Методи дослідження компонентної структури промислових агломерацій.

Аналіз компонентної структури промислових агломерацій перш за все полягає у встановленні особливостей її спеціалізації на виробництві певного виду продукції, в дослідженні структурних пропорцій галузей агломерування, їх рівномірності та різноманітності.

де S^r — індекс рівня спеціалізації і-ї галузі господарства (і = 1, 2, 3,... m) в r- ій агломерації; P_l^r — обсяг реалізованої продукції і-ї галузі господарства в r- ій агломерації; P^r — обсяг реалізації всієї продукції в r-ій агломерації (r = 1, 2, 3,... n); P_i — обсяг реалізованої продукції в і-й галузі господарства в цілому в країні; Р — обсяг реалізації всієї промислової продукції в цілому в країні. За умови S_i^r ≥ 1, галузь господарства відноситься до виробництва спеціалізації певної агломерації.

При оцінці рівня господарської сформованості та агломерованості окремих територій агломерації досить часто застосовують показники галузевої рівномірності та різноманітності [219].

де U_r - коефіцієнт галузевої рівномірності, X_ir - питома вага і-ї галузі в r-ій агломерації (або в її частині), X_r - середня питома вага галузі, n - кількість галузей території. Показник Ur визначається як частка стандартного відхилення (Sr) та середньої питомої ваги галузі і приймає значення від 0 до 1. Чим більше значення U_r, тим менш рівномірна галузева структура регіону. Якщо розбити область значень U_r [0;1] на декілька напівсегментів і один сегмент, то значення першого з них [0; 0,2) можна вважати високим рівнем рівномірності, другого [0,2; 0,4) - середнім рівнем. Якщо U_r лежить в межах напівсегменту [0,4; 0,6), то має місце низький рівень рівномірності, в напівсегменті [0,6; 0,8) склався середній, а в [0,8; 1] - високий рівень нерівномірності. Інтерпретація даного показника полягає в тому, що високий рівень нерівномірності складається в регіонах надмірного, гіпертрофованого розвитку одного, або декількох видів діяльності, що ослаблює модульність та ринкову адаптаційність території, посилює монополізацію виробництва і зменшує прояв агломераційного ефекту території.

Для визначення рівня показник ентропійної міри (R):

галузевої різноманітності застосовується

де R - коефіцієнт галузевої різноманітності, P_i - питома вага і-ї галузі господарства агломерації, n - кількість галузей. Показник R приймає значення від 0 до 1. Чим більше значення R, тим вище рівень різноманітності. Використаємо для коефіцієнту різноманітності напівсегменти та сегмент, що були виділені для формули 2.3. Значення R в першому з них свідчить про високий рівень однорідності, у другому - про середній, в третьому склався низький рівень однорідності і різноманітності, в четвертому - середній, а в п’ятому - високий рівень різноманітності. Інтерпретація цього показника полягає в тому, що території високої галузевої різноманітності мають оптимальний набір функцій для розвитку агломераційного ефекту території на основі різноаспектності і багатогранності виробничої діяльності. Це є основою для формування підвищених показників економічної ефективності виробництва. Навпаки, регіони з однорідною структурою потребують стимулювання нових видів діяльності, розвитку модульних виробництв, широкого впровадження ринкових механізмів формування економічної ефективності агломерування.