<<
>>

Методи дослідження компонентної структури промислових агломерацій.

Аналіз компонентної структури промислових агломерацій перш за все полягає у встановленні особливостей її спеціалізації на виробництві певного виду продукції, в дослідженні структурних пропорцій галузей агломерування, їх рівномірності та різноманітності.

Одним із традиційних та найбільш вживаних методів суспільної географії, що застосовується при аналізі компонентної структури господарства певної території (району, вузла, агломерації) є індексний метод встановлення рівня спеціалізації. Система територіальних індексів відносних показників кількісних характеристик розвитку господарства окремих агломерацій, де за базу приймаються середні показники по країні, дозволяє робити широкі порівняння і узагальнення щодо функціональної структури території, її здатності і перспективності виконувати агломераційні функції та визначати економічну ефективність процесів агломерування. Індекс рівня спеціалізації галузі — це відношення питомої ваги галузі агломерації до питомої ваги тієї ж галузі в країні [108].

де Sr — індекс рівня спеціалізації і-ї галузі господарства (і = 1, 2, 3,... m) в r- ій агломерації; Plr — обсяг реалізованої продукції і-ї галузі господарства в r- ій агломерації; Pr — обсяг реалізації всієї продукції в r-ій агломерації (r = 1, 2, 3,... n); Pi — обсяг реалізованої продукції в і-й галузі господарства в цілому в країні; Р — обсяг реалізації всієї промислової продукції в цілому в країні. За умови Sir ≥ 1, галузь господарства відноситься до виробництва спеціалізації певної агломерації.

При оцінці рівня господарської сформованості та агломерованості окремих територій агломерації досить часто застосовують показники галузевої рівномірності та різноманітності [219].

Для обчислення рівня рівномірності галузевої структури промислового виробництва застосовують нормований коефіцієнт варіації Ur:

де Ur - коефіцієнт галузевої рівномірності, Xir - питома вага і-ї галузі в r-ій агломерації (або в її частині), Xr - середня питома вага галузі, n - кількість галузей території. Показник Ur визначається як частка стандартного відхилення (Sr) та середньої питомої ваги галузі і приймає значення від 0 до 1. Чим більше значення Ur, тим менш рівномірна галузева структура регіону. Якщо розбити область значень Ur [0;1] на декілька напівсегментів і один сегмент, то значення першого з них [0; 0,2) можна вважати високим рівнем рівномірності, другого [0,2; 0,4) - середнім рівнем. Якщо Ur лежить в межах напівсегменту [0,4; 0,6), то має місце низький рівень рівномірності, в напівсегменті [0,6; 0,8) склався середній, а в [0,8; 1] - високий рівень нерівномірності. Інтерпретація даного показника полягає в тому, що високий рівень нерівномірності складається в регіонах надмірного, гіпертрофованого розвитку одного, або декількох видів діяльності, що ослаблює модульність та ринкову адаптаційність території, посилює монополізацію виробництва і зменшує прояв агломераційного ефекту території.

Для визначення рівня показник ентропійної міри (R):

галузевої різноманітності застосовується

де R - коефіцієнт галузевої різноманітності, Pi - питома вага і-ї галузі господарства агломерації, n - кількість галузей. Показник R приймає значення від 0 до 1. Чим більше значення R, тим вище рівень різноманітності. Використаємо для коефіцієнту різноманітності напівсегменти та сегмент, що були виділені для формули 2.3. Значення R в першому з них свідчить про високий рівень однорідності, у другому - про середній, в третьому склався низький рівень однорідності і різноманітності, в четвертому - середній, а в п’ятому - високий рівень різноманітності. Інтерпретація цього показника полягає в тому, що території високої галузевої різноманітності мають оптимальний набір функцій для розвитку агломераційного ефекту території на основі різноаспектності і багатогранності виробничої діяльності. Це є основою для формування підвищених показників економічної ефективності виробництва. Навпаки, регіони з однорідною структурою потребують стимулювання нових видів діяльності, розвитку модульних виробництв, широкого впровадження ринкових механізмів формування економічної ефективності агломерування.

<< | >>
Источник: Наукові основи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій: Монографія. / Гладкий О. В. ; [за ред. С. І. Іщука] ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К.: ВГЛ „Обрії”,2008. - 360 с.. 2008

Еще по теме Методи дослідження компонентної структури промислових агломерацій.:

  1. Методи дослідження територіальної структури промислових агломерацій
  2. Методи синтетичних досліджень промислових агломерацій
  3. Методи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій
  4. Наукові дослідження промислових агломерацій виникли і сформувались на стику декількох напрямів розвитку суспільної географії.
  5. 1.2. Етапи розвитку наукових досліджень промислових агломерацій
  6. Наукові основи суспільно-географічних досліджень промислових агломерацій: Монографія. / Гладкий О. В. ; [за ред. С. І. Іщука] ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. — К.: ВГЛ „Обрії”,2008. - 360 с., 2008
  7. Методи прогнозування функціонування і розвитку промислових агломерацій.
  8. Особливості галузевої і територіальної структури промислових агломерацій України як основи формування їх економічної ефективності
  9. Формування промислових агломерацій України в умовах ринкової економіки визначається істотною трансформацією їх функціональної структури,
  10. Індустріальний період дослідження агломерацій
  11. Методика визначення меж промислових агломерацій
  12. Львівська промислова агломерація
  13. Історичні передумови формування та розвитку промислових агломерацій в Україні
  14. Міжнародна інвестиційна привабливість та зовнішньоекономічний потенціал промислових агломерацій
  15. Одеська промислова агломерація
  16. Системно-структурний аналіз промислових агломерацій
  17. Формування екологічного балансу території промислових агломерацій України
  18. Київська промислова агломерація
  19. 1.5. Закономірності формування та принципи розвитку промислових агломерацій
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - ЗЕД України - Инновации - Институциональная экономика - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Международные экономические отношения - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Размещение производительных сил (РПС) - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Управление инновациями - Философия экономики - Ценообразование - Экономика зарубежных государств - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -