання і природокористуван­ня; розробку, освоєння та широке використання принципово но­вих конкурентоспроможних машин, технологій і матеріалів; роз­робку технології ефективного використання енергоносіїв; спри­яння зменшенню залежності від імпорту тощо.

Отже, регіональна політика держави - це сукупність еконо-

496

мічних, правових, організаційно-управлінських рішень, спрямо­ваних на гармонійне поєднання інтересів держави й окремих ре­гіонів, створення сприятливих економічних та правових засад для раціонального використання місцевих ресурсів і виробничого потенціалу.

Державне регулювання розвитку регіонів забезпечують запро­вадженням відповідних пріоритетів, тобто наданням переваги на конкретному етапі розвиткові окремих галузей, видів діяль­ності, форм господарювання конкретних регіонів. Залежно від поставлених цілей та рівнів управління пріоритети можна визна­чати як на державному, так і на місцевих рівнях. Прикладом ре­гіонального пріоритету державного рівня може бути інтеграція територіальної структури виробничих комплексів Донбасу, Придніпров'я. Прикарпаття та інших до всеукраїнського поділу пращ. поглиблення їхньої спеціалізації щодо виробництва про­дукції, яка має першочергове значення для становлення економі­ки незалежної України.